< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Загальний економічний та соціальний контекст

Після проголошення незалежності економічна ситуація в Україні погіршилася. Наприклад, ВНП знизився на 48% (табл. 26.1). Щороку держава скорочує бюджетні кошти на охорону навколишнього середовища та розвиток науки. На сьогодні державні витрати на охорону навколишнього середовища становлять 0,24%, а на розвиток науки – 0,9%. Незважаючи на нестачу коштів та спад виробництва, очевидно є потреба в сприянні екологічно чистому та безпечному виробництву країни. Розглянемо цю проблему докладніше.

Нинішній кризовий стан екологічної безпеки України значною мірою зумовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище, що сформувалися за часів командно-адміністративної системи управління внаслідок непропорційного розміщення продуктивних сил на її території. Найбільшого техногенного навантаження зазнають індустріально розвинуті області, зокрема Донецька, Дніпропетровська, Київська, Луганська та Запорізька. Промислові регіони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає внаслідок підвищення частки застарілих технологій та обладнання, зниження темпів відновлення і модернізації виробництва, що зумовлено кризою в економіці. Зношення основних виробничих фондів усіх галузей народного господарства України становить у середньому 50%. На багатьох теплових електростанціях рівень зношення фондів досяг критичного ступеня. Потенційно небезпечні виробництва мають значну питому вагу в структурі промисловості України, на їх частку припадає майже третина обсягів випуску продукції.

Таблиця 26.1

Обсяг виробництва 2000-2006 рр.

Виробництво

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Електроенергія (млрд Квт • год)

272

270

227

201

192

181

177

Нафта (1000 т)

5800

5300

4248

4198

4090

4096

4130

Газ (млрд м)

19

18

18

18.

18

Вугілля (млн т)

189

165

116

94

84

70

71

Чавун (млн т)

47

45

27

20

18

21

Сталь (млн т)

55

53

32

24

22

22

26

Мінеральні доб=- рива (1000 т)

5 100

4800

2 495

2337

2 221

2 338

2 300

Синтетичні тканини та волокна (1000 т)

165

179

80

39

41

33

26

Пластик та гума (1000 т)

722

827

332

233

178

117

Цемент (1000 т)

22400

22 700

15000

11400

7621

5 047

Трактори (шт.)

135 900

106200

55 000

16000

10386

5428

4600

Взуття (млн пар)

186

197

101

38

20

12

Папір (1000 т)

299

369

181

94

98

95

88

Тканини (1000 м2)

1 160

1212

574

263

169

109

Цукор (1000 т)

6247

6791

3 838

3342

3 900

3292

2032

М'ясо (1000 т)

2357

2763

957

757

525

Динаміка зростання навколишнього середовища техногенного та природного характеру

Суттєвий негативний вплив на довкілля, зокрема на якість підземних вод, мають підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості. Понад 120 великих водозборів перебувають у зоні впливу наявних або потенційних джерел нафтохімічного забруднення. В критичному стані перебувають водопровідно-каналізаційні мережі. За даними Держбуду четверта частина очисних споруд і мереж відпрацювала термін амортизації, 22% водопровідних мереж перебуває в аварійному стані, потребують заміни 40% насосних агрегатів. Як наслідок, кількість аварій на водопровідних мережах України в 10 разів перевищує відповідний рівень країн Європи. Аналіз ступеня негативного впливу техногенних чинників на природні екосистеми свідчить про те, що швидкість деградації компонентів навколишнього природного середовища в Україні вийшла за межі швидкості пристосування живих організмів до нових умов існування.

Таким чином, виникла реальна загроза необоротних змін у довкіллі, що своєю чергою становить пряму небезпеку для здоров'я і життя людей у багатьох регіонах України. Значну потенційну загрозу становлять накопичувані промислових відходів, оскільки експлуатація більшості з них здійснюється з порушенням проектних рішень та правил безпеки. Прогресує зона впливу закриття шахт, посилюються процеси підтоплення, знижується міцність ґрунтів. За подальшого розвитку цих процесів під загрозою екологічної катастрофи може опинитися близько 15 тис. км2 території Донецької та Луганської областей.

Багато надзвичайних ситуацій певною мірою викликали також несприятливі гідрометеорологічні умови. За даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС) у 1998 р. відповідно до Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій виникло 2117 надзвичайних ситуацій (далі – НС), у тому числі: 713 – техногенного, 424 – природного (150 медико-біологічного) та 980 іншого характеру. Внаслідок цього загинуло 948 і постраждало 4499 людей. Виникло НС загальнодержавного масштабу – 17, регіонального – 185, місцевого – 628, об'єктового масштабу – 1287. Розподіл значних НС усіх типів наведено в табл. 26.2.

Таблиця 26.2

Розподіл НС за видами (2006 р.)

НазваНС

Розподіл за результатами,%

Транспортні аварії

26

Аварії на електроенергетичних системах

16

Метеорологічні небезпечні явища

13

Пожежі, вибухи

13

Гідрологічні небезпечні явища

10

Отруєння людей

9

Інші події

8

Лісові пожежі

2

Інфекційні захворювання людей

2

Раптове зруйнування споруд

1

Загальні дані показують значне зростання кількості НС та їх трагічних наслідків. Так у 1998 р., порівняно з 1997 р. кількість НС збільшилася на 11,3%; кількість осіб, які загинули, збільшилася на 26,4%, кількість постраждалих збільшилася на 59,5%.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >