< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стояти над безоднею

Безодня, за українським повір'ям, — це великий, недосяжної глибини яр, у якому живуть бездонники (потворні істоти, які здаються неживими, але якщо порушити їхній спокій, виривають дерева, перекочують валуни, риють ями або насилають хвороби). Усе, що потрапляє в безодню, пропадає навіки. У давнину влаштовували ритуальні процесії до таких прірв, у яких з-під землі били джерела. їхню воду вважали чарівною. Безодень було чимало, їх знаходили переважно в лісі у важкодоступних глухих місцинах, подорож до яких була пов'язана з багатьма небезпеками. Напевно, тому і з'явилися вислови: "штовхати в прірву (безодню)" — діями, вчинками доводити кого-небудь до небажаних, трагічних наслідків або загибелі; "впасти в безодню" — безслідно щезнути; "стояти над безоднею" — перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті.

Страшне перо не в гусака

У давнину писали гусячими перами. Письменних людей було не багато, та й серед них не всі відзначалися високою культурою і чесністю. Вони могли неславити, обмовляти того, хто їм заважав, писати доноси і скарги. У таких руках перо ставало справді страшним.

Тоді й народився вислів "страшне перо не в гусака...", а в дурака і нечестивця.

Страшний суд

За Біблією, Ісус Христос вдруге прийде на землю, щоб судити людей за їхні гріхи. Із цим пов'язано чимало народних вірувань. Коли настане Страшний суд, тоді вся земля горітиме, вода кипітиме, а небо скотиться в клубочок і впаде додолу. Мертві повстануть із ям своїх, і всі вони будуть тридцяти літами: і старе, і мале, хто б яким помер. Про Страшний суд складено чимало пісень та оповідок, покликаних пробудити в людській душі благоговійний страх і каяття.

У переносному значенні "страшний суд" — це страшні, несприятливі обставини (стихійне лихо, безладдя, колотнеча тощо).

Стріли Амура (Купідона)

Амур (Купідон) — у римській міфології божество кохання, що відповідає грецькому Еросові. Це син богині кохання і краси Венери, маленький вродливий крилатий хлопчик, веселий, кмітливий і меткий бешкетник, який завжди носив із собою лук і сагайдак із золотими стрілами. Непомітно для інших він вражав ними серця людей і богів, чим викликав кохання або загибель. Про людину, яка закохалася, кажуть, що її вразили стріли Амура (Купідона).

Суєта суєт (марнота марнот)

Походження фразеологізму біблійне. У Книзі Екклезіаста, або Проповідника, мудрий Соломон розмірковує про сенс людського життя. Він доходить висновку, що ні багатство, ні праця, ні веселощі, ні мистецтво не є найважливішими у житті, бо жоден з їхніх плодів людина не зможе забрати із собою, коли помре. Усе це "суєта суєт", на яку ми марнуємо своє життя замість того, щоб радіти своїй роботі і служити Богові.

Фразеологізм "суєта суєт" означає те, що позбавлене будь-якої вартості, будь-якого значення.

Сьома вода на киселі

Кисіль — драглистий десерт із фруктово-ягідного сиропу чи молока. До появи крохмалю для загущення киселю використовували добре промите борошно. Вода, якою його промивали всьоме, була майже чистою: усе забирала з собою попередня вода. Отже, у сьомій воді так мало від улюбленої народної страви — киселю, як у далекого родича споріднених рис із певною людиною. Сьомою водою на киселі називають дуже далеких родичів.

Тайна вечеря

Вислів має біблійне походження. У четвер перед іудейським святом Пасхи Ісус Христос зібрав своїх дванадцятьох учнів-апостолів на вечерю. Він помив ноги кожному і мовив: "Ви чисті, але не всі". Нечистим був Іуда (Юда). Він не вірив у Ісуса як Сина Божого, тому й не був очищений від гріхів своїх. Та Ісус обмив і йому ноги, цими діями показавши приклад любові й покори. За вечерею, знаючи, що його переслідують і скоро стратять, Христос розповів апостолам, яких страшних страждань Йому доведеться зазнати і що Він воскресне на третій день. Саме цю вечерю у християнстві називають Тайною.

Фразеологізм "тайна вечеря" вживають на позначення таємних зустрічей, зібрань людей, серед яких можуть бути однодумці й відступники.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >