< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування

Важливим для правильного встановлення бази оподаткування і зокрема для обчислення суми витрат, на які зменшується сума доходів платника є обчислення амортизаційних відрахувань.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених ПКУ.

Під терміном "амортизація", відповідно до норм ПКУ, слід розуміти систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно положень П(С)БО 7 "Основні засоби" об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

  • - очікуване використання об'єкта підприємством/установою з урахуванням його потужності або продуктивності;
  • - фізичний та моральний знос, що передбачається;
  • - правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта;
  • - та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням п'яти методів, зазначених на рисунку 8.7.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Методи нарахування амортизації основних засобів

Рис. 8.7. Методи нарахування амортизації основних засобів

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

При нарахуванні амортизації необоротних активів необхідно враховувати суми податкових різниць, які в кінцевому підсумку можуть збільшити або зменшити фінансовий результат до оподаткування.

Так, наприклад у ПКУ на відміну від положень (стандартів) бухгалтерського обліку встановлені мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів. Існування такої та інших розбіжностей між податковим та бухгалтерським обліком врегульовано на законодавчому рівні. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені ПКУ. У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені у ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Отже, всі підприємства/установи при нарахуванні амортизації крім загальноприйнятих правил визначених П(С)БО 7 повинні враховувати норми ПКУ (ст.138 "Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів").

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >