Кредитні історії: початок шляху
Про створення в Україні інформаційної бази щодо кредитоспроможності потенційних позичальників шляхом запровадження бюро кредитних історій ішлося вже давно. Аналогічні інститути існують у багатьох розвинутих країнах. В Україні довгоочікуваний Закон про організацію формування та обігу кредитних історій [24] набрав чинності на початку 2006 р. Цей Закон визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій. Кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону (ст.3 [24]).
Отже, місія Закону [24] - встановити в рамках правового поля України діяльність бюро кредитних історій - специфічних суб'єктів інформаційних відносин. Такі Бюро покликані збирати, зберігати та використовувати інформацію про юридичних і фізичних осіб, яка:
- - ідентифікує їх;
- - містить відомості про виконання ними зобов'язань за кредитними правочинами;
- - містить іншу відкриту інформацію.
Держпідприємництва та Мін'юст України затвердили ліцензійні умови здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі збором, обробкою, зберіганням, захистом, використанням інформації, яка складає кредитну історію (наказ від 27.12.2006 р. № 115/10715, зареєстрований в Мін'юсті за № 1384/13258). Ці умови визначають перелік організаційних, технологічних, кваліфікаційних та інших вимог, обов'язкових для виконання під час здійсненні цієї діяльності.
Застава як складова кредитних відносин
Підприємства, які хоча б раз брали у борг гроші, напевно мали справу із заставою - одним з видів забезпечення повернення боргу, або, висловлюючись юридичною мовою, забезпечення виконання зобов'язань перед різними кредиторами (банками, небанківськими фінансовими установами або іншими підприємствами).
Операція застави зазвичай супроводжує такі операції, як, наприклад, позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, поставки, перевезення вантажів тощо. До того ж, як випливає зі ст.3 Закону про заставу [3], заставою може бути забезпечена будь-яка не лише існуюча, а й майбутня вимога. Тобто її оформлюють ще до того, як заставодавець стане боржником за будь-яким договором (позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо).
Відносини застави регулюються нормами ЦКУ, Закону про заставу [3], Закону про іпотеку [7].
Страхування кредитних ризиків
Там, де існують фінансові відносини, можуть виникати і фінансові ризики. Ефективним інструментом захисту від наслідків таких ризиків є страхування.
У всіх видів кредитів є одна загальна риса - такі операції вимагають забезпечення. В Україні застосовують переважно чотири форми забезпечення кредитів:
- - застава;
- - порука;
- - гарантія;
- - страхування.
До особливостей страхування кредитів, насамперед, слід віднести такі:
- 1) основою страхового забезпечення є чітке визначення страхових ризиків, тобто конкретних подій, на випадок яких здійснюється страхування та винятків, тобто ризиків, настання яких не тягне за собою відповідальності страховика щодо страхової виплати вигодо набувачу;
- 2) відповідальність страховика обмежено страховою сумою, в межах якої здійснюють виплату страхового відшкодування. Страхова сума не може перевищувати розміру зобов'язань боржника, забезпечених страхуванням;
- 3) за узгодженням сторін умови страхування можуть передбачати наявність франшизи, тобто частини збитку, яка підлягає відшкодуванню страховиком.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 [4]).
Відповідно до Закону про страхування [4] страхування може бути як обов'язковим, так і добровільним. У ст.6, п. 16 [4] названо два варіанти страхування кредитних ризиків:
- - добровільне страхування кредитів кредитором, найчастіше банківською установою, що є майновим видом страхування;
- - добровільне страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, що належить до страхування відповідальності.
Кредитний ризик - імовірність втрат однієї зі сторін - укладачів контракту при придбанні фінансового інструмента внаслідок невиконання зобов'язання іншою стороною (П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" [38])
