< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Господарство первісного суспільства (період до VIII ст. до н.е.) та формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. - V ст. н.е.)

Господарство первісного суспільства у своєму розвитку пройшло декілька віків, що суттєво відрізняються як за тривалістю, так і за насиченістю видів діяльності - від найпростіших занять до тих, що вимагали поєднання фізичної та розумової праці.

1. Палеолітична революція дала початок тривалому періоду в розвитку людства - стадії дикості (2,4 млн. - 5000 до н.е.).

Навички, рід занять людини: навчилася поводитися з вогнем, засвоїла плетиво, винайшла спис, лук зі стрілами (для полювання, мисливства), кам'яну сокиру, бумеранг, почала рибалити.

Винаходи і здобутки: приручення тварин, окультурення злаків, збиральництво; пізніше - організоване полювання, підтримка вогню, виготовлення знарядь праці з кремнію, каменю і кісток.

Інститути:

  • - сім'я, що утворився внаслідок необхідності соціального регулювання сексуального життя і, як наслідок, обмеження у сексуальних контактах між людьми; до її основних функцій у різних сферах людського життя належать: репродуктивна (народження, виховання, соціалізація нащадка), сексуальна (організація комунікацій між чоловіками і жінками для досягнення сексуального задоволення), психологічна (забезпечення почуття безпеки, емоційна підтримка, відпочинок, соціальне схвалення), економічна (виробництво і розподіл матеріальних благ, організація їх споживання (побут), передача у спадщину);
  • - рід, як перший найбільш стійкий інститут, а також клан, як його різновид у формі поєднаних у господарських і побутових стосунках родичів, та плем'я, функцією і призначенням якого було захоплення, освоєння і захист певної території;
  • - власність, що раніше носила особистий характер -знаряддя належало тому, хто його виготовив і вмів ним користуватись;
  • - обмін, як необхідність продовження діяльності;
  • - поділ праці, як перший історично сформований соціальний інститут (що відпочатку мав статевовіковий характер і лише потім надбав племінного, "фахового");
  • - елігія (міфологія, культ), з появою якої лідерство в племені поступово переходить до старійшин.

Особливості періоду: новий революційний виток відбувся близько 10-12 тисяч років тому, коли люди у Середземномор'ї, Індії та тихоокеанського регіону почали переходити до осілого способу життя; унікальність інститутів, що не могли раніше існувати, у т.ч. внаслідок домінування привласнюючого характеру господарства.

Характеристика господарства: господарство, що носило привласнюючий характер, стало відтворюючим.

2. Неолітична революція (10000 - 4000 до н.е.), з якої почалась стадія варварства.

Навички, рід занять людини: поява кам'яних і дерев'яних будов, ручного млину, гончарного колеса (для виготовлення керамічного посуду), ковальського міху, почалась виплавка залізної руди та виготовлення знарядь із заліза, ткацтво.

Винаходи і здобутки: нові способи ведення господарства, зокрема землеробство (як основне заняття), виробництво рослинної олії, виноробство, скотарство, виготовлення візків і бойових колісниць, будівництво судів з колод і дощок.

Інститути: художнє мистецтво.

Особливості періоду: завершився другою виробничою революцією, ознакою якої є поява металевих знарядь праці. Характеристика господарства: відтворююче.

3. Етнополітична революція - епоха переходу від кам'яного до бронзового віку (3500 - 800 до н.е.).

Навички, рід занять людини: поширення металургії, обробка золота, міді, бронзи, виготовлення і використання бронзових знарядь праці і зброї.

Винаходи і здобутки: поява кочового скотарства, полівного землеробства, писемності (буквеної); поява перших міст.

Інститути: патріархальна сім'я, етноси, держава, ринок.

Особливості періоду: з винаходом буквеного письма і формуванням держави починається стадія цивілізації.

Характеристика господарства: відтворююче.

4. Виникнення рабства (починаючи з 800 до н.е. і до часів Античності - 500 до н.е. - 500 н.е.).

Навички, рід занять людини:

Винаходи і здобутки: початок обробки заліза, виготовлення з нього зброї і знарядь праці.

Інститути: рабство, рабовласницька держава.

Особливості періоду: продуктивні сили слаборозвинуті, продукт, вироблений родом або сім'єю, ледь забезпечував прожитковий мінімум його членам; недоцільність, з економічної точки зору використання примусової або найманої праці (полонених або відпускали, або вбивали, або приймали в рід, сім'ю).

Загальна характеристика господарства: відтворююче; зростання продуктивних сил забезпечило спочатку невелике, а потім істотне перевищення виробленого продукту над необхідним мінімумом. У цих умовах стало економічно вигідно обертати бранців у рабів, примушуючи їх працювати за їжу і дах (необхідний продукт) і привласнюючи додатковий продукт. Вслід за перетворенням полонених у рабів стали перетворювати злочинців із числа членів роду (замість страти або вигнання), а потім боржників і збіднілих общинників у рабів. Спочатку боргове рабство було обмежено 3-7 роками, але потім стало безстроковим. З розшаруванням общини на багатих і бідних почастішали випадки продажу в рабство дітей і молодих жінок. Діти рабів також ставали рабами, іноді навіть у тому випадку, якщо один із батьків був вільним. Так рабство стало спадковим станом.

Таким чином, господарство первісного суспільства розвивалось революційним шляхом, який, водночас, був доволі тривалим. Від простих занять і найпростіших знарядь праці суспільство створило нові інститути, віднайшло нові форми ведення господарства. І найбільшим здобутком стало виникнення писемності. З того часу почалась нова віха, пов'язана з історією економіки - історія економічної думки. Думки представників тогочасного суспільства набули документального втілення і дійшли до наших часів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >