< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Деформативність круглих сортиментів під час статичного поперечного згину у разі дії повторного навантаження

Дерев'яні елементи конструкцій досить часто піддаються дії повторних статичних навантажень, тому закономірності деформування їх мають велике практичне значення. Для вивчення деформацій, в даному випадку прогинів лісоматеріалів, як і в попередніх випробуваннях, використані лісоматеріали з круглим поперечним перерізом, довжиною до трьох метрів із здоровими зрослими з деревиною сучками. Було випробувано три партії балок з діаметрами у межах від 10,3 до 14,8 см. У кожній партії випробувано по шість ділянок без сучків та шість з сучками <¥% = 37 - 41мм, ^ = 1,20.

Вологість зразків перевищувала межу насичення клітинних стінок ¥>30 %. Для виявлення впливу вологості на прогин деревини за статичного поперечного згину, також були досліджені зразки з вологістю, яка становила ¥=17±3 %. Діаметр висушених зразків коливався у межах від 9,9 до 14,3 см. Сучки у всіх партіях були приблизно однакових розмірів. Оскільки наведені вище дослідження дозволили визначити небезпечне розташування сучків в розтягнутій зоні, то випробування на деформативність були проведені саме на розтяг. При цьому великі сучки в мутовці розташовували у розтягнутій зоні посередині проліту між опорами. Відстань між якими прийнято 1000 мм, ділянки балок піддавали 30-ти циклам навантаження. Прогин визначали за першого, другого, п'ятого, 10-го, 20-го, 30-го циклах на початку навантаження, до досягнення верхньої межі та після знаття навантаження. Балки після випробувань знаходилися протягом 12 годин у вільному стані. При цьому реєстрували повернення деформацій. В кожній партії балок по три ділянки випробувалися за верхньої межі напруження 20 МПа, що дорівнювало 0,75 умовній межі пропорційності та по три, з верхньою межею у 25 МПа - вище умовної межі пропорційності на 25 %. Для всіх контрольних ділянок балок прогин при напруженні у 20 МПа декілька збільшувався і після 30-ти циклів навантаження його можна вважати практично незмінним. Прогин після зняття навантаження зі збільшенням кількості циклів поступово зростав і в кінці випробувань досягав 0,011-0,021 (табл. 4.10).

Таблиця 4.10. Прогин деревини за статичного поперечного згину в разі дії повторного статичного навантаження (оум = 0,75)

Прогин деревини за статичного поперечного згину в разі дії повторного статичного навантаження (оум = 0,75)

Процес деформування балок з сучками відбувався аналогічно, але прогин за першого циклу був більшим, за контрольний на 1,8-3,6 % при 30-му циклі - на 1,3-2,6 % [183, 184].

При випробуванні балок з вологістю ]¥=17 % спостерігається така ж тенденція, але прогин був меншим у порівнянні з вологими зразками на 20-30 %, залежно від походження зразків.

При випробуванні балок з верхньою межею напруження у 25 МПа, яка вище умовної межі пропорційності на 25 %, прогин контрольних ділянок балок за першого циклу навантаження був в межах 1,25-1,28. Він почав помітно збільшуватися після третього циклу і в кінці випробувань збільшився майже у 3 рази для зразків з усіх областей. Прогин ділянок балок з сучками був більшим за контрольні ділянки у першому циклі на 14,918,8 %, в останньому циклі на 2 % для Рівненської області та 3,3 % та 8,5 % відповідно для Київської та Житомирської областей. (табл. 4.11).

Після висушування зразків до вологості менше насичення клітинних стінок, прогин зразків на початку навантаження як контрольних, так і з сучками зменшився на 20 % для Київської та Житомирської областей та на 30% для Рівненської у порівнянні з вологими зразками.

Після зняття навантаження у 20 МПа, прогин на контрольних ділянках та ділянках з сучками, для деревини з вологістю ]¥>30 % практично однаковий і після 60-ти хвилин спокою повністю відновився (рис. 4,12, криві 1, 2). Для деревини з вологістю ¥=17 % після 12 годин відновлення прогину припинилося і залишковий прогин спостерігався, як у контрольних зразків так і у зразків з сучками (рис. 4.12, криві 3.4).

Таблиця 4.11. Прогин деревини за статичного поперечного згину в разі дії повторного статичного навантаження (оум = 1,25)

Прогин деревини за статичного поперечного згину в разі дії повторного статичного навантаження (оум = 1,25)

Після зняття навантаження у 25 МПа, що є вище умовної межі пропорційності та 12 годин спокою, відновлення деформацій припинилося і залишковий прогин спостерігався як у контрольних зразках так і зразках з сучками. Причому, для деревини з вологістю ¥>30 % для балок з сучками у порівнянні з контрольними він був більшим на 60-64 %, для висушеної деревини у порівнянні з контрольними на 30-54 %. (рис. 4.13)

Редеформація після знаття навантаження о = 0,75 см. на прикладі Рівненської області

Рис. 4.12. Редеформація після знаття навантаження о = 0,75 см. на прикладі Рівненської області

Редеформація після знаття навантаження о = 1,25 см на прикладі Рівненської області

Рис. 4.13. Редеформація після знаття навантаження о = 1,25 см на прикладі Рівненської області

В результаті випробувань встановлено, що за поперечного згину під в разі дії повторного статичного навантаження сучки, які знаходяться в розтягнутій зоні, сприяють деякому збільшенню деформації.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >