< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Туристичний збір

Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення збору, та отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Збір не стягуються з осіб, які:

  • - постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
  • - прибули у відрядження;
  • - є інвалідами, дітьми-інвалідами та особами, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
  • - є ветеранами війни;
  • - є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • - прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати;
  • - є дітьми віком до 18 років;
  • - є дитячими лікувально-профілактичними, фізкультурно-оздоровчими та санаторно-курортними закладами.

Згідно з рішенням органів місцевого самоврядування справляння збору може здійснюватися податковими агентами (рис.13.4).

Податкові агенти, що справляють туристичний збір

Рис. 13.4. Податкові агенти, що справляють туристичний збір

Відповідно до законодавства, податкові агенти зі сплати туристичного збору при справлянні збору під час надання послуг, зазначають суму його окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання не місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

Базою справляння збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях розташування податкових агентів (в місцях справляння збору), за вирахуванням податку на додану вартість. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння.

Порядок обчислення туристичного збору зображено на рисунку 13.5.

Порядок обчислення туристичного збір

Рис. 13.5. Порядок обчислення туристичного збір

До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Підсумки теми

Після прийняття у 2010 році Податкового кодексу України до місцевих було віднесено два види податків (податок на нерухоме майно і єдиний податок) і 3 види зборів (збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір). З 1 січня 2015 року склад місцевих податків і зборів змінився. До місцевих податків належать податок на майно і єдиний податок. До місцевих зборів - туристичний збір і збір за місця для паркування транспортних засобів. В свою чергу, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю і транспортного податку.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування податку є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування податку на нерухоме майно є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Ставки податку встановлюються органами місцевого самоврядування за 1 квадратний метр бази оподаткування для об'єкта житлової або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб в залежності від місця розташування та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів виступають юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням органів місцевого самоврядування організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Ставки збору встановлюються органами місцевого самоврядування за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення збору, та отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Базою справляння збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях розташування податкових агентів (в місцях справляння збору), за вирахуванням податку на додану вартість. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >