< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Зміни методології переоцінки основних засобів

Індексація основних засобів

Залишкова вартість груп основних засобів підприємства збільшувалась у зв'язку з проведенням щорічної Індексації.

Порядок індексації основних засобів регламентувався постановами Кабінету Міністрів України.

№ пор.

Номер і дата постанов КМУ

Дата, на яку індексувалися основні засоби

1.

№229 від 07.05.92 р.

01.05.92 р.

2.

№598 від 01.08.93 р.

01.08.93 р.

3.

№327 від 20.05.94 р.

01.07.94 р.

4.

№34 від 17.01.95 р.

01.05.95 р.

5.

№523 від 16.05.96 р. та ін.

01.04.96 р.

З 1995 р. використовувалися такі коефіцієнти зниження зносу основних засобів:

Рік

Квартал

І

II

III

IV

1995

0,25

0,50

0.75

1.0

1996

0,25

0,35

0.5

1997

0,60

0,75

0.85

1.0

Порядок індексації також регламентується пп. 8.3.3 Закону України № 283/97- ВР від 22.05.97 р. та відповідно до Закону України №349-IV від 24.12.2002 р.

Переоцінка основних засобів згідно з П(С)БО 7

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” №92 від 27.04.2000 р. підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату Балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Методика переоцінки

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки.

Звідси переоцінену первісну вартість основних засобів (ППВо.з.) можна визначити за формулою:

(1)

де ПВ – первісна вартість об'єкта основних засобів;

Іп – індекс переоцінки об'єкта основних засобів.

Переоцінену суму зносу об'єкта основних засобів ():

(2)

де 3 – сума зносу об'єкта основних засобів.

Індекс переоцінки об'єкта основних засобів (ί):

ІП = СВ/ЗВ, (3)

де СВ – справедлива вартість;

ЗВ – залишкова вартість основних засобів.

Приклад

Первісна вартість об'єкта основних засобів (ПВ)2800 грн;

Знос об'єкта основних засобів (3) - 800 грн;

Залишкова вартість об'єкта

основних засобів (ЗВ) - 2000 грн;

Справедлива вартість об'єкта основних

засобів (СВ) на дату оцінки - 1200 грн.

Розв'язання;

1. Індекс переоцінки об'єкта основних засобів:

IП = СВ/ЗВ = 1200/2000 = 0,6.

2. Переоцінена первісна вартість об'єкта основних засобів:

ППВо.з. = ПВ × Ін = 2800 × 0,6 =1680 грн.

3. Переоцінена сума зносу об'єкта основних засобів:

Π Σ Зо.з.= Σ3×1 =800 × 0,6 = 480 грн.

4. Переоцінена залишкова (справедлива) вартість об'єкта основних засобів становитиме:

ПЗВ = ППВΠ Σ Зо.з. = 1680- 480 =1200 грн.

5. Сума уцінки залишкової вартості:

Σ УЗ.В. =ЗВ-СВ = 2000 -1200 = 800 грн.

6. Сума уцінки зносу залишкової вартості:

Σ У3о.з.=3-Щ3о.з. = 800 – 480 = 320грн.

Проведення в обліку:

1. Суму уцінки зносу об'єкта основних засобів:

Дт субрахунку №131 “Знос (амортизація) основних засобів” - 320 грн;

Кт субрахунку №104 “Машини та обладнання” - 320 грн.

2. Одночасне віднесення суми уцінки на витрати:

Дт субрахунку №975 “Уцінка необоротних активів” - 800 грн;

Кт субрахунку №104 “Машини та обладнання” - 800 грн.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Списання суми дооцінки і суми уцінки

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Запис в обліку:

а) на суму дооцінки (наприклад, на 15000 грн):

Дебет рахунку №10 “Основні засоби” - 15000 грн;

Кредит рахунку №42 “Додатковий капітал" - 15000 грн;

б) на суму уцінки (наприклад, 12800 грн.):

Дебет субрахунку №975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” - 12800 грн;

Кредит рахунку №10 “Основні засоби” - 12800 грн.

в) сума уцінки списується на фінансові результати підприємства - 12800 грн;

Дебет субрахунку №793 “Результати іншої звичайної діяльності” - 12800 грн;

Кредит субрахунку №975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” - 12800 грн.

У пункті 20 Положення (стандарту) 7 “Основні засоби” вказано, що перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Переоцінка об'єктів основних засобів за ПКУ

Згідно з Податковим кодексом України, К., 2011 рік (Розділ III, п. 146.21): Платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації (Кі), який визначають за формулою:

де – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Збільшення вартості об'єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату Балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.

Завдання бухгалтерського обліку основних засобів

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити:

  • контроль за зберіганням основних засобів;
  • своєчасне, правильне документальне оформлення відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);
  • своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу (амортизації) основних засобів;
  • відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;
  • визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування неповністю амортизованих об'єктів основних засобів;
  • виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.

Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна за галузями, підприємствами, окремими видами. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу.

Промислові підприємства постійно поповнюються новими засобами праці відповідно до вимог, досягнутого рівня технології виробництва, характеру й обсягу виготовлюваної продукції.

Проінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре налагоджений їх облік.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >