< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Неомарксизм

Неомарксизм (або західний марксизм) — філософські та соціологічні теорії 20 ст., що намагалися продовжити й модернізувати вчення марксизму з врахуванням новітніх течій філософської думки, таких як фрейдизм, соціальну філософію Макса Вебера тощо.

До неомарксизму належать:

  • - франкфуртська школа, зокрема фрейдо-марксизм;
  • - аналітичний марксизм;
  • - структурний марксизм Луї Альтюсера та інші. Засновниками "неомарксизму" вважають Дьєрдя Лукача (Югославія) і Антоніо Грамші (Італія). Неомарксистські пошуки загалом не узгоджуються із марксизмом-ленінізмом, тому неомарксизм розглядався в СРСР як частина буржуазної філософії. До цього напряму, що переважно апелює до ранніх праць К. Маркса, до проблем відчуження, належать теоретики франкфуртської школи (Теодор Адорно, Юрген Хабермас), пов'язані з цією школою фрейдо-марксисти (Вільгельм Райх, Г. Маркузе, Е. Фромм), марксисти-екзистенціалісти (Жан Поль Сартр, Моріс Мерло-Понті), група "Праксис" і багато інших.

Другий напрям у неомарксизмі представлений марксистами-сцієнтистами. Його прибічники вважають марксистське вчення недостатньо науковим. Неомарксисти-сцієнтисти апелюють, як правило, до економічних праць зрілого К. Маркса, до його матеріалістичної гносеології та аналізу соціальних класів Представниками є Луї Альтюссера (Франція) і його послідовників, а також течію аналітичного марксизму, що прагнуть переформулювати категорії історичного матеріалізму на основі методів сучасної науки; моделювання, функціонального підходу, теорії ігор, структурації, модальної логіки тощо. Представниками цієї течії можна назвати соціального філософа Лоуренса Коєна (Велика Британія), соціологів Джона Блетера (Велика Британія) і Джона Ремера (США) та ін.

Існує також велика плеяда неомарксистів, що не належать до двох зазначених вище напрямів. Це ті, хто орієнтується на дослідження проблем "третього світу", аналіз капіталізму як світової системи, вивчення питань фемінізму тощо.

Постіндустріальний розвиток провідних країн світу неможливий без досліджень широкого спектру соціально-економічних проблем. Формуються та удосконалюються теорії які висвітлюють велике коло назрівши проблем, а саме:

  • - удосконалення марксистської теорії циклу та концепції М. Кондратьева про довгохвильові коливання економічної кон'юнктури (П. Боккара, Л. Фонтвей (Франція), Е. Манделя (Бельгія), Е. Альтфатера (Німеччина);
  • - пошук демократичної альтернативи й соціального ідеалу стосовно розвитку західного суспільства - соціал-демократи К. Шумахер, Е. Олленхауер, Ф. Фартманн, Н. Вичорек, В. Майснер, К. Цинн (Німеччина);
  • - трансформація економічної системи й гуманізація всіх сторін життя людини - радикальна політекономія П. Барана, П. Суізі, Ч. Міллса, Г. Маркузе, Е. Фромма (США), Р. Ебінхаузена, Р. Вінкельмана (Німеччина), А. Раттансі (Великобританія) тощо.

Радикальна політекономія охоплює: 1) розвиток теорії економічної експлуатації робітників і економічної стагнації суспільства; 2) соціально-економічні проблеми та їх вирішення: взаємовідносини між споживачами і виробниками, загострення суперечностей між ними (П. Баран, П. Суїзі, Е. Мандел); 3) аналіз соціально-економічних проблем впливу людини на зовнішнє середовище, відчуження від процесу праці, дегуманізацію (Ч. Міллс, Г. Макрузе, Е. Фромм)

Резюме

Глобалізація є сучасним етапом розвитку світового господарства. В еволюції останнього виділяються такі етапи: 1. Етап світової торгівлі. 2. Етап іноземних інвестицій. 3. Етап економічної інтеграції. 4. Етап глобалізації. Наприкінці 50-х - на початку 60-хрр. 20 ст. відбувається становлення "інформаційного суспільства". Створення "нової" класичної макроекономіки, заснованої на теорії раціональних очікувань. Формування нового кейнсіанства яке включає монетарне посткейнсіанство, калецкіанське, посткейнсіанство, неорікардіанське посткейнсіанство. Формування довгострокової теорії ефективного попиту на основі теорії вартості. Відродження інституціоналізму на основі місця і ролі людини в економічному житті НТР, інформації, влади, політики та ін. Радикальна політекономія.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >