< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

Проблема легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму у сучасній економіці

Проблема відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, своїми коріннями уходить у вже достатньо далеке минуле. Терміни "брудні гроші" (англ. dirty money) й "відмивання коштів" (англ. money laundering) виникли у США у 30-ті роки XX ст. у зв'язку з прийняттям у країні закону, який забороняв вільний продаж алкогольних напоїв. Одним із негативних наслідків "сухого закону" стала контрабанда алкоголю, частина доходів від якої спочатку вкладалася у розвиток мережі пралень самообслуговування, а потім такі кошти просто змішувалися з їх виторгом, отримуючи, таким чином, легальний статус. Відтоді подібного рода операції й отримали образну назву "відмивання грошей".

На початку третього тисячоліття щорічні масштаби легалізації коштів оцінювалися експертами приблизно у 500 млрд — 1,0 трлн дол. [36, с. 29]. Вже у середині 2000-х років дослідження, проведені науковцями Школи економіки Утрехта (Нідерланди), засвідчили, що у світі щороку відмивається близько 2,8 трлн дол. брудних коштів [66], тобто масштаби проблеми стрімко зростають. Звичайно, ці цифри є орієнтовними, але всі згодні з тим, що здійснення легалізації злочинних доходів безпосередньо пов'язано з фактом існуванням та рівнем розвитку тіньової економіки.

Розміри тіньової економіки можна оцінити лише приблизно, оскільки однією з її характерних рис є латентний характер, що проявляється у неофіційності, прихованості та неконтрольованості. Втім, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), тінізація економіки у світі на початку 2000-х років збільшувалася щороку на 6,2%, тоді як загальне економічне зростання становило, у середньому, 3,5%.

За розрахунками Міністерства економічного розвитку і торгівлі "України, у 2007 році обсяги тіньової економіки у нашій країні становили 29% від обсягу валового внутрішнього продукту, у період фінансово-економічної кризи — 35-40%, у 2011 — 2012 рр. — знаходилися на рівні 34% ВВП [46].

Деструктивні та асоціальні впливи тіньової економіки можна згрупувати таким чином:

  • — формується інституційне середовище соціально-економічної системи, в якій економічні суб'єкти не орієнтовані на довгострокові інвестиції у бізнес;
  • — розширюється недобросовісна конкуренція та збільшується вартість входження на ринок;
  • — відбувається масштабне ухилення від оподаткування, що веде до недофінансування потреб держави;
  • — посилюються диспропорції у доходах найбагатших та найбідніших верств населення, розшарування та соціальна напруга у суспільстві;
  • — тіньові капітали постійно "перегрівають" товарні та фінансові ринки;
  • — посилюється уразливість фінансово-кредитної системи до її використання злочинцями для легалізації брудних грошей.

Одночасно, можливість безперешкодно відмивати та використовувати злочинні кошти є одним з найбільш потужних джерел живлення тіньової економіки, оскільки дозволяє злочинцям користуватися доходами без створення загрози для джерел таких прибутків. У світовій практиці "брудними грошима" вважаються кошти, отримані від незаконної торгівлі наркотиками, зброєю, від проституції, контрабанди, рекету, торгівлі людьми, нелегального ігорного бізнесу, внаслідок корупційних дій, комп'ютерного шахрайства, а також вкрадені диктаторами у народів найбідніших країн світу. Ухилення від сплати податків до останнього часу в окремих державах оцінювалося по-різному, проте на початку 2012 року Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (РАТР) однозначно рекомендувала урядам країн світу включити ухилення від сплати податків до переліку злочинів, що є джерелом злочинних доходів та передують їх легалізації.

У табл. 1.1 наводиться оцінка щорічних доходів від деяких видів злочинної діяльності, які, як правило, потребують подальшої легалізації.

Таблиця 1.1. Оцінка доходів від деяких видів злочинної діяльності [58, с.З]

Види злочинної діяльності

Обсяги доходів (млрд дол. США)

1. Торгівля наркотиками

300 - 500

2. Торгівля контрафактною продукцією

150-500

3. Проституція

80

4. Торгівля підробленими ліками

12

5. Експорт забруднюючих відходів

12

6. Нелегальна імміграція

7

7. Торгівля жінками

4

Втім, у таблиці не відображені такі значні джерела злочинних доходів, як нелегальна торгівля зброєю та корупція. Обсяги нелегальної торгівлі зброєю оцінюються у 1500 млрд. дол., що зіставне з обсягами експорту провідних виробників зброї у світі. Хабарі різного роду, за оцінкою Світового банку, ще на початку 2000-х років становили близько 1 трлн дол.

Суттєвим джерелом брудних грошей є пряме розкрадання державних коштів вищими керівниками й чиновниками. Це відноситься, в основному, до країн, що розвиваються. На міжнародній конференції, що була проведена у 2010 році за ініціативою ООН та Світового банку у Парижі, відмічалося: сума вкрадених державних коштів складає від 20 млрд до 40 млрд доларів нарік. Причому, за свідченням організації Transparency International, незаконно привласнені у країнах Півдня кошти, як правило, знаходять притулок у країнах Півночі.

Зрозуміло, що всі наведені цифри є оціночними, вони знаходяться за межами офіційної статистики, тому до них необхідно ставитися обережно.

Необхідно зазначити серйозні економічні та соціальні наслідки відмивання грошей, які полягають у:

  • підриві фінансової системи: відмивання коштів розширює тіньову економіку, дестабілізує фінансову систему й ставить питання про її прозорість та довіру до неї;
  • розширенні масштабів злочинів: відмивання злочинних доходів заохочує злочинність, оскільки воно дозволяє злочинцям ефективно використовувати та примножувати незаконно отримані ресурси;
  • "криміналізацїі" економіки: злочинці можуть збільшувати прибуток за рахунок реінвестування нелегальних коштів у законний бізнес;
  • зниженні державних доходів та послабленні контролю: відмивання коштів зменшує надходження податків державі та послаблює державний контроль над економікою.

Відмивання коштів та фінансування тероризму можуть підривати цілісність й стабільність фінансових інститутів та банківських систем, перешкоджати притоку іноземних інвестицій і деформувати потоки міжнародного капіталу. Зазначені явища мають суттєві негативні наслідки для фінансової стабільності країни та динаміки її макроекономічних показників, у результаті чого знижується добробут населення, відбираються ресурси від продуктивної економічної діяльності й навіть спостерігається дестабілізуюча побічна дія на стан економік інших країн.

Легалізація злочинних коштів порушує інтереси законного бізнесу, репутацію окремих його сегментів, послаблює довіру суспільства до фінансово-кредитної системи. У міжнародному плані це ставить під загрозу відносини країни з іншими державами, підриває її міжнародний імідж.

Зрештою, наявність таких процесів створює системну загрозу економічній безпеці держави, оскільки підкріплює спроможність злочинців продовжувати і надалі чинити ще більш масштабні злочини, збільшуючи можливість політичного впливу кримінальних структур.

З часом, особливо після терористичних актів у США у вересні 2001 року, стало зрозуміло, що зростаючі потоки "брудних грошей"живлять міжнародний тероризм, який не лише посилює нестійкість та непередбаченість міжнародних фінансових ринків, але й створює реальну загрозу миру. Під фінансуванням тероризму у міжнародній практиці розуміється надання чи збирання активів будь-якого роду з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або частково для організації, підготовки та вчинення окремим терористом або терористичною організацією терористичного акту, визнаного таким законодавством країни, дня втягнення у вчинення терористичного акту, здійснення публічних закликів до вчинення терористичного акту, для створення терористичної групи чи терористичної організації, сприяння вчиненню терористичного акту або будь-якої іншої терористичної діяльності.

У все більш взаємозалежному сучасному світі проблеми, що пов'язані з цими протиправними процесами, є глобальними, оскільки існує зв'язок між стабільністю фінансових систем та дотриманням ними моральних принципів (англ. integrity). "Відмивачі" коштів використовують у своїй діяльності як проблемні моменти, притаманні світовій фінансовій системі, так і відмінності між національними режимами боротьби з відмиванням коштів. їх особливо приваблюють країни зі слабкими або неефективними системами контролю, де вони можуть розміщувати свої кошти більш легко, без виявлення походження останніх. Крім того, проблеми в одній країні можуть швидко поширитися на інші держави у регіоні або в інших частинах світу.

Сильні режими протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ) сприяють підвищенню прозорості й стабільності фінансового сектору, які, у свою чергу, полегшують інтеграцію країн у світову фінансову систему. Вони також зміцнюють державне управління та податкове адміністрування. "Моральна чистота" національних фінансових систем має важливе значення для стабільності фінансового сектора та макроекономічної стабільності як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Тому у переважній більшості країн світу боротьба з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму виділена як окремий напрям у рамках загальної концепції заходів щодо протидії організованої злочинності, у тому числі, й на міжнародному рівні.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >