< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порядок створення та функціонування акцизних складів

З метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку утворюються акцизні склади.

Акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

На акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу.

Посадові особи, які призначаються представниками контролюючого органу на акцизному складі, повинні пройти спеціальне навчання або інструктаж щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також методики користування вимірювальними приладами.

Основним завданням представника контролюючого органу на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Під час ввезення спирту представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:

  • а) робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації отримання спирту етилового;
  • б) надсилає протягом трьох діб довідку про отримання спирту етилового представнику контролюючому органу на акцизному складі підприємства, що відпустило спирт, про що робить відмітку в зазначеному журналі.

У разі виявлення фактів неоприбуткування або неповного оприбуткування спирту етилового контролюючі органи вживають відповідних заходів згідно із законом.

Усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником контролюючого органу на акцизному складі.

Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.

Поряд з вище сказаним, розпорядник акцизного складу, а саме суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, зобов'язаний:

  • а) надати постійному представнику контролюючого органу окреме приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормам, обладнане телефоном, а також вжити заходів для запобігання несанкціонованому втручанню в роботу представника органу державної податкової служби і користуванню службовою та іншою інформацією, що зберігається представником контролюючого органу на акцизному складі;
  • б) встановлювати та підтримувати у належному стані необхідні замки, пломби, лічильники чи інші подібні пристрої, які можуть бути затребувані постійним представником контролюючого органу податку із спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, що виробляються на акцизному складі;
  • в) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту етилового та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції, розміщених на акцизному складі;
  • г) подавати постійному представнику контролюючого органу достовірну інформацію з цього питання, а також відповідні документи первинного, бухгалтерського обліку та звітності для ознайомлення.

Підсумки теми

Досвід провідних країн світу свідчить про те, що наявність суттєвих відмінностей у забезпеченні реалізації фіскальних та соціально-економічних функцій держави зумовлює доцільність досить ефективного застосування специфічних акцизів.

Потенціал акцизного податку як фіскального та регулюючого інструмента, в першу чергу, визначається переліком підакцизних товарів, а також розміром і видами ставок - елементами, які встановлюються в залежності від необхідності та ступеня державного втручання в певні господарські процеси.

Соціально-регулюючий механізм акцизного оподаткування чинить вплив на рівень платоспроможного попиту в сегментах підакцизних груп товарів, зміну структури витрат громадянина та вплив її на рівень загальної платоспроможності, рівень зайнятості у сферах, що формують технологічний ланцюг виробництва та збуту підакцизних товарів, рівень споживання шкідливих для здоров'я людини та навколишнього середовища товарів.

Аналізуючи акцизний податок в системі інструментів фіскальної політики держави, слід зазначити, що, незважаючи на досить незначний досвід його використання, в Україні впродовж останніх років цьому виду податків на споживання (поряд з податком на додану вартість) відводиться дедалі більша роль у формуванні доходної частини Зведеного бюджету та в регулюванні відповідних сегментів споживчого ринку. Така тенденція є об'єктивною реакцією на гостру фінансово-економічну кризу, в якій податки на споживання стають основою бюджетної системи.

Наразі механізм справляння акцизного податку ще не зовсім досконалий. Основні проблеми його функціонування пов'язані, насамперед, з неузгодженістю рішень щодо нарощування фіскальних можливостей та одночасного забезпечення регулюючого впливу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >