< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Словенія

Первинна допомога. У громадському секторі первинна допомога як з профілактики, так і з лікування надається в закладах охорони здоров'я. Більшість спеціалістів первинної допомоги працюють незалежно та їх функція як воротарів чимдалі посилюється. Робилися спроби передати відповідальність щодо планування первинної допомоги місцевим урядам, і на сьогодні муніципалітети управляють більшістю центрів, що і досі перебувають у державній власності. Також існують диспансери для різних видів допомоги для дітей, молоді, пацієнтів, хворих на туберкульоз та з венеричними захворюваннями. Сімейна медицина/загальна практика викладається як післядипломна спеціалізація, однак не є достатньо популярною серед лікарів. Працівники первинної ланки у громадському секторі отримують оплату або на основі ставки, або подушно; фінансові стимули для них ще в стані розробки. Приватні надавачі послуг отримують право на надання первинної допомоги згідно з регулюваннями МОЗ.

Вторинна та третинна допомога. Лікарні надають близько 75 % вторинної допомоги у Словенії. Громадська мережа включає в себе 26 загальних та 12 спеціалізованих лікарень. Лікарняна система зазнала фундаментальних змін у результаті реформ із децентралізації. Було запропоновано концепцію стаціонарів денного перебування, а значну частину ресурсів було перерозподілено від стаціонарної до амбулаторної допомоги, що привело до зменшення кількості ліжок для лікування гострих випадків. Існуючі державні лікарні отримали більшу автономію в управлінні в останні роки, однак вони досі потребують достатнього забезпечення ресурсами та надійних ресурсів для забезпечення якості послуг. Багато лікарень мають заборгованості, період очікування на послугу дуже тривалий.

Лікарські засоби. Нове законодавство було запроваджене для приведення фармацевтичного пакування, маркування, рекламування, контролю та дозволу у відповідність зі збірником законів ЄС. Словенська фармацевтична галузь відшукує можливості виживання в умовах конкуренції з імпортною продукцією. Було розроблено систему для покращення економічної ефективності та контролю якості як для існуючих, так і для нових виробів. Встановлена законом страховка покриває 75 % вартості будь-яких ліків із "позитивного" переліку; залишок у 25 % сплачується з фондів добровільного страхування або безпосередньо пацієнтом.

Джерела фінансування. Всі громадяни Словенії мають право на обов'язкове страхове відшкодування, деякі з них на умовах спільної оплати. Внески працівників пропорційні їх доходам та поділені між працівниками та роботодавцями. Інші особи, такі як пенсіонери та деякі особливі групи населення, сплачують фіксовану суму. Національний інститут зайнятості робить внески за безробітних, а муніципалітети сплачують за найбільш уразливе та соціально незахищене населення. У 2002 році 84 % витрат населення на охорону здоров'я були проведені через систему обов'язкових платежів та покриваються з фонду страхування здоров'я. Добровільні додаткові програми страхування запроваджені з 1993 року і з тих пір майже всі словенці (98 %) користуються ними. Національний інститут страхування здоров'я має контрактні стосунки з майже всіма приватними надавачами послуг. Люди дедалі більше сплачують напряму, готівкою, коли вони звертаються за консультацією до приватних терапевтів, послуги яких не покриваються обов'язковим страхуванням.

Вивчені уроки. Словенія змінила підхід до посилення та оновлення первинної допомоги. Реформи останнього часу включали в себе впровадження концепції сімейної медицини, концепції, яка була спочатку апробована, а після цього модифікована для відповідності ряду характеристик Словенської системи охорони здоров'я. Такий процес призвів до кращого розуміння ролі та завдань професіоналів системи охорони здоров'я, а також до пошуку заохочень для підвищення привабливості спеціальності лікаря загальної практики. Одне з ключових завдань, які необхідно вирішувати, – це спосіб розробки ефективного зв'язку між первинною та вторинною/третинною медичною допомогою. За сучасних планів зменшення рівня госпіталізації надія залишається на те, що частина ресурсів вивільниться та буде розмішена д ля фінансування первинної допомоги і що міжтериторіальні диспропорції можна буде врегулювати. Інноваційним кроком Міністерства охорони здоров'я стала спроба з'єднати виплати лікарям первинної ланки разом зі скороченням листів очікування, підвищення ефективності системи направлень та впровадження профілактичних програм. Існування приватної первинної допомоги встановлює нові виклики – в основному щодо того, як скористатися перевагами конкуренції і як найкраще використовувати громадські державні заклади шляхом переведення їх у приватну власність.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >