Рослинність Лісостепу

Лісостепова зона знаходиться на південь від Полісся, займає проміжне положення при переході від лісу до степу і простягається з заходу на схід більш ніж на 1000 км. Характерною особливістю зони є чередування степових ділянок з лісовими, а також висока розораність територій. Клімат дуже неоднорідний. На заході опадів біля 700 мм на рік, а на сході значно менше – 350 – 450 мм. Середня річна температура повітря + 7 – + 8°С на заході та + 6°С на сході.

У лісовій рослинності переважають широколистяні ліси, видовий склад флори яких змінюється при просуванні з заходу на схід. Так, бук лісовий (Fagus sylvaticd), явір (Acer pseudoplatanus), берека (Sorbus torminalis), скополія карніолійська (Scopolia carniolica), герань темна (Geranium phaeum) не переходять на Лівобережжя лісостепу, а граб звичайний і черешня (Cerasus avium) зустрічаються на лівому березі Дніпра лише в окремих місцях. В той же час, при просуванні на схід збільшується присутність липи серцелистної та клена гостролистого.

У Лісостепу України до складу дубових і широколистяно-дубових лісів входять грабово-дубова, дубова (Правобережжя) і кленово- липово-дубова (Лівобережжя) формації з дуба звичайного. В межах грабово-дубових лісів виділяють досить багато асоціацій. Це кореневищноосокові, волосистоосокові, волосистоосоково-яглицеві, яглицеві, переліски, жіночопапоротеві, квасеницеві, жовтяницеві. На Подільській і Придніпровській височині грабово-дубові ліси – це двоярусні деревостани з дубом у першому ярусі та грабом у другому. Крім цих деревних порід, зустрічаються черешня, ясен звичайний, явір, ільм гірський (Ulmbs glabra). Через значне затінення ярус підліску не формується, зустрічаються лише окремі екземпляри ліщини, бруслини бородавчатої і європейської, вовчих ягід звичайних (Daphne mezereum), свидини кров'яної (Swida sanguinea). Серед трав'янистих рослин панує осока волосиста, а також яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), маренка пахуча (Asperula graveolens), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum).

У західній частині Подільської височини поширенню лісів сприяє рельєф місцевості (рис. 15. 3). Серед лісів переважають дубові і дубово-грабові, а також їх похідні грабові ліси. Зрідка зустрічаються букові, які займають підвищені частини з висотою понад 250 – 300 м над рівнем моря. В глибоких і вузьких долинах гір вони спускаються і нижче. Нижче букових лісів на світло-сірих опідзолених ґрунтах ростуть дубово-грабові ліси, які ще нижче, на сірих і темно-сірих грунтах, замінюються дубовими лісами.

Рис. 15.3. Схематичний розподіл рослинності на Подільській височині

(за Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Т. Л. Андрієнко, 1985)

Примітка:

I – дубові ліси з дуба звичайного; II – грабові ліси; III – букові ліси; IV – степові ділянки з переважанням ковили найкрасивішої, пірчастої, вузьколистої.

Кленово-липово-дубові ліси формуються на сірих і темно-сірих опідзолених грунтах і здебільшого поширені на Лівобережжі країни. В їх межах виділяють кореневшцноосокові, волосистоосокові, осоково-ялицеві, папоротеві, гадючникові групи асоціацій. Деревостан у таких лісах формує дуб звичайний, а липа серцелиста і клен гостролистий утворюють другий підярус. Підлісок розвинутий погано і складається з бруслини бородавчатої і європейської, на півдні – з клена татарського (A. tataricum). У трав'янистому покриві поширені осока волосиста, яглиця звичайна, зірочник ланцетовидний, зеленчук жовтий, копитняк європейський (Asarum еиrораеит), конвалія звичайна, фіалка дивна (Viola mirabilis).

Природні дубові ліси, у деревостані яких панує дуб звичайний, найбільш поширені у Південному лісостепу, а острівні площі зустрічаються по всьому Лісостепу. В межах дубових лісів виділяють наступні групи асоціацій: горобейникові, рябоперлівкові, фіалкові, яглицеві, конвалієві, гірськоосокові, орлякові, трясучковидноосокові. У дубових лісах Подільської височини формується густий деревний намет з дуба звичайного за участю осики, граба, черешні. Підлісок добре виражений і складається з бруслини європейської та бородавчатої. Трав'янисті рослини представлені осокою гірською, конвалією звичайною, копитняком європейським, яглицею звичайною та іншими видами.

У західній частині Поділля зустрічаються букові ліси. Вони відрізняються від одноіменних лісів Карпат відсутністю хвойних порід та поширенням граба звичайного, липи серцелистої, клена гостролистого, іноді – берези повислої, ясена звичайного, клена польового (A. campestre). Найчастіше на Поділлі зустрічаються буково-осокові, буково-маренкові, буково-квасеницеві, буково- кущові угрупування. У буково-квасеницевих лісах, наприклад, бук створює продуктивні деревостани І – II бонітетів. До складу деревних порід домішуються дуб скельний (Q. petraea) та пухнастий (Q. pubescens), граб звичайний, липа серцелиста, осика, береза повисла. Підлісок розвинутий погано і складається з окремих екземплярів вовчих ягід звичайних, ліщини, бруслини бородавчастої, крушини ламкої, глоду одноматочкового (Crataegus monogyna). Серед трав'янистих рослин поширені квасениця звичайна, підмаренник запашний, яглиця звичайна, копитняк європейський, зеленчук жовтий, щитник чоловічий, підлісник європейський (Sanicula еиrораеа), веснівка дволиста, осока лісова (С. sylvatica) і пальчаста (С. digitata), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), медунка темна.

На Правобережжі збереглися невеликі ділянки лучних степів, на яких зростають шавлія лучна (Salvia pratensis), горицвіт весняний (Adonis vernalis), залізняк бульбистий (Phlomis tuberosa). У заплавах річок зустрічаються справжні луки з кострицею лучною та червоною (F. rubra), тонконігом лучним.

На Лівобережжі у заплавах річок поширені луки. Серед них справжні луки частіше зустрічаються у північній частині Лісостепу, а остепнені луки – у південній. Часто трапляються різнотравноковилові, різнотравно-типчакові-ковилові, типчаково-тонконогові, різнотравно-куничникові-стоколосові угруповання. На них домінують ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (S. tirsa) і пірчаста (S. pennata), типчак або костриця борозниста (F. гирісоїа), шавлія лучна і поникла (S. nutans), шолудивник чубатий (Pedicularis comosa). Значне поширення у Лісостепу мають засолені луки, на яких зростають костриця східна (F. orientalis), осока розсунута (С. remota), тонконіг вузьколистий, лядвенець рогатий (Lotus corniculatus).