Рослинність Кримських гір

Кримські гори знаходяться у південній частині Кримського півострова (рис. 15. 8). Вони складаються з трьох паралельних гряд із загальним направленням з південного-заходу на північний-схід. Найнижчою є північна гряда з висотою 140 – 330 м над рівнем моря. Друга гряда простягається від Севастопольської бухти до Старого Криму. Її висота в окремих точках сягає 540 м над рівнем моря. Головною є південна гряда з висотою від 300 до 1500 м над рівнем моря. Клімат Кримських гір подібний до середземноморського. Середня річна температура повітря складає від +6 °С до + 12 °С. Річна кількість опадів у передгір'ях коливається від 350 до 600 мм, у середній смузі гір – від 550 до 750 мм, а на високогір'ях сягає 700 – 900 мм.

Рис. 15.8. Гірські ліси Криму

Флора Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує понад 2700 видів вищих судинних рослин, а разом з моховидними – до 3000 видів. Це приблизно 60 % усієї флори України. Тут багато рідкісних рослин, які потребують охорони, з них 203 види судинних та 2 види мохів занесено до Червоної книги України. Рослинність Криму походить з різних геологічних епох. Понад половину представників сучасної флори Криму складають дольодовикові релікти. На півосторві вони зростають близько 20 млн. років. Це, наприклад, суничник дрібноплідний (Arbutus andrachne), сосна кримська (Pinus pallsiana), комперія Компера (Сотреrіа сотреrіапа) тощо. Деякі рослини, звичайні для півночі, проникли на південь завдяки останньому континентальному заледенінню, що закінчилося приблизно 10000 років тому. Такі види в Криму є льодовиковими реліктами. Це береза повисла (Betula pendula), грушанка круглолиста (Pyrola rotundifolia), калужниця болотна (Caltha palustris). Однак, особливу цінність становлять ендемічні види, що не зустрічаються більше ніде у світі. У флорі півострова нараховується близько 140 таких рослин. Це клен Стевена (Acer stevenii), еспарцет Далласа (Onobrychis pallasii), глід Пояркової (Crataegus pojarcoviae), знаменита ясколка Біберштейна (CerastiuM biebersteinii), яку називають “кримський едельвейс”, а також представник єдиного ендемічного роду в кримській флорі – румія криптолистна (Rumia crithmifolia). На Карадазі у Східному Криму росте один з найрідкісніших мохів у Європі – анектангіум Ханделя (Anoectangium handelii). Серед ефемерів та ефемероїдів зустрічаються рідкісні підсніжних складчастий (Galantus plicatus), цикламен Кузнецова (Cyclamen kusnetzovii), тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii), півонія вузьколиста (Paeona tenuifolia) та інші.

Кримська флора строката за географічним поширенням, тобто, за ареалами. Тут є і середземноморські, і передньоазіатські, і європейські рослини. В залежності від висоти над рівнем моря розрізняють такі пояси рослинності (рис. 15. 9):

• шибляковий (приморський);
• пояс хвойних лісів;
• пояс лучного яйлинського степу;
• лісостеповий пояс;
• пояс дубових лісів;
• пояс букових і грабових лісів.

Рис. 15.9. Схематичний розподіл висотних поясів відновленої рослинності Гірського Криму по лінії Ялта – Симферопіль

(за Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Т Л. Андрієнко, 1985)

Примітка:

І – шибляковий (приморський) пояс; II – пояс хвойних лісів; III – пояс лучного яйлинського степу; IV – лісостеповий пояс; V – пояс дубових лісів; VI – пояс букових і грабових лісів.

Для Південного берега Криму характерні чагарникові зарості, які складаються з держи-дерева звичайного (Paliurus spina-christi), чагарникових форм дуба пухнастого (Q. pubescens) і граба східного (Carpinus orientalis). Сучасний південно-кримський краєвид утворюють кедри гімалайський (Cedrus deodara), атласький (С. atlantica) і ліванський (С. libani) та сосни алепська (Pinus halepensis), промениста (Р. radiata), Монтезуми (Р. montezumae), Сабіна (Р. sabiniana), італійська або пінія (Р. pinea), приморська (Р. pinaster). Типовими є також кипариси, лаври, магнолії. Завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам можна вирощувати субтропічні культури – мигдаль, інжир, хурму, гранат.

Лісостеповий пояс розташований на північному макросхилі в межах висот від 150 до 350-400 м над рівнем моря. Рослинність цього поясу дуже порушена людиною. Тут формуються дубові насадження з дуба пухнастого, зарості шибляка, утворені кущовими формами дуба пухнастого, граба східного, а також держи-дерева, глоду пятистовпчикового та східного. На сухіших місцях формуються лучні степи. Нижній лісостеповий пояс південного макросхилу розділяють на три частини:

• приморську, де відсутні грунти і зростають галофіти;
• псевдомаквісову з домінуванням вічнозелених листопадних дерев і чагарників (суничника дрібно плодового, чиста кримського, рускуса понтйського;
• шибляку з ксерофітних рослин (держидерева, звичайного, сумаху дубильного, вишні степової, граба східного, дуба пухнастого).

Гірські ліси Криму зростають на площі 358 тис. га. Найбільші території займають дубові насадження з дуба звичайного, пухнастого і скельного (Q. petraea). Супутніми породами є берест або в'яз граболистий, берека, держи-дерево. У підліску поширені скумпія звичайна, вишня степова (Cerasus fruticosa), граб східний і звичайний, дерен справжній. Дубовими насадженнями або насадженнями з переважанням дуба вкрите все північне передгір'я, вершини пагорбів третьої гряди, північні схили другої та третьої гряд. Дуб звичайний поширений фрагментарно: долини річок і на північних схилах. Нижня межа його поширення – 250 – 300 м, верхня – 600-700 м. Дуб пухнастий поширений у Приморській частині південного схилу Головної гряди (від 20 до 500 м над рівнем моря) та на північних схилах Кримських гір на межі зі степом. Найпоширенішим видом дуба у Криму є дуб скельний. На північних схилах він зростає на висоті від 200 – 300 м до 1200 – 1300 м над рівнем моря. На висоті 300 – 500 м дуб скельний росте разом з дубом звичайним. У таких насадженнях іноді у першому ярусі зустрічається сосна кримська. На висоті 500 – 700 м у сухих грудах і сугрудах дуб скельний росте разом з буком. На південних схилах дуб скельний зростає разом з ясенем звичайним, грабинником, дереном справжнім, бирючиною звичайною, глодом одноматочковим, мушмулою звичайною (Mespilus germanica), а у бідних лісорослинних умовах – з сосною кримською.

Букові ліси (з бука східного та лісового) поширені у місцях з найбільшим зволоженням. В межах першої гряди вони займають верхні частини гір північних і південно-західних схилів. На південному схилі південно-західної частини гір вони підіймаються до висоти 1300 м над рівнем моря і мають вигляд вузької стрічки, яка часто переривається сосновими лісами. У східній частині першої гряди бук створює значні масиви буково-грабових і букових лісів. В межах другої гряди бук зустрічається рідко. До складу букових лісів входять клен Стевена, ясен високий, липа, граб звичайний.

Основні масиви лісів сосни кримської знаходяться на південному схилі Головної гряди на висоті 250-900 м над рівнем моря. На північних схилах вона поширена серед дубових і букових лісів. Формації сосни кримської характеризуються різноманітним складом. На південному березі вона росте з дубом пухнастим і ялівцем високим.

Безлісні вершини першої гряди Кримських гір називають яйлами. Тут поширені степи, лучні степи і остепненні луки. Степова рослинність представлена ковилово-різнотравними і типчаково- ковиловими угрупуваннями з ковили найкрасивішої (Stipa pulcherrima), костриці борознистої, кипцю гребінчастого, осоки низької (Carex humilis), півонії тонколистої (Paenia tenuifolia), асфоделіни кримської (Asphodeline taurica). Флора лучного степу представлена типчаком, ковилою волосистою (S. capillata), осокою низькою, кострицею овечою. Лучна рослинність поширена мало. Вона представлена злаковими і злаково-різнотравними Згрупуваннями з костриці лучної, стоколосу каппадокійського (Bromopsis capadocica), куцоніжки пірчастої (Brachypodium pinnatum), райграсу високого (Arrhenatherum elatius), а також різнотрав'я.