< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Головні показники і географія хімічної промисловості України

Хімічна промисловість становить основу виробничого потенціалу України. Ця галузь не має великої міцної сировинної бази, крім калійних та магнієвих солей, кухонної солі, самородної сірки, цеолітових туфів. Україна цілком залежить від імпорту каучуку, на 50–60% – синтетичних волокон, пластмас, гірничо-хімічної сировини, фарб, на 30–40% – продуктів основної хімії та мінеральних добрив. В Україні розвинута багатогалузева хімія. Більша частина продукції припадає на основну хімію, а потім йде лакофарбова промисловість, пластмасове виробництво, лиття скла, виробництво шин, гумоазбестові вироби тощо.

Особливістю хімічного комплексу є здатність забезпечити народне господарство матеріалами з наперед визначеними властивостями, поліпшеної якості і в необхідній кількості. У промисловому комплексі України частка хімічної промисловості ще незначна і становить близько 6,5% вартості продукції.

Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2001 і 2007 рр. наведено у табл. 20.1.

Таблиця 20.1

Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості

Продукція

2001

2007

Мінеральні добрива (в перерахунку на 100% поживних речовин), млн т

5,5

2,2

Хімічні засоби захисту, тис. т

60,2

4,1

Сірчана кислота, млн т

4,3

1,58

Каустична сода, тис. т

471,6

213,4

Сода кальцинована, тис. т

1120

475

Синтетичні мийні засоби, тис. т

283,8

178,3

Хімізація народного господарства України виявляється в широкому використанні мінеральних добрив у різних галузях та сферах народного господарства, впровадженні хімічних технологій у промисловості й сільському господарстві, сприяє інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат праці.

Хімічна промисловість належить до найбільш матеріалоємних. Характерною рисою є застосування в хімічній промисловості допоміжних матеріалів. Частка матеріальних витрат у гірничо-хімічній промисловості становить 22,7%, у виробництві хімічних волокон – 59,0%, синтетичних барвників – 62,6%, пластмас і синтетичних смол – 72,2%, лаків і фарб – 90,1%, продукції основної хімії – 61,6%.

У хімічній промисловості використовуються різні види енергії: електрична, теплова, механічна, світлова, штучний холод. Енергоносіями є електричний струм, пара, гаряча вода, паливо, охолоджувальна вода, повітря, інертні гази.

Хімічна промисловість споживає багато води, яка використовується в технологічних процесах і для охолодження вироблюваних продуктів. За витратами води на 1 т готової продукції виробництво хімічної промисловості поділяється на три групи: неводоємне (до 50 м3), середньої водоємності (50–100 м3), великої водоємності (100–1000 м3). До останніх належить виробництво хімічних волокон, пластмас, синтетичних смол, синтетичного каучуку, деякі електрохімічні виробництва.

Сучасне географічне розміщення галузі сформувалося під упливем географічних, економічних і технічних факторів.

Географія сировинних ресурсів, їх потужність, умови залягання істотно впливають на розміщення підприємств гірничо-хімічного комплексу. Зростання потреб у нафті та газі, що стали основною сировиною в галузі органічного синтезу і нафтохімічної промисловості, посилює вплив чинника сировинних ресурсів у розміщенні виробництва. Щоправда, наявність розгалуженої мережі трубопроводів зумовлює наближення виробництва до районів споживання.

Україна має унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздолля, Язів, Яворів), калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), калійні солі в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ), Закарпатті (Слотвин) і Прикарпатті (Солитвин, Болехів, Дрогобич), – самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор'я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію, брому озеро Сиваш, великі запаси нерудних копалин – глин, вапняку, графіту, каоліну.

Хімічна промисловість найбільш розвинута в Донбасі, Наддніпрянщині та Закарпатті.

Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, кам'яна сіль Артемівська і Слов'янська, сірка Роздолу, Яворова; вапняки Донецької області та Автономної Республіки Крим. Галузь в основному сконцентрована у Карпатському, Донецькому і Наддніпровському економічних районах.

Нафтопереробна промисловість зосереджена в районах видобування нафти, в портових містах України, у Донбасі, Прикарпатті та центральній частині України. Це нафтопереробні підприємства Одеси, Херсона, Бердянська, Кременчука, Лисичанська, Запоріжжя, Вінниці, Дрогобича, Борислава, Надвірної та Львова.

Гумова промисловість. Вона представлена Дніпропетровським, Білоцерківським комбінатами шин та гумоазбестових виробів, Київським AT "Київ-Гума", Київським і Сумським регенераторними заводами, підприємствами у Бердянську, Запоріжжі, Харкові, Одесі,

Ніжині та інших містах. Сажу виробляють у Дашові, Стаханові та Кременчуці.

Основна хімічна промисловість. Виробництво кальцинованої соди зосереджене в районах залягання солей та вапняків у Слов'янську і Лисичанську та у Красноперекопську. Сірчане виробництво розташоване в районах виробництва фосфорних і азотних добрив, у Костянтинівні, Сумах, Вінниці, Одесі, Горлівці.

Мінеральні добрива

Фосфорні добрива на базі привізних апатитів Кольського півострова виробляють на Вінницькому й Костянтинівському хімічних заводах, Сумському ВО "Хімпром" та Одеському суперфосфатному заводі. Певну роль відіграють руди Кролевецького (Сумська обл.), Ізюмського (Харківська обл.) та Придніпровського родовища фосфоритів.

Азотні добрива. Основні центри – Дніпродзержинськ, Горлівка, Лисичанськ, Алчевськ, Сіверськодонецьк, Запоріжжя, Черкаси, Рівне.

Калійні добрива виробляють у Калуші на ВО "Оріана" і Стебницькому калійному комбінаті, тобто в районі залягання калійних солей.

Полімерна промисловість (виробництво синтетичних смол і пластмас) розташована в Донбасі, Сіверськодонецьку (склопластики і пластмасові вироби), Запоріжжі (кремній-органічні сполуки, синтетичні смоли), Дніпродзержинську (полівініл, полістирол), а також Калуші, Одесі, Києві, Фастові, що виробляють хімічну продукцію і стали центрами переробки синтетичних смол на пластмасові, плівкові та інші вироби.

Промисловість хімічних волокон. Найбільші підприємства розміщені у Чернігові, Києві (Дарницький шовковий комбінат), Черкасах.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >