< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стаття 296. Порядок подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. Якщо апеляційну скаргу подано безпосередньо до апеляційного суду, всупереч імперативній вимозі ст. 296 ч. 1, то, на думку окремих авторів, апеляційний суд має повернути її скаржнику, а не переправляти до суду першої інстанції[1].

Суд першої інстанції наступного дня після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду.

Важливим є і правило, що всі апеляційні скарги, які надійшли після цього строку, також направляють до апеляційного суду. Адже тільки апеляційний суд вирішує, чи є підстави для визнання таких скарг як поданих із пропущенням встановленого строку або є підстави для поновлення цього строку.

Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Справа реєструється в апеляційному суді у порядку, встановленому ч. 2 і 3 ст. 11-1 цього Кодексу та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу На кожну справу заводять обліково-статистичну картку та надають номер. Суддя, якому передано справу, є доповідачем у ній, що покладає на нього обов'язок протягом трьох днів вирішити питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

До апеляційної скарги, яку не оформлено відповідно до вимог ст. 295 Кодексу, а також у разі несплати судового збору або витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, застосовують положення ст. 121 Кодексу.

Таким чином, новий Кодекс перекладає на апеляційні суди частину роботи з прийняття скарг, залишення їх без руху та надання строку для усунення недоліків тощо, яку раніше робили суди першої інстанції. Законом не заборонено кількаразове залишення скарги без руху.

Якщо апеляційний суд виявив, що суд першої інстанції неналежно оформив справу, не розглянув зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або не вирішив питання про ухвалення додаткового рішення, суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції та зазначає строк, протягом якого суд має усунути недоліки. Про це суддя-доповідач постановляє ухвалу. Вважаю, що недоліком є і не вирішення судом заяви про роз'яснення рішення або неприєднання до справи журналу судового засідання та технічного запису тощо.

Стаття 298. Надіслання копій апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі.

Постановивши ухвалу про прийняття апеляційної скарги, апеляційний суд не пізніше наступного дня надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.

Це важливий момент для адвокатів і юристів. Адже суддя-доповідач вивчає справу, формує свою позицію у справі, яка може бути вирішальною і для всього складу суду. Прогаявши із запереченнями, особа, яка бере участь у справі, ризикує, що пізніше її доводи не буде враховано у зв'язку з тим, що суддя-доповідач уже сформував свою позицію.

Строк на подання заперечень є процесуальним, а тому право на вчинення цієї дії втрачається із закінченням строку, а подані документи залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для продовження цього строку (ст. 72 ЦПК). На практиці у випадках, коли строк пропущено і строк не продовжено, відповідна сторона подає письмові пояснення, в яких містяться відповідні заперечення.

  • [1] Балюк M. І., Луспеник Д. Д. Практика застосування Цивільного процесуального кодексу України. Цивільний процесу питаннях і відповідях. - X.: Харків юридичний, 2008. - С. 473.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >