Документи адвоката

^[1]

Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України затверджено зразок бланка Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та зразок ордера на ведення справи.

Ордер має розмір 150x105 мм, тобто 1/4 аркуша А-4, що значно полегшує його виготовлення в адвокатському об'єднанні. Бланк ордера є універсальним для ведення будь-яких справ. Для цього в першому рядку вказується: кримінальної, цивільної, адміністративної, господарської тощо. Далі зазначають прізвище, ім'я та по батькові клієнта або найменування юридичної особи. Нижче - установу, де виконується доручення, і на якій стадії. Наприклад: "Вінницькій обласній прокуратурі на досудовому слідстві", "Вищому господарському суді України в 1-й інстанції", "Верховному суді України в касаційній інстанції" тощо. В ордері зазначається дата його видачі. Адвокат, для адвокатського об'єднання - керівник, ставить свій підпис і печатку (особисту або адвокатського об'єднання).

Зразок ордера

вимагається, щоб ордер був виданий відповідним адвокатським об'єднанням. Отже, у процесуальному законодавстві України виникла проблема уніфікації процесуальних норм у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному процесах щодо допуску адвоката у процес на підставі бланка ордера, який би був універсальним для ведення будь-яких справ. У вирішенні цього питання не варто озиратись на досвід Росії, а слід керуватись ст. 59 Конституції України, Законом "Про адвокатуру" і просто здоровим глуздом, аби не створювати на рівному місці проблем для суддів і практичних працівників.

Отже, практикуючому індивідуально адвокату належить представляти довіреність або договір на правову допомогу для посвідчення своїх повноважень. Виправити становище міг би Верховний Суд України, визнавши, що відповідно до ст. 59 Конституції та ст. 4, 7Закону "Про адвокатуру" адвокати, які працюють в об'єднанні, та адвокати, які працюють індивідуально, користуються рівними процесуальними правами, а, отже, можуть виступати в суді на підставі ордера, виданого як адвокатом, так і адвокатським об'єднанням.

Кодекс поклав на суддю обов'язок засвідчити копію оригіналу довіреності або іншого документа. Саме суддя має пересвідчитися у належності та достовірності документа, який надається представником для підтвердження його повноважень. Повноваження адвоката як представника у господарському процесі також можуть посвідчуватись ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

До документів, на підставі яких перевіряють повноваження адвоката, слід віднести Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також посвідчення адвоката, які видаються відповідними дисциплінарно-кваліфікаційними комісіями адвокатури. Пред'явлення цих документів вимагають у слідчих ізоляторах, судах, інших державних органах. Ч. 3 ст. 44 ЦПК відсилає до статей 248-250 Цивільного кодексу України, які визначають підстави та порядок припинення представництва за довіреністю. Переважно це закінчення строку, на який видано довіреність, скасування довіреності довірителем, відмова представника віддій, що були визначені довіреністю, припинення юридичної особи, яка видала довіреність, смерті особи, яка видала довіреність тощо.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

Ч. 5 ст. 44 ЦПК надає силу закону етичній нормі, за якою у разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони. Норми адвокатської етики забороняють адвокату бути представником протилежної сторони й у випадку, якщо довіритель, а не сам адвокат, відмовився від його послуг.

• [1] Адвокат. - 2002. - № 2-3. - С. 76-77.