< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Розмежування компетенцій

У межах Економічного та валютного союзу всі компетенції в сфері грошової політики належать Європейській системі центральних банків. Національні банки мають лише обмежену згори можливість емісії монет євро і виконують вказівки, сформульовані Радою правління. Основною метою ЄСЦБ є утримання стабільності цін, яку окреслено як ситуацію, за якої рівень інфляції в єврозоні не перевищує 2%. Додатковою метою (осягнення якої не може суперечити основній меті) є підтримка Спільноти в реалізації провадженої нею політики в різних сферах. В своїй сфері органи Європейського центрального банку повністю незалежні і не підпорядковані ані як цілість, ані жоден з їх індивідуальних членів будь-якій союзній чи національній інституції. Це забезпечує необхідну відкритість органам, які провадять грошову політику Економічного та валютного союзу.

Інші сфери економічної політики — зокрема, фіскальна політика — залишаються в компетенції національної влади як держав єврозони, так і тих, які не входять до неї. Згідно з Договором про заснування Європейської Спільноти (ст. 99), держави — члени зобов'язані координувати свою економічну політику з метою збереження єдності економіки в межах Єдиного внутрішнього ринку. Для цього діє затверджений рішенням Європейської Ради з грудня 1997 року механізм посиленого контролю та координації, який охоплює такі сфери економічної політики:

  • — розвиток макроекономічної ситуації в державах — членах і формування валютних курсів з огляду на євро;
  • — політику та бюджетну ситуацію;
  • — структурну політику з огляду на ринки праці, товарів і послуг, а також цінові тенденції.

Інституцією, що вповноважена координувати економічну політику держав — членів на підставі загальних вимог до економічної політики та рекомендацій, є Рада ЄС в складі міністрів фінансів та економіки.

Пакт про стабільність і зростання

З механізмом підсиленого контролю та координації пов'язаний передусім схвалений Європейською Радою в Амстердамі в червні 1997 року Пакт про стабільність і зростання. Цей акт, що має форму постанови, зобов'язав держави — члени продовжувати виважену бюджетну політику після початку третього етапу творення ЄВЕС. Це мало запобігти одноразовому пристосуванню національних бюджетів до фіскальних вимог критеріїв конвергенції і надмірному збільшенню дефіцитів вже після приєднання до ЄВЕС. Пакт про стабільність та зростання передбачає санкції за порушення цього зобов'язання, які накладаються в ході так званої процедури надмірного дефіциту. Надмірним вважається дефіцит бюджету держави, що перевищує межі, передбачені критеріями конвергенції, тобто 3% ВВП. Процедура регулює спосіб формулювання Радою ЄС рекомендацій державі, яка порушує цей критерій, час і спосіб реагування цієї держави на вказівки Ради, а також вид і розмір санкцій, які Рада може застосувати за вперте порушення принципів Пакту і відсутність поліпшення бюджетної ситуації, однак виключно до держави, що входить до ЄВЕС. Ці санкції можуть набувати форми фінансового стягнення, що полягає у зобов'язанні держави сплатити Комісії депозит У розмірі 0, 2-0, 5% ВВП держави. Якщо ситуація не поліпшується, депозит ліквідовується

Дотепер процедуру покарання за надмірний дефіцит застосували проти 18 держав — членів ЄС, в тому числі проти Польщі (в 2004 і в 2009 роках). Однак жодного разу ця процедура не завершилася фінансовими санкціями. Найближчими до них були Греція (2005) і Німеччина (2006), але остаточно Рада ЄС визнала представлені їй пакети реформ за обіцянку поліпшення бюджетної ситуації в цих державах і обмежилася лише спостереженням за ситуацією.

Членство у Європейському економічному та валютному союзі.

Економічний і валютний союз, отримавши договірні підстави, став частиною правового доробку ЄС (acquis communautaire). Членство в ЄВЕС є водночас правом і обов'язком держав ЄС. Лише Данія і Велика Британія звільнені від цього обов'язку на підставі додаткових протоколів до Маастрихтського договору. Держави, які є членами ЄС, але ще не вступили до ЄВЕС, мають обов'язок прагнути до осягнення економічної єдності з єврозоною та виконати критерії єдності, а потім прийняти спільну валюту.

Ці критерії мають на меті засвідчити, що в ЄВЕС будуть брати участь лише економічно зрілі держави, дисципліновані і, можливо, однорідні в сфері стабільності цін та фіскальної ситуації (бюджет, борги), що зменшить ймовірність асиметричних економічних шоків всередині єврозони і забезпечить переважання прибутків над витратами від валютної інтеграції.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >