< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Фонетичні процеси

Зміни голосних звуків у потоці мовлення

Артикуляція ізольованого голосного звука, як і вимова приголосного, складається з трьох фаз: екскурсії, витримки і рекурсії. У мовному потоці ці фази артикуляції виявляються по-різному: екскурсія і рекурсія властиві такту чи цілій фонетичній фразі, а не звукам; навіть витримка не залишається незмінною.

Зміни у вимові неізольованих голосних звуків сучасної української літературної мови зумовлюються кількома чинниками, найважливішими серед яких є: консонантне оточення, наголошеність/ненаголошеність, темп мовлення тощо.

Консонантне оточення

Консонантне оточення має неоднаковий вплив на окремо взятий голосний. Крім того, на артикуляцію голосного такий вплив, що сприймається не лише спеціальними технічними засобами, а й простежується тим, хто говорить, має лише артикуляційна характеристика попереднього і дальшого (меншою мірою) приголосного.

Інші чинники (сонорність, дзвінкість/глухість, зімкненість/щілинність) вирішального значення при цьому не мають.

По-перше, при артикуляції після твердих передньоязикових приголосних голосні [а], [о], [у], [е] значно передніші, ніж ті, що вимовляються ізольовано. Після пом'якшених і м'яких передньоязикових названі голосні звуки наближені до середнього ряду. Порівняймо, наприклад, вимову ізольованих голосних і цих же голосних у потоці мовлення: [у] - [тук] - [т'ук], [е] - [не'бо огн'е11] - [си'н'еи не'бо], [а] - [сад] -[Сад/].

По-друге, якщо голосні вимовляються після губних, то вони додатково злегка лабіалізуються, при цьому більшого впливу зазнають голосні переднього ряду [и] та [і].

По-третє, на артикуляцію голосних мають вплив задньоязикові приголосні і [г]: задньорядні голосні [а], [о], [у] стають трохи передніші й вищі за ізольовані [а], [о], [у]. Голосні ж переднього ряду [и], [і] після задньоязикових завжди відсуваються назад, а [е] відсувається назад і піднімається вгору.

По-четверте, після носових приголосних голосні, як правило, назалізуються (набувають носового призвуку); найбільшою мірою назалізація простежується між двома носовими, дещо менше, але чітко - після носового [м] чи [н].

Впливи консонантного оточення на артикуляцію голосного мають багатоплановий вияв у поєднанні з іншими чинниками і чітко простежуються тільки в конкретних фонетичних умовах.

Наголошеність/ненаголошеність голосних. Артикуляція

Наголошеність/ненаголошеність голосних у сучасній українській літературній мові має різний вияв.

Артикуляція наголошених голосних загалом збігається з ізольованою вимовою їх. Ненаголошені голосні високого [у], [і] та низького [а] підняття в своїй артикуляції не змінюються.

Стосовно ненаголошених голосних [е], [и] та [о], то артикуляційно вони відрізняються від наголошених [е], [и], [о]: мають тенденцію до звуження, підвищення артикуляції, хоча цей ступінь може бути різним і залежить від артикуляційних особливостей дальшого голосного. Ненаголошений голосний обниженовисокого підняття [и] має чітко простежувану тенденцію до переходу в розряд голосних середнього підняття.

Темп мовлення

Темп мовлення зумовлює тривалість вимови звуків, особливо складотворних, тобто голосних: при повільному темпі артикуляція голосних звуків має повну витримку, чітко простежуються екскурсія і рекурсія, які при швидкому темпі мовлення накладаються одна на одну.

Таким чином, голосні сучасної української літературної мови в потоці мовлення закономірно змінюють певною мірою свої якість і кількість. Однак ненаголошені українські голосні, як правило, різко не відрізняються вимовою від наголошених і не протиставляються їм своєю якістю. Усі складотворні голосні в сучасній українській літературній мові в будь-якій позиції є звуками повного творення, тобто такими, що зберігають голос (не редукуються) і свою якість (за нечисленними винятками) у ненаголошених складах. Редукція голосних у ненаголошених складах (різке скорочення, ослаблення чи напівглуха вимова їх) - рідке і нетипове для української мови явище, зумовлене частіше не позицією щодо наголошеного голосного, а оточенням (після іншого голосного) чи початком слова.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >