Стаття 309-1. Підстави для скасування судового наказу.

Законом № 2453-УІ від 07.07.2010 ЦПК доповнено цією статтею про підстави скасування судового наказу. Судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем і боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена ч. 1 ст. 96 цього Кодексу. У цьому випадку ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Ст. 310 ЦПК встановлює порядок закриття провадження справи або залишення заяви без розгляду у випадках, коли суд виявляє обставини, передбачені статтями 205, 207 ЦПК. Слід мати на увазі, що закон не вирішує випадків, коли в судовому засідання апеляційного суду встановлюються обставини, які настали в період між постановленням рішення суду першої інстанції та засіданням в апеляційному суді. У цих випадках слід було передбачити право суду апеляційної інстанції постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Так, особа, згідно з ч. 3 ст. 300 ЦПК, може відкликати свою апеляційну до початку засідання, і тоді суддя постановляє ухвалу про повернення скарги. Отже, у цій ситуації заява вважається неподаною. Але Кодекс не передбачив можливість закриття апеляційного провадження або залишення апеляційної скарги без розгляду. Між тим на практиці можуть виникати ситуації нестандартні, які кодексом не врегульовано.

Якщо заявник, який подав апеляційну скаргу, є юридичною особою, яка ліквідована (тобто виключена з державного реєстру підприємств) в період між рішенням суду першої інстанції та засіданням апеляційного суду, але після подання нею апеляційної скарги. Якщо підприємство ліквідовано, то це означає, що правонаступника немає. Ситуація вимагає закриття апеляційного провадження, але не закриття провадження у цивільній справі. Якщо ж юридична особа реорганізована, то її права і обов'язки переходять до правонаступника або правонаступників. У цьому випадку є можливість залучити такого правонаступника. Якщо це потребує певного часу, то суд вирішує, залежно від обставин справи, про перерву в судовому засіданні або про зупинення провадження у справі.

Ч. 2 коментованої статті вирішує одну із ситуацій, яка може виникнути у зв'язку зі смертю фізичної особи чи припиненням юридичної особи. Стаття встановлює, що у випадку, якщо судом ухвалено законне й обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для скасування рішення в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Аналіз ч. 2 коментованої статті дає підстави для такого висновку: закриття провадження або залишення заяви без розгляду неможливе у випадку, якщо ці події (смерть або припинення юридичної особи) мали місце після ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Стаття 311. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ця стаття встановлює підстави для скасування ухвали суду. Вони є традиційними і переважно збігаються з підставами для скасування рішення суду.

Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали.

Суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо ухвала є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог закону. При цьому суд має навести мотиви, за якими відхиляються доводи скарги.

Суд може змінити або скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або у правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування. Таке повноваження апеляційний суд реалізує тоді, коли допущені судом першої інстанції помилки можуть бути усунені, або є потреба уточнити та правильно викласти суть процесуальної дії чи підстав її застосування.

Якщо ухвала обґрунтовано оскаржена лише в частині, то суд може змінити ухвалу.

Суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Порушення норм процесуального права у вирішенні певного питання, по суті, і є порушенням порядку, встановленого для його вирішення. Важко відшукати різницю у цих підходах. Очевидно, що суд має скасувати ухвалу та передати справу на новий розгляд у тих випадках, коли допущені судом першої інстанції помилки є істотними і такими, що не можуть бути усунені апеляційним судом. При цьому суд має вказати, які норми процесуального права порушено, в чому полягає таке порушення прав осіб, які беруть участь у справі.