< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сутність та функції мита як непрямого податку

На сучасному етапі економіки все більшу роль серед непрямих податків відіграє мито. Мито є основним інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За економічним змістом і характером дії мито належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту, тобто, як будь-який інший непрямий податок, мито збільшує ціну товару і знижує його конкурентоспроможність. Саме із цим пов'язана суперечлива економічна природа мита: основною причиною його виникнення є потреба державного захисту національного товаровиробника, проте підвищення завдяки миту цін на імпортні сировину та обладнання стримує розвиток національного виробника в цілому.

За переконанням вітчизняних вчених, переваги мита як непрямого податку у фінансовій системі держави пов'язані насамперед із його роллю у формуванні доходів державного бюджету. Основні переваги і недоліки мита зображені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2. Основні переваги і недоліки мита

Основні переваги і недоліки мита

Отже, мито як економічна категорія - це непрямий податок на товари та інші предмети й цінності, що переміщуються через митний кордон країни. Мито відноситься до податків на споживання, включається до ціни товарів, його ставки диференційовані за групами товарів.

Питання визначення функцій мита в сучасній науковій думці є дискусійним. На думку вітчизняних вчених, проблема полягає у суперечливій економічній природі мита. З одного боку, мито - засіб мобілізації доходів до бюджету. З другого боку, мито - це дійовий інструмент реалізації зовнішньої політики країни, важлива складова економічного регулювання. Водночас мито є ефективним стимулятором макроекономічних процесів у країні. Складність полягає у тому, що основні цілі запровадження мита перебувають у стані протиріччя, і кожна країна на певному етапі свого розвитку має по-новому вирішувати для себе, з якою метою встановлювати митне оподаткування. Отже, основні функції мита такі:

  • 1. Фіскальна функція - забезпечення наповнення дохідної частини бюджету.
  • 2. Політична функція - маневрування на міжнародному рівні.
  • 3.Захисна функція - підтримання окремих галузей економіки, тобто сприяння структурній трансформації економіки.
  • 4.Стимулююча функція - забезпечення оптимального платіжного балансу.
  • 5.Регулююча функція - формування раціональної структури імпорту та експорту.

Вирішення питання, який саме функціональний напрям оподаткування митом є оптимальним для країни - одна із основних проблем фінансового регулювання держави, зокрема митно-тарифної політики.

Мито входить в систему митних платежів, що являють собою всі види зборів, відрахувань, платежів при перетині митного кордону держави. Систему митних платежів можна поділити на дві групи (рис. 7.3):

Система митних платежів

Рис. 7.2. Система митних платежів

  • 1.Основні - обов'язкові платежі, що стягуються в більшості випадків при перетинанні митного кордону.
  • 2.Додаткові - митні платежі, що стягуються з платників за додатково надані послуги чи дії.

Новим Митним кодексом приведено у відповідність до норм Міжнародної конвенцій про спрощення та гармонізацію митних процедур норми щодо справляння митними органами плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів.

Необхідно зазначити, що плата справляється митними органами із заінтересованих осіб не за митне оформлення, а за виконання митних формальностей, тобто за дії, що підлягають виконанню відповідними особами і митними (фіскальними) органами з метою дотримання вимог митного законодавства.

Плата справляється:

  • а) за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа та/або митною декларацією, що подається в електронному вигляді, а саме:
    • - тимчасовою митною декларацією;
    • - періодичною митною декларацією;
    • - попередньою митною декларацією;
    • - додатковою митною декларацією;
  • б) за уніфікованою митною квитанцією МД-1 у разі здійснення митних формальностей, що не передбачають подання митної декларації.

Плата нараховується виключно за фактичний час здійснення митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до їх проведення. До часу, витраченого посадовою особою митного органу на здійснення митних формальностей поза місцем розташування митних органів, зараховується також час, витрачений нею на проїзд до місця призначення й у зворотному напрямку.

Плата вноситься за кожною письмовою заявою декларанта або уповноваженою ним особою окремо з урахуванням кількості витрачених на здійснення митних формальностей годин роботи посадової особи митного органу, яка здійснює митні формальності, незалежно від кількості оформлених митних декларацій.

Сплата коштів здійснюється платниками до/або під час здійснення митних формальностей у безготівковій формі за рахунок авансових платежів (передоплати) або в готівковій формі через касу митного органу чи фінансової установи на рахунки, відкриті на ім'я фіскальних органів в територіальних органах Державної казначейської служби України. Плата справляється у гривні за офіційним (валютним) курсом, встановленим Національним банком України, що діє на дату подання митної декларації, а у разі, коли виконання митних формальностей не пов'язане з поданням митної декларації, - на дату фактичної сплати. Випадки, коли плата не справляється розглянуті на рисунку 7.3.

Випадки, коли плата за виконання митних формальностей не справляється

Рис. 7.3. Випадки, коли плата за виконання митних формальностей не справляється

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >