< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у Франції

Становлення класичної політичної економії відбулося під впливом інших історичних умов у Франції ніж в Англії. У Франції великі географічні відкриття не мали на французьку економіку такого впливу, як на економіку Нідерландів. Крім того, феодальна система у Франції впливала на економічний розвиток країни, тому розвиток феодалізму у Франції розтяглося майже на три сторіччя: з XVI ст. до самого кінця XVIII ст.

Основою економіки Франції в цей час залишалося сільське господарство. Агротехнічна основа його незначно зросла у порівнянні з XIV-XV ст. Значним прогресом було більш широке поширення кращих сортів злаків, плодоовочевих культур, деяке поліпшення виходу борошна при помелі. Почалась спеціалізація основних сільськогосподарських районів.

Процес первісного нагромадження у Франції був пов'язаний з експропріацією селянства, лише замість англійського обгородження головним методом виступав податковий гніт.

Важливими особливостями французького первісного нагромадження капіталу були:

  • • надзвичайно велика роль системи державних боргів;
  • • відносна слабість внутрішнього ринку.

У період первісного нагромадження капіталу найвищий розвиток французької промисловості припадав на другу половину XVII ст. Воно було пов'язано з протекціоністською діяльністю абсолютистської держави.

Економічні заходи держави сприяли розвитку торгівлі. Був створений значний торговий флот. Французький ринок був захищений високими митними тарифами, експорту виявлялася всіляка підтримка. Виникли монопольні компанії по торгівлі з іншими країнами Європи і колоніями. Франція претендувала на світову монополію в ролі постачальника предметів розкошу.

Франція займала особливе місце в економічній історії Західної Європи як країна класичного типу розвитку феодалізму. Це виражалося в тому, що поляризація класів феодального суспільства у Франції була найбільш чіткою а сам феодальний лад досяг своїх найбільш зрілих форм. У зв'язку з ним виділити такі особливості французького феодалізму.

  • 1. Відірваність класу феодалів від сільського господарства.
  • 2. Панування в селі дрібного селянського землеволодіння, "натуральний характер якого визначав слабкий розвиток ,-товарно-грошових відносин і вузькість внутрішнього ринку. Вузькість ринку підсилювалася тим, що французьке селянство платило численні феодальні збори і баналітетні платежі, а також церковні збори (десятину).
  • 3.Надзвичайно сильні політичні позиції феодалів у державі стримували процес розкладання феодалізму і формування капіталістичних відносин.
  • 4.Особлива роль державних податків (капитація — подушна подать, талья — прибутковий податок, двадцятина— 1/20 врожаю з общинної землі) та своєрідна централізація феодальної ренти.
  • 5.Випуск державних позик під високі відсотки. Як наслідок, лихварство ставало більш вигідним, ніж вкладення капіталу в розвиток мануфактурного виробництва. Поряд з відкупом воно перетворилося на специфічне для Франції джерело первісного нагромадження капіталу.
  • 6. Повне безправ'я всіх дворян важко відбивалося на правовому становищі буржуазії. У підсумку процес розвитку капіталізму у Франції привів до відомого "одворянення" частини французької буржуазії. На відміну від старого дворянства шпаги, з'явилося нове, дворянство мантії.
  • 7. Слабкий розвиток приватних капіталовкладень у промисловість обумовило відоме заступництво королівським урядом ремесел і мануфактур. Особливо високого розвитку ця економічна політика досягла в другій половині XVII ст.

З другої половини XVII ст. у Франції визначилися 4 типи мануфактур:

  • - казенні королівські мануфактури, які утворилися за рахунок держави;
  • - приватні королівські мануфактури, які мали різні привілеї;
  • - приватні привілейовані мануфактури, які мали переваги в одержанні позичок і пільги в оподатковуванні;
  • - звичайні, непривілейовані мануфактури, розвиток яких був невеликим, оскільки вони не користувалися ніяким заступництвом держави.

За 20 років діяльності міністра фінансів Кольбера кількість королівських мануфактур збільшилося з 68 до 113. У результаті цього Франція стала європейським постачальником таких товарів, як предмети розкошу і мистецтва (Париж), шовкових тканин (Ліон, Труа), тонкого сукна (Лангедок), полотна (Бретань), скла, мережива, мила, шкіри та ін. На півночі Франції з'явилися великі металургійні мануфактури, розвитку яких також сприяла держава.

Французька держава всіляко заохочувала розвиток судноплавства, і французький флот почав суперничати з голландським і англійським. Підсилилася і колоніальна політика: були захоплені Канада, Луізіна (басейн Міссісіпі), ряд островів у Карибському морі, область Пондішері в Індії та ін.

До кінця XVII — початку XVIII ст. Франція вступила у смугу економічного і політичного занепаду викликаного кризою феодального ладу. У XVIII ст. Франція потерпіла ряд поразок у війнах і втратила частину своїх колоній. У результаті посилення феодальної реакції з Франції емігрувало близько 2 млн. чоловік, головним чином ремісників і торговців. Утворився небачений за розмірами державний борг, який перевищував у 32 рази річні доходи короля від податків. Випуск паперових грошей із примусовим курсом привів до краху грошової системи.

Американська промислова революція

Після англо-американської війни 1812-1815 рр. промисловий переворот почався в умовах не сформованості системи мануфактурного виробництва, значного розвитку ремесла та домашньої промисловості. Механізація і будівництво фабрик почалися в текстильній галузі.

Було побудовано перші прядильні машини в кінці 1780-х років, які було завезено з Англії, незважаючи на заборону вивозу машин і технічних інновацій з боку англійського уряду.

Промисловий переворот у США відбувався за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому теж одна із його особливостей. Однак в американській промисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригінальні винаходи — циліндр для механічної набивки тканин тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з'явився колісний пароплав, збудований Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали, які мали велике господарське значення. Прискорено розвивалася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській.

Перші сталеплавильні й прокатні заводи були побудовані в 1816 р. поблизу Пітсбурга. Особливо велике значення для розвитку американської індустрії мав промисловий переворот на транспорті. Почали будувати шосейні дороги. Велике господарське значення мало спорудження каналів. Машинобудування розвивалось повільно. Інтенсивна механізація, нестача і дорожнеча робочої сили стимулювали швидке впровадження винаходів. У 50-х роках XIX ст. у промисловості північно-східної частини США запанувала фабрична система. Громадянська війна 1861-1865 рр. закінчилася перемогою Півночі. З 1 січня 1863 р. було скасовано рабство на території Півдня, ліквідовано політичну й економічну роз'єднаність США, створено сприятливі умови для розширення внутрішнього ринку. В 60-80-х роках завершився промисловий переворот у США. З'явилися нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувна, нафтопереробна.

Значних успіхів досягло машинобудування, зокрема у виробництві сільськогосподарської техніки, локомотивів. Значну роль у прискоренні промислового розвитку США відіграв імпорт капіталів із Європи. Важливе значення мали територіальна експансія США і швидке зростання населення країни.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >