< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Результати досліджень фізико-механічних властивостей сучків

Визначення ширини річних шарів сучків та стовбура.

Динаміку зміни розмірів річних шарів за радіусом сучка досліджено для трьох областей згідно раніше прийнятої методики. Для Рівненської області для першого періоду (з 1-го по 5-й річний шар) ширина річних шарів у стиснутій зоні була більшою за середнє значення розтягнутої зони за той же період на 30 %, для Київської та Житомирської відповідно на 34 та 28 %. Відношення середнього значення ширини шару шостого періоду до першого у розтягнутій зоні в Рівненській області склало 0,34, у Київській та Житомирській відповідно - 0,42 та 0,39. У стиснутій зоні таке відношення було 0,48, 0,49 та 0,45. У стиснутій зоні річні шари ширші, ніж у розтягнутій: відношення середньої ширини шару стиснутої зони до ширини розтягнутої зони у першому періоді відповідно: 1,43, 1,49, 1,38 у шостому - 2,02, 1,68, 1,56. Спостерігається, що ширина річних шарів зразків деревини з Рівненської області менша, як у стиснутій, так і у розтягнутій зонах річного шару. У розтягнутій зоні першого періоду ширина річного шару зразків з Рівненської області менша ширини зразків деревини з Житомирської та

Київської областей відповідно на 13 та 9 %, для шостого періоду на 33 та 37 %. Результати досліджень наведені у табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Дані статистичної обробки результатів визначення ширини річних шарів сучків

Дані статистичної обробки результатів визначення ширини річних шарів сучків

Отримані дані дозволили виявити закономірності зміни ширини річних шарів сучка, 8, мм, залежно від віку т (років), які можна апроксимувати поліноміальними залежностями ( 2.9-2.14):

Рівненська область :

т = 0,0014?;; -0,0856 8р + 2,2171 - розтягнута зона сучка, (2.9)

т = 0,0012?с2 -0,07728с +1,6798 - стиснута зона сучка, (2.10) Київська область:

т = 0,001252 -0,0848 8р + 2,4701 - розтягнута зона сучка, (2.11)

т = 0,00Ш2 -0,06958с +1,7330 - стиснута зона сучка, (2.12) Житомирська область:

т = 0,0007?2 - 0,0697 8р + 2,3553 - розтягнута зона сучка, (2.13)

т = 0,00135с2 - 0,08208с +1,8365 - стиснута зона сучка, (2.14)

Величини достовірності апроксимації отриманих рівнянь знаходяться в межах 0,9392 < Я2 < 0,9956. При визначенні ширини річних шарів у стовбура спостерігалася така ж тенденція, як і для сучків ( табл. 2.9).

Таблиця 2.9. Дані статистичної обробки результатів визначення ширини річних шарів деревини стовбура

Дані статистичної обробки результатів визначення ширини річних шарів деревини стовбура

У першому п'ятирічному періоді росту (з 1-го до 5-го річного шару) ширина річних шарів становить від 3,1 мм у Рівненській області до 3,6 мм у Київській області. З віком, наближаючись до 6 періоду (з 26-го до 30-го) ширина річного шару зменшується. Відношення середнього значення ширини шару 6-го періоду до першого у Рівненській області становило 0,52 і, відповідно, для Київської та Житомирської областей - 0,53 та 0,50. В цілому, ширина річних шарів сосни з Рівненської області менша ніж у сосни з Київської та Житомирської областей відповідно на 16 та 9 %.

Важливим показником будови річних шарів є ступінь розвитку пізньої деревини. Як встановлено дослідженнями А. М. Перелигина [141], И. С. Мелехова [142], В. Е. Вихрова [143, 144], С. Е. Грибова [145] та інш. з підвищенням частки пізньої деревини у річних шарах збільшується міцність деревини. Залежність між межею міцності за стиску вздовж волокон, межею міцності за статичного згину та відсотком пізньої деревини виражається рівнянням прямої лінії [146]. Визначення частки пізньої деревини проводили на тих же зразках, на яких визначали ширину річних шарів. Дані досліджень наведені на рис.2.28.-2.30.

Результати визначення частки пізньої деревини сучків та стовбурів сосни з Рівненської області

Рис. 2.28. Результати визначення частки пізньої деревини сучків та стовбурів сосни з Рівненської області

Результати визначення частки пізньої деревини сучків та стовбурів сосни з Київської області

Рис. 2.29. Результати визначення частки пізньої деревини сучків та стовбурів сосни з Київської області

Результати визначення частки пізньої деревини сучків та стовбурів сосни з Житомирської області

Рис. 2.30. Результати визначення частки пізньої деревини сучків та стовбурів сосни з Житомирської області

В річних шарах розтягнутої зони сучка частка пізньої деревини, у порівнянні із відповідними ним шарами деревини стовбура, для всіх досліджуваних областей, була вищою майже у два рази. Якщо порівнювати вміст пізньої деревини за областями, то необхідно відмітити, що відсоток пізньої деревини як в сучках, так і в стовбурах деревини з Рівненської області був вищим, приблизно на 13-15 % за відповідні показники зразків з Житомирської та Київської областей. З першого по третій період відсоток пізньої деревини зростає швидше, потім нарощування відсотка пізньої деревини іде повільніше.

У стиснутій зоні сучка річні шари більш широкі. Збільшення ширини річних шарів викликано наявністю кренєвої деревини, яка за кольором нагадує пізню деревину.

Міцність деревини обумовлюється не тільки вмістом пізньої деревини у річних шарах, а і розмірами їх клітин [147, 148, 149], та пористістю, яка для деревини стовбура майже у два рази вища, ніж для деревини сучка [12, 150].

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >