Дії позивача під час подання позову. Відкриття провадження у справі
Підготовлена заява (позовна заява) подається до суду першої інстанції, де її, відповідно до ст. 118 ЦПК, мають зареєструвати, оформити і передати судді в порядку черговості. З поданням матеріалів позовної заяви до неї додають копії заяви та всіх документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ст. 120 ЦПК).
У судах, на жаль, ця процедура вирішується по-різному. Зразковим є порядок, за яким документи приймаються у Верховному Суді України. З прийманням матеріалів там перевіряють особу того, хто їх подає, а також повноваження особи (довіреність), якщо заява подається представником. Після прийняття матеріалів видається відповідна довідка. В окремих судах позовні заяви приймають тільки у визначені дні тижня та години. В одних судах приймання здійснює канцелярія, в інших - спеціально призначений працівник суду або ж прийом веде суддя.
Ця різноманітність не йде на користь ні судам, ні громадянам, які звертаються до суду. Створюються черги, люди нервуються у тісних приміщеннях судів, де інколи навіть немає де присісти, а туалети закрито на ключ. При прийнятті заяви практикують її повернення без постановлення ухвал, передбачених у ст. 121 ЦПК. Це вимагає певного уніфікованого підходу, який мав би бути однаковим для всіх судів. Більшість цих проблем усувається у разі надсилання позовної заяви й інших матеріалів поштою. Однак при цьому матеріали належить направляти рекомендованим листом з повідомленням. Документи (крім судового збору) доцільно надсилати у належно засвідчених копіях, а не в оригіналах. Це убезпечить їх у випадку втрати листа, що хоча й украй рідко, але буває. Оригінали надають безпосередньо в суді на його вимогу. Копії документів може засвідчити адвокат.
Після передання заяви суддя перевіряє дотримання вимог ст. 119 і 120 ЦПК. Якщо виявляє недоліки, то постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає позивачу строк для їх усунення. Якщо недоліки заяви не усунуто у встановлений суддею строк, така заява вважається неподаною та повертається позивачеві. Судді, а точніше, їхні помічники, набули високої досконалості у цьому, тому заява має бути бездоганно оформлена із долученням до неї всіх потрібних документів (доказів оплати судового збору, копій документів тощо). У ст. 121 ЦПК відсутня вказівка на конкретний строк, який має надаватись для усунення недоліків. Цей строк має бути розумним, тобто таким, який враховує час, потрібний для пересилання ухвали поштою і для усунення недоліків (сплати судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Приклад. M. звернувся з позовною заявою до суду. Суддя надав строк для усунення недоліків до 28 грудня 2005 р. Ухвалу про усунення недоліків надіслано М. 28 грудня 2005 p., а надійшла вона лише 3 січня 2006 року. Очевидно, що М., який одержав ухвалу З січня 2006 р., по суті, у вихідні дні, за жодних обставин не міг усунути недоліки позовної заяви. І такі випадки непоодинокі.
Слід ураховувати і випадки, коли закон допускає певне відхилення від встановлених для позовної заяви вимог. Якщо, наприклад, за законом суд зобов'язаний оголосити розшук відповідача (ст. 78 ЦПК), то відсутність цих реквізитів не має бути підставою для залишення заяви без руху. Такою була позиція авторів коментарю 1973 р.[1]. Виправдана вона й нині. У позовній заяві слід вказати, що місцеперебування відповідача у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, невідоме. В такому разі суд ухвалою оголошує його розшук. Можна заявити і клопотання про оголошення розшуку. Однак закон покладає на суд цей обов'язок і без заявлення ухвали.
В окремих випадках позовна заява подається без вказівки відповідача. У заяві потрібно подати обґрунтування тієї причини, з якої у ній не вказано відповідача[2].
У разі якщо точну ціну спірного майна встановити неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшим стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору. Зміст ч. 2 ст. 80 ЦПК дає підстави вважати, що в цій ситуації суд може попередньо визначити ціну і надати позивачу строк для сплати судового збору. Якщо ж пізніше виявиться, що попередньо визначена судом ціна є неточною, то у рішенні суду вказується або на повернення переплаченого судового збору, або, навпаки, стягнення недоплаченої суми.
У позовах, передбачених ч. 2 ст. 120 ЦПК, подання копій документів не є обов'язковим, а відтак суд не вправі з цих підстав залишати позовну заяву без руху. Що стосується недотримання форми і змісту позовної заяви, то порушення цих вимог у всіх випадках є підставою для залишення заяви без руху і надання строку для усунення недоліків.
На практиці може виникнути питання про можливість надсилання позовної заяви у вигляді телеграми. Наприклад, заявник не встигає зібрати потрібні докази або тимчасово перебуває за межами країни і, щоб не пропустити строк позовної давності, надсилає позовну заяву телеграмою. За цих обставин позивач зазвичай усвідомлює, що телеграма не забезпечує вимог закону, крім форми (письмовий документ) та змісту.
Вважаю, що й у цьому випадку суд має відповідним чином зареєструвати та передати судді в порядку черговості такий документ, а суддя має надати строк для усунення недоліків. У телеграмі позивач може просити про надання певного строку для усунення недоліків у зв'язку з особливими обставинами, в яких він перебуває.
Якщо позивач у встановлений строк виконає вимоги, на які вказав суд, то позовна заява вважається поданою удень первісного її подання до суду. Інакше її вважають неподаною і повертають позивачеві.
Без надання строку на усунення недоліків заява повертається у випадках, передбачених ч. 3 коментованої статті. Не зовсім зрозуміло, в який спосіб суддя може упевнитись, що заява подана недієздатною особою, якщо така заява, наприклад, надіслана поштою. Так само може виникнути проблема з поданням заяви про розірвання шлюбу під час вагітності дружини, якщо ні у заяві, ні в інших документах немає відомостей про вагітність. Ці обставини реально можуть бути з'ясовані здебільшого лише після надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі й одержання заперечень відповідача.
Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню, якщо припинять існування обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відкриття провадження допускається не інакше як на підставі заяви, що подана й оформлена відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Термін "відкриття справи", запропонований 3. Ромовською, більш вдалий, ніж "порушення справи", або, як у росіян "возбуждение дела", оскільки не несе в собі емоційного навантаження.
Ст. 122 ЦПК передбачає випадки відмови у відкритті провадження у справі. Встановлюючи норму про відмову у відкритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, законодавець передбачив правило, яке це не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, що відмовилася від позову. Хоча поняття "такий самий позов" не зовсім зрозуміле. Очевидно, мають на увазі позов про той самий предмет і з тих самих підстав.
Якщо після рішення третейського суду суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим, то позов може бути подано до суду за встановленою в ЦПК підсудністю.
Суд відмовляє у відкритті провадження у справі після смерті фізичної особи або у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Строк вирішення питання про відкриття провадження у справі - не пізніше 10 днів з дня надходження заяви або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу та визначає вимоги до такої ухвали. За загальним правилом ухвала суду про відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає. Однак ст. 293 п. 5 визначає, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала про відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.
Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким позовом. Ухвала про відмову невідкладно направляється позивачу разом із заявою та поданими до неї документами.
