< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Історія становлення податку на доходи фізичних осіб в Україні

Систему прибуткового оподаткування громадян в Україні було запроваджено в із середини 1991р. наслідок ухвалення Закону Української PCP "Про прибутковий податок з громадян Української PCP, іноземних громадян та осіб без громадянства" від 5 липня 1991 р.

З 26 грудня 1992 р. система оподаткування фізичних осіб регулювалась Декретом Кабінетом Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", який діяв до 1 січня 2004 року. За цей період досить часто відбувалась зміна ставок прибуткового податку з громадян - іноді по кілька разів на рік. Це було обумовлено таким факторами, як розвитком ринкових відносин, зміною форми одержання доходу, вирівнюванням доходів малозабезпечених і високозабезпечених верств населення за допомогою прогресії. Для прикладу, в 1993 році ставки мінялись тричі. Причому з 1 грудня 1993 року по 1 жовтня 1994 року існувала найжорстокіша шкала оподаткування - максимальна ставка дорівнювала 90 %. Але не дивлячись на збільшення ставок майже удвічі, доходи бюджету від прибуткового податку з громадян в цей період не збільшились, а зменшились - внаслідок ухилення від сплати по таких необґрунтованих з економічної точки зору ставках. Доходи від роботи за наймом оподатковувалися за місцем основної роботи - щомісячно за встановленою шкалою; за місцем не основної роботи - при виплаті за ставкою 20 % без врахування пільг. За підсумками року проводився перерахунок податку за місцем основної роботи, а для тих, хто мав кілька джерел доходів, - у податковій інспекції за місцем проживання на підставі поданої платником податкової декларації.

В травні 2003 р. було ухвалено Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким передбачено суттєві зміни в механізмі справляння податку з доходів фізичних осіб. Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" втратив чинність, за винятком норм розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.

Основними нововведеннями цього закону стали:

  • - відмова від прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних з максимальної ставкою 40 % та встановлення єдиної податкової ставки оподаткування сукупного місячного (річного) доходу у розмірі 15%, а на період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року - 13 %;
  • - встановлення права платника податку на податковий кредит, який є сумою витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів України протягом звітного року. На суму таких витрат дозволяється зменшення суми загального доходу платника, одержаного ним за наслідками календарного року;
  • - розширення бази оподаткування;
  • - надання податкових соціальних пільг, що визначаються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати в розрахунку на місяць (100 %, 150 % та 200 %). Крім того, Законом передбачена процедура самостійного вибору платником податку місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги та інше.

В грудні 2010 року Верховною Радою України було прийнято Податковий кодекс України, в якому справляння податку на доходи фізичних осіб регламентується розділом четвертим.

Наприкінці 2014 року було прийнято Закон України від 28.12.2014 р. № 71-УШ, яким були внесені зміни до Податкового кодексу України. Цим законом була збільшена ставка ПДФО (з 17% до 20%), яка застосовується до доходів понад 10 МЗП, що діють станом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 12 180 грн.). Крім того, податком на доходи фізосіб обкладаються пенсії, розмір яких перевищує 3 розміру мінімальної зарплати, тобто 3654 грн.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >