< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Докласичний період розвитку

Становлення економічної думки та еволюція ранніх цивілізацій (період до V ст. н.е.)

Становлення та розвиток історії економіки та економічної думки

Дослідження економічної історії в цілому та історії української економічної думки зокрема - необхідна умова опанування здобутками світової та вітчизняної економічної науки. Тільки добре знаючи її ретроспективу, логіку і закономірності розвитку, практичні результати, можна вивести економічну науку в Україні на загальнолюдські шляхи, свідомо подолати ті теоретичні та ідеологічні анахронізми, які заважають цьому процесу.

В історії світової економічної науки дослідження напрацювань славетних попередників і віхи становлення та розвитку господарства почали вивчати в середині XIX ст. у Німеччині. Передумовою звернення до цього наукового напрямку виступила природна необхідність досліджень економічної історії окремих країн (регіонів, цехів, спілок й інших суспільних інститутів). Відтак, саме німецькі вчені визначили відхід від вивчення суто загальних законів розвитку, що відбувалось у рамках класичної політичної економії.

В Україні наприкінці XIX - початку XX ст. плеядою науковців звернуто увагу на особливості і циклічність економічного розвитку, визначено загальні закономірності господарського розвитку та вплив різних чинників на його динаміку. Чільне місце належить працям В. Вернадського, С. Подолинського, Є. Слуцького.

У середині XX століття у Франції була презентована "нова історична наука", засновниками якої виступили Люсьєн Февр і Марк Блок. Вона поєднувала та визнавала в рівній мірі як дослідження економіки, так й історії. Відома в наукових працях як "школа Анналів" (від франц. la annales - часопис), вона закликала відійти від усталених в історіографії пріоритетів щодо писемних, архівних джерел, від історії подій, і перейти до проблем сучасності, залучаючи до їх вирішення досвід людей минулого, шляхом відтворення цілісного уявлення про їхнє життя (а не лише окремих його сторін)[1]. Особливу увагу в їх працях віддано повсякденному життю людини, а не аналізу еліт; адже наявний потенціал, менталітет, масова свідомість спричиняють доволі вагомий вплив на розвиток економічних подій в їх історичній послідовності. Останні якнайкраще характеризують культуру і життя населення, а ментальність визначає модель поведінки людини та розкриває закономірності розвитку, логіку історичних процесів причини подій.

У повоєнні роки в анналів почав домінувати економічний вектор, що було зумовлено очолюванням часопису Фернаном Броделем у 1956 р. Крім того, у 1960 році Жаком Ле Гоффом видано працю "Цивілізація середньовічної історії". Відтак, інтереси школи почали зосереджуватися на реконструкції економічних відносин, головним чином "матеріального життя" минулого, тісно пов'язаного з повсякденністю й існуючою у часі "великою тривалістю".

Необхідно відзначити, що школа, яка від початку мала "антропологічний вектор"[2], виховала вже чотири покоління послідовників та має значну кількість історіографічних течій, зокрема: нову історію економіки, нову соціальну історію, історичну демографію, історію ментальностей, історію повсякденності, мікроісторію тощо[3].

Проте, незважаючи на нові наукові школи, до середини 80-х років XX ст. історія господарства все ще існувала обабіч історії і економіки. Еволюція економічних поглядів і концепцій відбувалася під впливом практичних потреб, у процесі порівняння і узгодження різних підходів, позицій, методів, при певній консервативності і безперечній спадковості знань і висновків. Факторами, під впливом яких формувалися і продовжують розвиватися економічні погляди і концепції, є:

  • - об'єктивні умови, потреби та інтереси живої економічної практики;
  • - праці й погляди представників більш ранніх концепцій, їх підходи, термінологія, проблематика;
  • - взаємовплив національних шкіл;
  • - розвиток суміжних розділів економічної науки -статистики, математики, демографії, соціології та ін.;
  • - удосконалення методів наукового дослідження;
  • - розширення (зміна) тематики і поглядів на предмет економічної науки;
  • - взаємозв'язок і узгодження окремих розділів економічної теорії, наявність або, навпаки, відсутність внутрішньої логічності, поєднання економічних законів і категорій.

Інтерес до історії економіки та економічної думки почав зростати в останні 15-20 років. Зокрема, у 1993 році американські вчені Роберт Фогель і Дуглас Норт отримали Нобелівську премію за розробку економічних методів вивчення історії. А в Україні запроваджено програми вивчення наукових дисциплін "Економічна історія", "Історія економічних вчень", "Історія економіки та економічної думки".

Основними методами дослідження, що використовуються в історії економіки та економічної думки визначено:

  • - спостереження економічних явищ;
  • - економічний аналіз;
  • - статистичний аналіз;
  • - лабораторні та інші контрольовані експерименти та ін.;
  • - фактографічний (позитивістський) та концептуальний способи історичного дослідження[4] тощо.

Матеріалами для досліджень також виступають археологічні розкопки, демографічні дані, писемні літературні та наукові джерела.

Отже, становлення історії економіки та економічної думки пройшло тривалий шлях до розуміння як необхідної складової сучасного знання та продовжує розвиватися з урахуванням нових, суспільно-історичних та економічних умов.

  • [1] История "Новой исторической школы" [Електронний ресурс] - Режим доступу: ethnopsyhology.narod.rU/study/mentality/history.htm# ftnl. - Назва з екрану.
  • [2] История ментальностей, историческая антропология [Текст] : зарубежные исследования в обзорах и рефератах / Институт всеобщей истории РАН; Российский Государственный Гуманитарный университет ; Сост. Е. М. Михина. - М. : РГГУ : Институт всеобщей истории РАН, 1996. - 255 с. - ISBN 5-201-00468-7. - С. 5-8.
  • [3] Сьогодні часопис школи, заснований 1929 р., має назву: "Аннали: економіки, суспільства, цивілізації". - прим. авт.
  • [4] Тумане X. Будут ли у нас свои "Анналы"? // Жебелевские чтения-4: Тезисы докладов научной конференции 30 октября -1 ноября 2002 года [Електронний ресурс]. - СПб.: СПбГУ, 2001. - Режим доступу: centant.pu.ru/centrum/puЫik/confcent/2002-Ю/гитам.гйт. - Назва з екрану. - (рос. мовою).
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >