Маркетингова підсистема

З позиції системного підходу маркетингова підсистема - це цілісна динамічна соціально-економічна система, яка складається з сукупності взаємопов'язаних елементів різноманітного ступеню складності та організації.

Елементами цієї підсистеми є (рис. 1.6):

• - управління товарною політикою;
• - управління товарним портфелем;
• - управління ціновою політикою;
• - управління збутовою політикою;
• - управління маркетинговими комунікаціями;
• - управління інноваціями у товарній та збутовій політиці. Кожна з наведених систем структурно інтегрує в собі відповідні підсистеми, від гармонійної взаємодії яких залежить ефективність управління маркетинговою підсистемою підприємства.

Рис. 1.6 - Основні елементи маркетингової підсистеми менеджменту організації

Основними завданнями маркетингової підсистеми в управлінні підприємством за сучасних умов господарювання є:

• 1) забезпечення оптимальних пропорцій між попитом та пропозицією продукції певного виду та асортименту шляхом гнучкого реагування на його динаміку та маневрування наявними ресурсами;
• 2) формування системи договірних та ринкових відносин із всіма елементами та структурами виробництва і споживання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку;
• 3) вплив на виробничий процес з метою стимулювання, поновлення та вдосконалення асортименту і поліпшення якості продукції, що випускається;
• 4) пошук нових ринків, ринкових сегментів та збутових ніш, досягнення оптимального рівня соціально-економічної ефективності та результативності організації.

Інформаційна підсистема

З позиції системного підходу інформаційна підсистема менеджменту організації має охоплювати планування, організацію, координацію та контроль інформаційної діяльності і процесів, а також комунікації всередині підприємства з метою поліпшення його роботи. При цьому передбачається цілеспрямоване використання інформації як ресурсу.

Основу інформаційної підсистеми менеджменту організації становлять:

• - сукупність правил, технічних засобів і систем, які визначають інформаційну та комунікаційну структуру підприємства;
• - комплекс завдань управління на всіх етапах життєвого циклу підприємства, охоплюючи всі дії та операції, пов'язані як з інформацією в усіх її формах і станах, так і з підприємством у цілому на основі даної інформації.

Характеристика цієї підсистеми здійснюється переважно в якісному вигляді за такими напрямками:

• - достовірність інформації;
• - наявність перешкод при її передачі;
• - релевантність, тобто яка частина інформації відноситься до конкретної проблеми;
• - інформаційні перевантаження менеджерів, чи навпаки, недостатність інформації для прийняття рішень;
• - витрати на одержання інформації.

Основними завданнями інформаційної підсистеми є:

• - аналіз інформаційної потреби та пошук можливих рішень для її задоволення;
• - стратегічне планування інформаційної діяльності;
• - налагодження роботи з інформацією в усіх підрозділах організації;
• - контроль усього інформаційного процесу.

Рівень надійності інформаційної підсистеми залежить від таких факторів [11]:

• - складу та рівня надійності технічних засобів, їх взаємодії та надійної структури;
• - складу та рівня надійності програмних засобів, їх можливостей і взаємозв'язку в структурі програмного забезпечення інформаційної системи;
• - раціонального розподілу задач, які розв'язуються системою, між технічними засобами, програмним забезпеченням і персоналом, що обслуговує цю систему;
• - рівня кваліфікації персоналу, організації робіт і рівня надійності дій персоналу інформаційної системи;
• - режимів, параметрів та організаційних форм експлуатації комплексу технічних засобів;
• - ступеня використання методів і засобів технічної діагностики;
• - реальних умов функціонування інформаційної системи. Ефективність інформаційної системи визначається порівнянням одержаних результатів від функціонування цієї системи і витрат усіх видів ресурсів, необхідних для створення, дії та розвитку цієї системи. Підсистема логістики.

Підсистема логістики забезпечує інтеграцію всіх функціональних сфер, пов'язаних із проходженням матеріального потоку від виробника до споживача в єдиний комплекс, який називається комплексом логістики.

Логістична підсистема організації забезпечує потрібний набір послуг за максимально можливого зменшення витрат, зумовлених виконанням логістичних операцій. Через це логістична політика розробляється з урахуванням двох факторів - бажаного рівня логістичного сервісу і мінімальної величини логістичних витрат на його досягнення, а мета логістичної підсистеми менеджменту полягає у встановленні балансу між цими двома складовими, вигідного як споживачу, так і генератору матеріального потоку.

Логістична підсистема може характеризуватись наступними показниками:

• - кількість та якість постачальників;
• - витрати на збереження матеріалів, комплектуючих та готової продукції (послуг);
• - ритмічність поставок ресурсів;
• - ефективність політики збуту.

Логістична підсистема підприємства об'єднує стадії закупівлі, виробництва і збуту у єдиний процес та включає: логістику ресурсного забезпечення, інтегровану та стратегічну логістику (рис. 1.7).

Ефективність логістичної підсистеми - це показник (або система показників), який характеризує рівень якості функціонування логістичної системи за заданого рівня загальних логістичних витрат.

З точки зору споживача, який є кінцевою ланкою логістичного ланцюга, ефективність логістичної системи визначається рівнем якості та вчасності обслуговування його замовлення. Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюга висуває підвищені вимоги і до системи оціночних показників, яка у даному випадку повинна забезпечувати інтегральну оцінку логістичних процесів.

Завданнями оцінки економічної ефективності логістичної підсистеми є:

• - формування концепції економічної ефективності логістичної підсистеми на основі системного підходу;
• - виявлення ефектоформуюючих чинників;
• - формування системи показників та кількісна оцінка економічної ефективності логістичної підсистеми;
• - визначення та розподіл економічного ефекту між учасниками логістичного ланцюжка;
• - виявлення і мобілізація резервів підвищення економічного ефекту логістичної підсистеми.

Рис. 1.7 - Модель функціонування логістичної підсистеми організації