Стаття 294. Строки апеляційного оскарження.

Строк для подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Ця новела ЦПК потребує докладнішого коментарю.

У виняткових випадках складання повного тексту рішення може бути відкладено. Суд має вказати, коли сторони зможуть ознайомитись з повним текстом рішення (ст. 218 ЦПК). М. І. Балюк і Д. Д. Луспеник наголошують, що датою складання повного тексту рішення вважається дата ухвалення рішення, тобто дата проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Оскільки в ст. 294,295 ЦПК щодо строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не передбачено врахування можливості перенесення складання повного тексту рішення, то зазначене не береться до уваги^[1]. Аналогічну позицію займають і автори коментарю до ст. 294 ЦПК колективу авторів з Харкова, які зауважують, що строк на апеляційне оскарження має враховуватись з дати проголошення резолютивної частини рішення, а не з дати виготовлення повного тексту рішення^[2]. Практичні працівники мають враховувати саме таку позицію. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Днем отримання рішення є позначка на повідомленні про вручення судового рішення (ч. 3 ст. 222 ЦПК).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Пропуск цих строків для апеляційної скарги дає підстави для залишення їх без розгляду, якщо апеляційний суд не знайде підстав для поновлення строку. Отже, питання, чи є підстави для поновлення строку, вирішує не суд першої інстанції, а апеляційний суд. І це правильно та більш логічно, ніж було визначено у Кодексі 1963 року. Про поновлення строку апеляційний суд постановляє ухвалу.

Для підвищення ефективності цивільного судочинства є доцільним вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку в одному засіданні. Водночас суд має дотримати вимоги ст. 301, 302 ЦПК про проведення підготовчих дій і призначення справи до судового розгляду. Якщо "вчинення підготовчих дій не вимагається, а апеляційна скарга оформлена належним чином, апеляційний суд вправі в одній ухвалі вирішити питання про поновлення пропущеного процесуального строку, в нарадчій кімнаті вирішити всі потрібні дії, передбачені ст. 300 ЦПК, та призначити справу до судового розгляду в цей самий день через деякий проміжок часу. Однак розгляд справи в цей же день можливий лише у разі, якщо всі учасники процесу з'явилися і згодні на це"^[3].

Заяву про поновлення строку може бути викладено як окремо від апеляційної скарги, так і в тексті апеляційної скарги.

• [1] Балюк М. І., Луспеник Д. Д. Практика застосування Цивільного процесуального кодексу України. Цивільний процес у питаннях і відповідях. - X.: Харків юридичний, 2008. -С. 473-474.
• [2] Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Станом на 1 лютого 2009 р. - Харків: Одіссей, 2009. - С. 712. Слід зауважити, що у коментарі до ст. 209 ЦПК висловлено дещо іншу позицію: "Складання повного рішення має важливе практичне значення, оскільки тільки на його підставі може бути складена обґрунтована апеляційна скарга. Саме з моменту ухвалення судом рішення в остаточному вигляді починається перебіг строку для оскарження рішення. Цей строк обчислюється з дня, що слідує за днем складання остаточного рішення. Несвоєчасне виготовлення повного тексту рішення може бути підставою для поновлення пропущеного строку. Кожна конкретна ситуація мас свої особливості, які адвокат має враховувати. Так, якщо апелянт, ознайомившись з повним текстом рішення, вважає за потрібне оскаржити тільки окремі положення мотивувальної частини, які стали йому відомі з повного тексту рішення, то ці обставини можуть бути враховані судом при поновленні строку.
• [3] Балюк М. І., Луспеник Д. Д. Практика застосування Цивільного процесуального кодексу України. Цивільний процес у питаннях і відповідях. - X.: Харків юридичний, 2008. -С. 474-475.