< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Визначення кількості складів

Малі і середні підприємства, що обмежують збут продукції одним або декількома прилеглими регіонами, мають, як правило, один склад.

Під час створення розгалуженої децентралізованої системи розподілу з окремими складами в різних регіонах роль центрального розподільчого складу, власне кажучи, відіграє склад готової продукції підприємства-виробника. У цій системі витрати на складування і переробку вантажів можуть зростати, а вартість транспортування вантажів і оформлення замовлень — знижуватися. Збільшення кількості складів неминуче веде до зміни витрат, тому при визначенні найбільш вигідної кількості розподільних складських центрів виникає оптимізаційна задача: приймаючи рішення про кількість складів, підприємство повинне виходити з умови мінімізації загальних сумарних витрат. (рис.10.7).

Залежність логістичних витрат від кількості складів

Рис. 10.7. Залежність логістичних витрат від кількості складів

Як видно з представленого на рис.10.7 графіку, при збільшенні кількості складів у логістичній системі зменшуються транспортні витрати на доставку зі складу кінцевому споживачеві; одночасно відбувається збільшення витрат на утримання складів і збереження запасів у зв'язку з ростом відсотку на капітал, вкладений у запаси. Максимальне наближення складів до споживачів дає можливість більш чітко і точно реагувати на зміну їхніх вимог, що дозволяє скоротити утрати від упущених продажів.

Розрахунок складських площ

Основним показником, що характеризує те або інше складське приміщення, є розмір загальної площі складу.

Площа складу підрозділяється на такі складові:

  • - вантажну / повну — зайняту безпосередньо матеріальними цінностями або пристроями ля їхнього збереження;
  • - оперативну — зайняту прийомною, сортувальною, комплектувальною і відпускною площадками, а також штабелями і стелажами;
  • - конструктивну — зайняту перегородками, колонами, сходами і т.п.;
  • - службову — зайняту під контори і побутові приміщення. Визначення розміру площі складу може здійснюватися двома методами:
    • 1) за питомими навантаженнями;
    • 2) за об'ємними вимірниками.

За першим методом розмір корисної площі визначається за формулою:

де SKOp — корисна площа складу, м2;

Zmax — максимальний розмір запасів, що підлягають збереженню, т; qдon — припустиме навантаження на 1 м2 корисній площі складу, т. У цьому випадку загальна площа 8заг визначається за формулою:

де Квик — коефіцієнт використання загальної площі складу.

Другий метод є більш точним. Корисна площа складу визначається за формулою:

де Ncm — кількість i-x стелажів для зберігання, шт.; m — кількість видів стелажів, група; Scm — площа, яку займає один стелаж, м2.

де N„302 — кількість поличок стелажу, потрібна для зберігання максимального запасу, шт.;

N — кількість поличок у даному стелажі, шт.

де ¥„ — обсяг полички стелажа, м2;

g — питома вага матеріалу, що зберігається, т/м3;

ка — коефіцієнт заповнення об'єму полички (щільність укладки).

Оцінка роботи складів

Оцінка роботи діючих складів, а також вибір найбільш вигідного варіанту споруджуваних і реконструйованих, здійснюється за такими групами техніко-економічних показників:

  • 1) показники, що характеризують інтенсивність роботи складів:
    • - складський товарообіг (кількість реалізованої продукції за відповідний період (місяць, квартал, рік) з окремих складів підприємства, торгово-посередницьких організацій тощо);
    • - складський вантажообіг (натуральний показник, що характеризує обсяг роботи складів; обчислюється кількістю відпущених (відправлених) матеріалів протягом певного часу (однобічний вантажообіг));
    • - показники оборотності матеріалів на складі: коефіцієнт оборотності матеріалів (відношення річного (піврічного, квартального) обороту матеріалів до середнього залишку його на складі за цей же період); коефіцієнт нерівномірності надходження (відпуску) вантажів зі складу (відношення максимального надходження (відпуску) вантажу в тонах за визначений період часу до середнього надходження (відпуску));
  • 2) показники, що характеризують ефективність використання складських обсягів і площ:
    • - коефіцієнт використання складської площі (відношення вантажної (корисної) площі до загальної площі складу);
    • - коефіцієнт використання обсягу (відношення корисного обсягу до загального обсягу складу);
    • - питоме середнє навантаження на 1 м2 корисної площі (відношення кількості вантажу, що одночасно зберігається на складі, або максимального запасу матеріалів, що зберігається на складі до площі, зайнятої під вантажем);
    • - вантажонапруженість (відношення річного вантажообігу складу до загальної площі складу);
  • 3) показники, що характеризують ступінь механізації складських робіт:
    • - ступінь охоплення робітників механізованою працею (відношення числа робітників, що виконують роботу механізованим способом, до загального числа робітників, зайнятих на складських роботах);
    • - рівень механізації складських робіт (відношення обсягу механізованих робіт до обсягу виконання робіт);
    • - обсяг механізованих робіт (добуток вантажопотоку, що переробляється механізмами, на кількість перевалок вантажів механізмами).

Параметри вантажопотоків, що надходять на склад, формуються під впливом специфічних особливостей роботи постачальників і характеристик транспорту, що здійснює доставку вантажів, а також від системи складування як основи організації вантажопереробки на самому складі. Взаємодія просторових параметрів транспортної і складської систем виражається в найбільш раціональному компонуванні транспортних і складських споруд і пристроїв (на виробничому рівні) і розташуванні складів в промислових районах і транспортних вузлах (на регіональному і локальному рівнях). У функціональному відношенні найістотнішим чинником взаємодії транспорту і складів є передача вантажопотоків з транспорту на склади і із складів на транспорт, і пов'язані інформаційні потоки, які супроводжують і обслуговують матеріальні вантажопотоки.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >