< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стаття 285. Основні права та обов'язки орендаря ([29])

  • 1. Орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
  • 2. Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.
  • 3. Орендатор зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
  • 4. Орендатор відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або знищення чи псування з вини орендаря.

Норми П(С)БО 14 "Оренда" не поширюються на:

  • - орендні угоди, які пов'язані з розвідкою та використанням природних ресурсів;
  • - угоди щодо використання сумісних авторських прав;
  • - угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів;
  • - на оцінку біологічних активів;
  • - на оцінку об'єктів інвестиційної нерухомості.

Розрізняють оренду фінансову та оперативну (іншу, ніж фінансову).

Фінансова оренда - це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених ознак:

  • 1) орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
  • 2) орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
  • 3) строк оренди складає більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;
  • 4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди;
  • 5) орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на модернізацію, модифікацію, дообладнання;
  • 6) орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;
  • 7) оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
  • 8) доходи або втрати від змін справедливої вартості об'єкта оренди на кінець терміну оренди належать орендарю ([39]) .

Визначення фінансової оренди (лізингу) міститься у:

  • - Цивільному кодексі України (ст.806 - 809 [28];
  • - Податковому кодексі (пп.14.1.97, ст.14 [30]);
  • - Законі України "Про фінансовий лізинг" (у редакції Закону України від 11.12.2003 р. №1381-ІУ, зі змінами і доповненнями) (п.14 [13]).

Визначення фінансової оренди (лізингу) у наведених документах суттєво відрізняється, від запропонованого в П(С)БО 14 "Оренда". Перші дві ознаки фінансової оренди зазначаються у договорі оренди. Вони передбачають перехід права власності на об'єкт оренди до орендаря в кінці строку оренди (у другому випадку шляхом викупу). При цьому справедлива вартість об'єкта на дату придбання наприкінці строку оренди має бути визначена на початку строку оренди та зазначена у договорі. На практиці важко зробити такі розрахунки на початку строку оренди. Якщо перші дві ознаки не виконуються, то необхідно порівняти строк оренди, вказаний у договорі, зі строком корисного використання об'єкта оренди. Третя та четверта ознаки не передбачають переходу права власності до орендаря наприкінці строку оренди. Четверта ознака фінансової оренди пов'язана з порівнянням теперішньої вартості мінімальних орендних платежів (МОП) і справедливої вартості об'єкта оренди.

Строк оренди - це період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди.

Невідмовна орендна угода - орендна угода, яка анулюється в одному з таких випадків:

  • - з дозволу орендодавця;
  • - якщо відбулася певна непередбачена подія;
  • - у разі укладання орендарем нової угоди про оренду цього самого активу або аналогічного за призначенням активу з тим самим орендодавцем.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >