< Попер   ЗМІСТ   Наст >

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ - ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Історія становлення та загальна характеристика спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності

Одним з основних чинників розвитку національної економіки в цілому та підприємницької діяльності зокрема є сприятливий режим оподаткування. З набуттям Україною незалежності, її орієнтацією на формування ефективної ринкової економіки, однією з складових якої є мале підприємництво, виникла необхідність у послабленні на нього податкового тиску. Це було реалізовано шляхом запровадження наприкінці 90-х років XX ст. альтернативних систем оподаткування, а саме:

  • 1. Фіксованого сільськогосподарського податку - для стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, що є виробниками сільськогосподарської продукції.
  • 2. Спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва зі сплатою єдиного податку - як для юридичних, так і фізичних осіб.
  • 3. Фіксованого податку, платниками якого були виключно фізичні особи-підприємці.

З прийняттям Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у грудні 2010 р. діючий порядок було змінено, а Розділ XIV "Спеціальні податкові режими" ПКУ представлено такими главами:

  • 1. Спрощена системи оподаткування, обліку та звітності;
  • 2. Фіксований сільськогосподарський податок;
  • 3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
  • 4. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний аз для споживачів усіх форм власності.

Слід відмітити, що навіть після прийняття ПКУ ще деякий час порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку продовжував регламентуватися Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. №727. Хоча підрозділом 8 "Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку" Розділу XX Кодексу було внесено деякі уточнення щодо його застосування із зазначенням, що такий порядок буде діючим до внесення змін до Розділу XIV Кодексу.

Такі зміни було впроваджено шляхом прийняття Закону України від 04.11.2011 р. №4014ЛП "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності". Цим законом було запроваджено кардинальні нововведення щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, які набули чинності з 01.01.2012 р. З цього ж часу перестав існувати фіксований податок.

Основними характерними рисами оновленої спрощеної системи оподаткування стали:

  • - більша диференціація платників єдиного податку (6 груп);
  • - зменшення податкового навантаження на платників за рахунок застосування знижених ставок єдиного податку;
  • - перехід від оподаткування виручки до оподаткування доходу;
  • - уніфікація порядку та строків подання податкової звітності та сплати єдиного податку;
  • - врегулювання порядку оподаткування платників у випадку порушення ними законодавчо встановлених обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

У такому вигляді Розділ XIV "Спеціальні податкові режими" ПКУ із деякими змінами був чинний до моменту прийняття Закону України від 28.12.2014 р. № 71Л/Ш "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Даним Законом України від 28.12.2014 р. № 71Л/Ш у ПКУ був внесений комплекс різноманітних нововведень, а саме:

  • 1. Главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок", Главу 3 "Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками" та Главу 4 "Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності" із розділу XIV "Спеціальні податкові режими" було виключено.
  • 2. Кількість груп платників єдиного податку скорочено із 6 до 4.
  • 3. Платників фіксованого сільськогосподарського податку представлено у окремій, четвертій групі єдиного податку.
  • 4. Ставки єдиного податку для третьої групи знижено, для першої та другої груп ліквідовано нижній поріг ставки.
  • 5. Розмір річного доходу, який дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, збільшено.
  • 6. Обов'язок використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) поширено на більшість платників єдиного податку.
  • 7. Обмеження за кількістю найманих працівників знято, крім граничної чисельності для другої групи платників єдиного податку.

Більш детально зупинимось на аналізі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку (далі - єдиний податок), яка виконує значну роль у спрощенні оподаткування доходів платників податків, мінімізації їх витрат на облік і звітність, зменшенні кількості спорів платників з контролюючими органами, підвищенні рівня зайнятості населення, зменшенні витрат на адміністрування податків тощо.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для будь-якого платника виникає за наявності двох умов:

  • - відповідність всім вимогам, що встановлені для платників єдиного податку;
  • - реєстрація особи платником єдиного податку в установленому порядку.

Узагальнимо основні вимоги у табл. 10.1.

Таблиця 10.1. Критерії для застосування спрощеної системи оподаткування

Характеристика

Юридичний статус

Перша група | Друга група

Фізичні особи-підприємці

Третя група

Фізичні особи-підприємці, юридичні особи

Граничний обсяг доходу протягом календарного року, млн. грн.

300 000

1 500 000

20 000 000

Максимальне число найманих працівників, осіб

-

  • 10
  • (без врахування найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку 3 вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку).

Необмежена кількість

Види господарської діяльності

Виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на

ринках та/або господарська діяльність з надання побутових послуг населенню (п. 1 пп. 291.4 ПКУ)

1) надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню (крім посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕДДК 009:2005), а також діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінно-

Будь-які види діяльності, крім неприпустимих для платника єдиного податку (п. 3 пп. 291.4 ПКУ)

го каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

  • 2)виробництво та/або продаж товарів;
  • 3) діяльність у сфері ресторанного господарства (п. 2 пп. 291.4 ПКУ).

Форма розрахунків

Виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 291.6 ПКУ)

При цьому платники єдиного податку розподіляються чотири групи, перші дві з яких передбачені для фізичних осіб - підприємців, третя група - для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, а четверта -для колишніх платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Нагадаємо, що відповідно до Господарського кодексу України (далі - ГКУ), прийнятого 16.01.2003 р. за №436-П-, суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Так, відповідно до ст. 55 ГКУ суб'єктами мікропідприємництва є:

  • - фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
  • - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб'єктами малого підприємництва є:

- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб'єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 млн. євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.

Виходячи з даних критеріїв, спрощена система оподаткування, обліку та звітності призначена для використання суб'єктами мікро- та малого підприємництва.

Для суб'єкта підприємництва, який застосовує єдиний податок, скорочується загальна кількість обов'язкових платежів, встановлених чинним законодавством України, зменшуються обсяги та види звітності, спрощується порядок ведення обліку доходів та витрат.

Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з таких податків та зборів (ст. 297 ПКУ):

податку на прибуток підприємств;

податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи). Це пов'язане з тим, що платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах;

податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 2 % доходу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Інші податки, збори та митні платежі (наприклад, у разі ввезення товарів на митну територію України) нараховуються та сплачуються з поданням обов'язкової звітності на загальних підставах.

Єдиний соціальний внесок сплачується платниками єдиного податку у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Однак певні види діяльності є забороненими, а отже виключають право платника використовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (табл. 10.2)

Таблиця 10.2. Обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування

Види діяльності

Норма ПКУ

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

пп. 291.5.1

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

Інші заборони

Фіз. особи підприємці, які виконують технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009: 2005)

пп. 291.5.2

Фіз. особи підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту

Фіз. особи підприємці, які здійснюють діяльність з надання в оренду:

пп. 21.5.3

земельних ділянок площею понад 0,2 га

житлових приміщень загальною площею понад 100 кв. м

нежитлових приміщень (споруд, будівель) та / або їх частин, загальна площа яких перевищує 300 кв. м

Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів

пп. 291.5.4

Суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%

пп. 291.5.5

Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, які не є платниками єдиного податку

пп. 291 5.6

Нерезиденти

пп. 291.5.7

Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг (крім безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форсмажорних обставин)

пп. 291.5.8

Отже, хоча спрощена система оподаткування, обліку та звітності й значно спрощує порядок оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності (у порівнянні із загальною системою), користуватися нею можуть лише ті, які відповідають всім вимогам законодавця, що встановлені для платників єдиного податку, та зареєструвалися в установленому порядку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >