< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сократівське чоло

Сократ — давньогрецький філософ, який жив у IV ст. до н. е. Його усні діалоги в Афінах відзначалися гострою іронією, умінням вести полеміку і переконувати. Сократ мав широке чоло, яке круто виступало над обличчям. Сучасники і численні учні шанували його за невтомний дослідницький розум, мудрість, дотепність. Та можновладці визнали Сократові промови небезпечними і на суді ухвалили смертний вирок. Він помер, випивши отруту.

Ім'я філософа стало уособленням розуму, а фразеологізмом "сократівське чоло" характеризують розумних, освічених людей.

Соломон мудрий

Соломон — цар Ізраїльсько-юдейської держави. Щойно посівши престол, він одразу приніс Богові жертву. Наступної ночі Бог з'явився Соломонові уві сні й сказав: "Прохай, що тобі дати?". Соломон відповів: "Ти призначив мене царем над великим народом, а я ще такий молодий і недосвідчений. Дай мені мудрості, щоб я міг справедливо судити народ". Бог здійснив Соломонове бажання. Відтоді справедливий правитель прийняв багато мудрих рішень.

Коли хочуть відзначити чиюсь мудрість, його порівнюють із Соломон ом.

Спалити кораблі (мости)

Із давніх-давен вислів "спалити кораблі" вживали тільки в прямому значенні.

Щоб не дати ворогам у скрутну хвилину скористатися відступом і ускладнити їм погоню, переможені часто спалювали за собою кораблі і мости.

З часом вислів "спалити кораблі" переосмислили і він набув переносного значення: зробити важливий, рішучий крок; упевнено, сміливо і назавжди порвати з минулим; унеможливити повернення до минулого.

Спартанський спосіб життя

Спарта — давньогрецька держава, що у V ст. до н. е. завоювала багато народів. Це змушувало спартанців постійно бути у бойовій готовності. Дітей вони виховували як майбутніх воїнів — загартованих, вправних, витривалих, здатних обійтися без багатьох вигод, комфорту, що терпляче переносять усі фізичні випробування. Винахідливість, кмітливість, вправність, хоробрість і стійкість — риси людини, яка дотримується спартанського способу життя. Завдяки такому вихованню спартанці залишили помітний слід в історії.

Тепер фразеологізмом "спартанський спосіб життя" характеризують уміння обходитися мінімальними вигодами, стриманість, строгість і аскетичність.

Співати дифірамби

У Давній Греції дифірамбами називали обрядові пісні, які виконували хором на свято збирання врожаю винограду. У них поєднувалася поезія, музика, танці, міміка. Ці пісні прославляли бога рослинності, родючості, вологи, виноградарства. У наш час вислів "співати дифірамби" вживають в іншому значенні: незаслужено вихваляти, перебільшено славословити.

Спіймати жар-птицю

Назва казкового птаха жар-птиці пов'язана з вогнем, полум'ям. Вогонь, подарований людям Прометеєм, давав їжу, тепло, охороняв від хижаків. Можливо, поклоніння вогню і породило легенди про птицю щастя "із золотим і срібним пір'ям". Жар-птиця — це символ невловимого щастя.

Фразеологізм "спіймати жар-птицю" означає стати щасливим, досягти чогось значного.

Стоїчний характер

Фразеологізм "стоїчний характер" зберігає пряме значення. Так кажуть про людей, здатних переносити важкі випробування.

Стоїки — послідовники філософської школи Стоя, що існувала в античних Афінах. Вищу стоїчну мудрість вони вбачали в тому, щоб у всіх доленосних моментах зберігати витримку, залишатися байдужим до болю й смерті, бути вільним від забобонів.

Стояти на смерть

Вислів "стояти на смерть" приписують російському полководцю М. Кутузову (1745—1813), герою війни 1812 р. з Наполеоном. Після відступу з Москви він готувався до рішучого контрнаступу. Під селом Тарутине М. Кутузов сказав своїм солдатам та офіцерам: "Тепер ні кроку назад. Стояти на смерть!". Відтоді цей вислів увійшов у мовлення і тексти багатьох літературних творів.

Стояти на смерть означає обстоювати свої погляди, ідеї, боротися до кінця.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >