< Попер   ЗМІСТ   Наст >

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Економічна сутність акцизного податку як форми специфічних акцизів

Форми непрямого оподаткування визначаються характером торговельної діяльності. Внутрішній торгівлі властиве застосування двох видів непрямих податків, таких як, універсальний та специфічний акцизи, а зовнішній - митних податків на експортні та імпортні товари (рис.6.1).

Види непрямих податків

Рис.6.1. Види непрямих податків

Основним видом непрямих податків, що функціонують у податкових системах провідних країн світу, є специфічні акцизи. Такі акцизи відіграють як одну з провідних бюджетоутворюючих ролей, так і виконують регулятивну функцію.

Як і інші непрямі податки специфічний акциз включається у ціну товару і, в остаточному підсумку, збирається зі споживачів продукції. Як правило, вони встановлюються на окремі групи товарів, що пов'язано із забезпеченням додаткових, нематеріальних потреб держави. Саме до специфічних акцизів належить акцизний податок на алкогольні напої, паливо, тютюнові вироби, електричну енергію тощо. На відміну від ПДВ, акцизним податком обкладаються тільки підакцизні товари та надходить специфічний акциз до бюджету тільки один раз (подальший перепродаж підакцизних товарів акцизним податком не обкладається).

В сучасних наукових дослідженнях визначають, що товари, оподатковувані акцизним податком (підакцизні), володіють однією або декількома із наступних характеристик:

  • - їх виробництво та реалізація знаходяться під контролем держави, тобто ці товари (продукція) являють особливий інтерес для держави;
  • - вони характеризуються нееластичністю попиту за ціною;
  • - еластичність попиту щодо рівня доходу для цих товарів більше одиниці, тобто ці товари (продукція) відносяться до категорії предметів розкоші;
  • - їх споживання не приносить користі або з високою ймовірністю викликають негативні зовнішні ефекти.

Таким чином, специфічний акциз - це податок переважно на соціально шкідливі та монополізовані товари, який концентрує грошові ресурси з метою нейтралізації негативних наслідків від споживання, а також забезпечує стягнення частини надприбутків, отриманих монополізованими структурами.

Виходячи із вище сказаного, акцизи не просто надбавка до ціни, а надбавка, яка виконує певну цільову функцію. Так, російський економіст Т.Ф. Юткіна вказує на двоякість цільової функції акцизів: по-перше, це один із важливих джерел доходів бюджету; по-друге, це засіб обмеження споживання підакцизних товарів (в основному соціально небезпечних). В цьому, по суті, вірному підході до розкриття сутності податку все ж таки акцизи представлені не в повній мірі. Вітчизняний науковець Соколовська A.M. пропонує більш точне розуміння даного податку та обґрунтовує необхідність його справляння наступними причинами:

  • 1)збільшення доходів бюджету при незначному податковому навантаженні та невеликих адміністративних затратах. При цьому основними аргументами на користь акцизів є великі об'єми продажу підакцизних товарів, невелика кількість виробників, нееластичний попит за ціною, простота розрахунку, відсутність близьких субститутів підакцизних товарів;
  • 2) обмеження негативних зовнішніх ефектів від споживання підакцизних товарів, зокрема таких, як тютюнові вироби та алкогольні напої, енергетичні продукти, автотранспортні засоби. Акцизи на подібні товари дають можливість змусити споживача врахувати створювані ними негативні зовнішні ефекти та спонукають зменшувати споживання підакцизних товарів;
  • 3)забезпечення справедливості оподаткування по вертикалі. Акцизи можуть сприяти підвищенню ступеня справедливості оподаткування внаслідок того, що споживачами деяких видів підакцизних товарів (бензин, предмети розкоші) є передусім громадяни з високими та середніми доходами. Отже, запровадження специфічних акцизів підвищує податковий тягар на ці верстви населення. Водночас акцизи на пиво та тютюнові вироби мають регресивний характер, тобто із зростанням доходів його частка в доходах зменшується.

Отже, в суспільному захисті, спрямованому на обмеження споживання товарів, шкідливих для здоров'я людини та навколишнього середовища, виражаються соціальна та екологічна функція акцизу. Це, в свою чергу породжує необхідність пошуку грошових ресурсів для здійснення заходів щодо нейтралізації або зниження ступеня негативної дії на індивіда та суспільство в цілому. Задоволення таких потреб вимагає затрат, що обумовлюють необхідність акумуляції в бюджет різного рівня доходів від акцизних податків. Відповідно цільова функція акцизів полягає в тому, що вони - обмежувач споживання окремих підакцизних товарів. Щоправда, перетворення акцизів у джерело доходу у відриві від соціально-екологічної направленості обмеження споживання підакцизних товарів перетворює їх по суті в примусово-обов'язкову форму стягнення частини доходів, оскільки платник податку не бачить своїх індивідуальних вигід при його сплаті.

Отже, акцизний податок є соціально значимим. Він задовольняє специфічні потреби суспільства щодо нейтралізації негативних зовнішніх ефектів від споживання шкідливих товарів. У зв'язку з цим, використання акцизних доходів в ідеальному варіанті повинно було б носити суворо цільовий характер: на відшкодування фізичних та психологічних втрат, зумовлених споживанням підакцизних товарів. Поки-що чинна фінансова практика не забезпечує цього, як ми вважаємо ідеалу.

Потенціал акцизного податку як фіскального та регулюючого інструмента, в першу чергу, визначається переліком підакцизних товарів, а також розміром і видами ставок - елементами, які встановлюються в залежності від необхідності та ступеня державного втручання в певні господарські процеси.

Розглянемо становлення оподаткування специфічним акцизом в Україні. Акцизний збір було запроваджено Законом України "Про акцизний збір" від 18 грудня 1991 р., який надалі було замінено Декретом Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір". Крім того, оподаткування підакцизних товарів акцизним збором здійснювалося на підставі Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР, якими визначалися основні положення оподаткування акцизним збором алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також переліку законів України, що встановлювали ставки платежу: від 7 травня 1996 року №178/96-ВР "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", від 6 лютого 1996 року №30/96-ВР "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби", від 24 травня 1996 року №216/96-ВР "Про ставки акцизного збору на транспортні засоби" і від 11 липня 1996 року №313/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)".

Необхідно зазначити, що вживання терміна "акцизний збір" склалося історично, оскільки спочатку надходження від цього акцизу мали цільове, заздалегідь визначене використання, але на даний момент більш правильно вживати термін "акцизний податок", оскільки він має загально бюджетне значення.

З прийняттям Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-УІ законодавчі акти, які визначали порядок обчислення і сплати акцизного збору, коло платників, ставки акцизного збору, терміни сплати та пільги в оподаткуванні, втратили чинність. У VI розділі "Акцизний податок" Податкового кодексу України передбачено всі діючі норми щодо оподаткування підакцизної продукції, встановлено ставки акцизного податку та визначено особливості оподаткування.

На даний час в Україні акцизним податком обкладаються спирт, лікеро-горілчана продукція, виноробна продукція, пиво, тютюн та тютюнові вироби, окремі транспортні засоби, деякі нафтопродукти, електрична енергія (рис.6.2).

Перелік підакцизних товарів в Україні

Рис.6.2. Перелік підакцизних товарів в Україні

Варто підкреслити, що в Україні встановлено державний контроль за обігом підакцизних товарів, зокрема, спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Отже, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податковим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >