< Попер   ЗМІСТ

Інтегровані показники сталого розвитку, узгоджені з вимогами Організації економічного співробітництва і розвитку

Національні Плани дій щодо охорони природи, основні положення яких спільні для всіх країн (такий План дій для країн Центральної та Східної Європи був схвалений на Конференції "Навколишнє середовище для Європи" у 1993 р. в Люцерні, Швейцарія), містять головні принципи для визначення найбільш пріоритетних екологічних проблем, а також основу для їх ефективного розв'язання. Складником роботи зі створення Національного Плану дій є розробка інтегрованих показників стану навколишнього природного середовища (сталого розвитку), яка була б безпосередньо пов'язана з чинною системою статистичної звітності [13].

Система показників охорони навколишнього середовища, яка діє в Україні, ґрунтується на розробленій у 1970-ті роки системі статистичної звітності, що стосується навколишнього середовища. Головним завданням цієї галузі статистики стало забезпечення органів управління та планування інформацією, яка була необхідна для визначення стратегії та тактики природокористування і охорони навколишнього середовища в країні, заходів з регулювання впливу господарської діяльності на довкілля.

Створена форма статистичної звітності забезпечила збирання даних про найбільш гострі проблеми, пов'язані з антропогенним впливом на окремі складники навколишнього середовища, і поклала основу для побудови системи показників, яка мала виражений поелементний характер і складалася з таких розділів:

  • – показники стану, використання і охорони водних ресурсів;
  • – показники забруднення, охорони і стану атмосферного повітря;
  • – показники стану, використання і охорони земельних ресурсів;
  • – показники стану, використання і охорони лісових ресурсів;
  • – показники наявності, охорони і використання тваринного та рослинного світу;
  • – показники охорони надр, наявності і раціонального використання мінеральних ресурсів;
  • – показники наявності, стану і охорони заповідних територій;
  • – показники утворення, видалення і утилізації промислових відходів;
  • – показники утворення побутових відходів і охорони навколишнього середовища від їх забруднення;
  • – показники наявності, стану і використання основних фондів природоохоронного призначення.

У більшості розділів можна виділити шість груп показників:

  • • наявність та склад забруднень;
  • • показники антропогенного впливу, що викликає ті чи інші зміни навколишнього середовища;
  • • природоохоронні заходи;
  • • показники якісного стану або ступеня забруднення (в регіонах і населених пунктах);
  • • витрати на охорону природи;
  • • ефективність природоохоронних витрат.

Характер показників стану навколишнього природного середовища за ресурсами не відповідає сучасним вимогам формування системи сталого розвитку України, що ґрунтується на принципах міжнародної Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку. Актуальним стає впровадження інтегрованих показників сталого розвитку, що дало б можливість узгоджено розглянути проблеми стану середовища існування і соціально-економічного поступу держави.

Міжнародне співтовариство на даному етапі розглядає показники стану навколишнього середовища як комплексний інструментарій для вимірювання та репрезентації еколого-економічних тенденцій у країні. Виходячи з цих позицій, можна виділити чотири основні типи показників:

♦ показники сучасного екологічного стану, які визначають чинні екологічні параметри;

♦ показники впливу або тиску, які відображають антропогенний вплив на навколишнє середовище;

♦ показники, що регулюють вплив на навколишнє середовище, за допомогою яких визначається, як різні агенти реагують на специфічний вплив;

♦ показники якісного стану або ступеня забруднення (в регіонах і населених пунктах).

Останній тип показників пов'язаний з упровадженням конкретних заходів для вироблення екологічної політики.

У ряді класифікаційних підходів головна увага акцентується на показниках антропогенного впливу на навколишнє природне середовище та показниках реагування довкілля на певний вплив. З цього погляду наводяться інтегровані показники (індикатори) сталого розвитку в Україні. При порівнянні їх з міжнародною системою показників бази даних світових ресурсів (World Resources Database Index) можна зробити висновок, що остання система більш орієнтована на показники реагування навколишнього середовища на антропогенний вплив (особливо це ілюструється розділом показників "Збереження біорізноманіття"), а також на показники реакції економічної системи на природоохоронні витрати, що є необхідним складником розробки політики сталого розвитку.

Отже, чинна в Україні система статистичної звітності в галузі охорони навколишнього середовища не орієнтована на оцінку реакції екосистем на техногенний вплив і критичні параметри впливу для конкретних екосистем та груп населення, а відображає натуральні об'єми забруднювальних речовин і вартісні показники дотримання підприємством чи місцевим органом влади природоохоронного законодавства та планових параметрів проведення природоохоронних заходів. З погляду економічних показників система статистичної звітності в Україні в галузі охорони навколишнього середовища оперує здебільшого опосередкованими показниками стану довкілля (наприклад, капітальні вкладення в заходи з охорони навколишнього середовища), тоді як, виходячи з міжнародних вимог, необхідно впроваджувати інтегральні показники прямої дії, що відображали б еколого-економічні процеси на національному рівні (приміром, питома вага вартості продуктів та послуг природоохоронного призначення в загальній вартості валового внутрішнього продукту, %).

 
< Попер   ЗМІСТ