< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Амортизація основних засобів за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” та Податковим кодексом України пп. 145.1.5.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” №92 від 27.04.2000 р. амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації здійснюються протягом терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Термін корисного використання активу може бути коротшим ніж технічний термін його використання.

При визначенні терміну корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

  • – очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
  • – фізичний та моральних знос, що передбачається;
  • – правові або подібні обмеження щодо термінів використання об'єкта та інші фактори.

Термін корисного використання (експлуатації•) об'єкта основних засобів переглядається:

  • а) у випадку зміни технології виробництва або ринкового попиту продукції, що виробляється за допомогою цього активу;
  • б) у випадку капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, шо покращує його стан;
  • в) у випадку очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового терміну корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни терміїїу корисного використання.

Методи нарахування амортизації основних засобів за ПС(В)0 7 і пп. 145.1.5 ПКУ

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” і пп. 145.1.5 ПКУ встановлені такі методи амортизації:

  • 1) прямолінійний;
  • 2) зменшення залишкової вартості (відсотковий);
  • 3) прискореного зменшення залишкової вартості;
  • 4) кумулятивний;
  • 5) виробничий.

Застосування методів амортизації за ПС(Б)0 7 і пп. 145.1.5 ПКУ

Методи нарахування амортизації за бухгалтерським обліком ПС(Б)О 7 “Основні засоби” і пп. 145.1.5 ПКУ 1. Прямолінійний метод – метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів:

Нарахування амортизації за прямолінійним методом

Приклад

Вартість придбаного легкового автомобіля - 12 400 грн.

Очікуваний термін корисного використання – 10 років. Ліквідаційна вартість легкового автомобіля - 400 грн.

Звідси:

Річна сума амортизації = (12 400 грн400 грн): 10 р. = 1200 грн.

Річна норма амортизації = (1200 грн: 12 000 грн × 100 = 10%

Місячна норма амортизації = 10% : 12 міс. = 0,833%.

Прямолінійний метод використовують для об'єктів, знос яких рівномірний і не залежить від обсягу виробництва, це: виробничі цехи, адміністративні будівлі та інші споруди, передавальні пристрої та інші об'єкти.

2. Метод зменшення залишкової вартості (відсотковий), за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Нарахування амортизації за методом зменшення залишкової вартості

Приклад

Первісна вартість (П) легкового автомобіля – 11500 грн,

ліквідаційна вартість (Л) – 1500 грн,

кількість років корисного використання об'єкта (Т) – 10 років.

Рішення:

Метод зменшення залишкової вартості більш придатний для обладнання, продуктивність праці якого в період його експлуатації зменшується. Але в практиці цей метод майже не застосовується.

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості – метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби) (див. табл. 3.1 а підручника).

Прискорений метод амортизації відрізняється від прямолінійного (вираженого у відсотках) тільки тим, що нараховується на залишкову вартість об'єкта основних засобів, при цьому сума амортизації помножується на 2. V зв'язку з тим, що амортизація нараховується на залишкову вартість об'єкта, то більшу суму амортизації нараховують у перший рік, і поступово вона зменшується до кінця терміну експлуатації об'єкта.

Нарахування амортизації за методом прискореного зменшення залишкової вартості

Приклад

Первісна вартість об'єкта – 10000 грн.

Ліквідаційна вартість об'єкта - 1000 грн.

Орієнтовний термін експлуатації - 4 роки.

Рішення:

Визначаємо річну норму амортизації: (100%: 4) × 2 рази = 50%.

1-й рік амортизації об'єкта:

Річна сума амортизації (від первісної вартості) = 10000 × 50% = 5000 грн.

  • 2-й рік амортизації об'єкта = (10000-5000) × 50% = 2500 грн.
  • 3-й рік амортизації об'єкта = (10000-5000-2500) × 50% = 1250 грн.
  • 4-й рік амортизації об'єкта = (10000 – 5000 – 2500 -12501000) = 250 грн. Місячна норма = 50% : 12 міс – 4,17%.

Перевірка:

  • (5000 + 2500 +1250 + 250) = 9000 грн + 1000(лікв. варт.) = 10000 (перв, варт.) грн Метод прискореного зменшення залишкової вартості більш ефективний у використанні за умови, якщо витрати на його підтримку в робочому стані в процесі експлуатації зростають, і продуктивність обладнання у перші роки експлуатації значно виша, ніж у наступні.
  • 4. Кумулятивний метод – метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт (Кк) розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку корисного використання об'єкта основних засобів () на суму числа років його корисного використання за формулою:

Значення знаменника у формулі визначається таким чином, якщо, наприклад, термін служби об'єкта корисного використання дорівнює чотирьом рокам, то сума років корисного використання (4+3+2+1)=10.

При цьому методі відбувається зменшення амортизації, що нараховується, до кінця терміну експлуатації об'єкта, тобто чим менше залишається років експлуатації об'єкта, тим менший коефіцієнт і сума амортизації.

Нарахування амортизації за кумулятивним методом

Приклад

Первісна вартість об'єкта – 10000 грн.

Ліквідаційна вартість - 1000 грн.

Термін служби об'єкта - 4 роки.

Рішення

Сума років корисного використання (4+3+2+1) =10.

1-й рік експлуатації:

Кк = 4 роки: 10 = 0,4.

Річна сума амортизації (10000 -1000) × 0,4 = 3 600 грн.

Місячна сума амортизації 3 600 грн. : 12 міс. =300 грн.

2-й рік експлуатації:

Кк = 3 роки: 10 – 0,3.

Річна сума амортизації (10 000 – 1000) × 0,3 = 2 700 грн.

Місячна сума амортизації 2 700 грн : 12 міс = 225 грн.

3-й рік експлуатації:

Кк2 роки : 100,2.

Річна сума амортизації (10000-1000) × 0,2 = 1800 грн.

Місячна сума амортизації 1800 : 12 = 150 грн.

4-й рік експлуатації:

Кк = 1 рік: 10 = 0,1.

Річна сума амортизації (10 0001000) × 0.1 = 900 грн.

Місячна сума амортизації 900 : 12 = 75 грн.

Перевірка:

(З 600 + 2 700 +1800 + 900) +1000 (лікв. варт.) = 10000 грн (перв. варт.).

Кумулятивний метод застосовують за умови, коли обладнання (наприклад, обчислювальна техніка) дуже зношується у перші роки експлуатації і в подальшому потребує значних витрат на ремонт.

5. Виробничий метод, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації (ВСА) обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів (03) за формулою:

Нарахування амортизації за виробничим методом

Приклад

Очікуваний (плановий) обсяг готової продукції (робіт, послуг) до закінчення

терміну корисного використання об'єкта – 38000 грн,

первісна (переоцінена) вартість об'єкта – 10000 грн,

ліквідаційна вартість – 1 000 грн.

У січні вироблено готової продукції на 2500 грн.

У лютому – на 3 200 грн.

ВС= 10000 - 1000/38000 = 0,24.

У січні амортизаційні відрахування 2 500 грн 0215 0,24 = 600 грн.

У лютому 3200 × 0,24 = 768 грн.

Виробничий метод використовується за умови, коли можна визначити обсяг виробництва, наприклад, автотранспорт, який використовується для надання послуг з перевезення продукції, товарів тощо.

Амортизація об'єктів груп 9, 12, 14, 15 (табл. 3.1 а підручника) (інші основні засоби, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові нетитульні споруди, інвентарна тара, предмети прокату) нараховується за 5-ма методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податку у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

На основні засоби груп 1, та 13 (на земельні ділянки та природні ресурси) амортизація не нараховується.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новими методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Податковий метод (Закон України 283/97-ВР від 22 травня 1997 р.) не відповідає економічній суті процесів, що відбуваються на підприємстві.

Введення “податкового обліку” основних фондів і нематеріальних активів за зовсім іншими правилами нарахування амортизації, ніж у бухгалтерському обліку, підтверджує, що поєднати бухгалтерський облік основних засобів і податковий облік основних фондів і відповідно нарахування амортизації у єдине ціле неможливо. Норми амортизації основних фондів, що діяли відповідно до податкового законодавства методично не обгрунтовані, а звідси неузгодженість нарахування амортизації основних засобів за бухгалтерським обліком та основних фондів за податковим обліком, табл. 3.2.

Таблиця 3,2

Неузгодженість нарахування амортизації основних засобів за бухгалтерським обліком та основних фондів за податковим обліком

Бухгалтерський облік (П(С)БО 7 N"92 від 27.04.2000 р. "Основні засоби")

Податковий облік. Закон України №283/97-ВР від 22.05.1997 р.. №349-IV від 24.12.2002 р.

1. Амортизуються всі основні засоби, що є на балансі підприємства (виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані). У разі реконструкції, добудови, модернізації, дообладнання і консервації об'єкта основних засобів нарахування амортизації призупиняється (п. 23. п. 25).

1. Амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення, реконструкцію, ремонти, модернізацію, поточні, капітальні ремонти та інші види поліпшення основних фондів. Капітальні поліпшення землі: іригація, осушення, збагачення та ін. (пп. 8.1.2).

2. Амортизація нараховується щомісячно за кожним об'єктом окремо, п. 29.

2. Амортизація нараховується поквартально за групами 1, 2, 3, 4 (пп 8.3.1).

3. База для нарахування амортизації – первинна вартість основних засобів з урахуванням поліпшень, які призвели до зростання економічних вигод від використання об'єкта. Починається нарахування амортизації з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію, і припиняється в місяці, наступному за виведенням об'єкта зі складу основних засобів (п. 29).

3. База для нарахування амортизації – балансова (залишкова) вартість групи 2. груп 3 і 4 на початок (перше число) звітного кварталу; групи 1 – за кожним інвентарним об'єктом. При виведенні з експлуатації балансова вартість об'єкта групи 1 прирівнюється до нуля для цілей амортизації; об'єкта групи 2, групи 3 і 4 • не змінюється. Зворотне введення збільшує баланс груп 2,3 і 4 тільки на суму витрат з цих робіт (п. п. 8.3.5; 8.3.7),

4. Методи нарахування амортизацій згідно Із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" N"92 від 27.04.2000 р. Використовується на вибір будь-який із п'яти методів нарахування амортизації (прямолінійний, відсотковий, прискорений, кумулятивний, виробничий) (п. 26).

Підприємство має право змінювати метод нарахування амортизації протягом періоду експлуатації об'єкта основних засобів. При цьому до різних об'єктів можуть застосовуватись різні методи амортизації. При зміні методу амортизації новий метод має застосовуватися з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення про зміну методу нарахування амортизації.

4. Методи нарахування амортизації. Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 р. та змінами, внесеними Законом України №34 9-IV від 24.12.2002 р. річні норми амортизаційних відрахувань встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду у таких розмірах. %:

За Законами України:

№283/97-БР від 22.05.1997 р.(п.п. 8.8.1)

Річна

Квартальна

Гр 1

5.0

1.25

Гр 2

25.0

6.25

Гр 3

15.0

3.75

№349-IV від 24.12.2002 р.

Річна

Квартальна

Гр 1

8.0

2.00

Гр 2

40.0

10.0

Гр 3

24.0

6.0

Гр 4

60.0

15.0

Об'єкти, які підлягають оподаткування згідно ПКУ, стаття 144, п. 144.1

Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті і 45 Податкового Кодексу України з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом ПІ цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації. проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом ПІ цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

У Податковому кодексі України (Розділ III, стаття 144) наведено об'єкти, які підлягають амортизації і об'єкти які не підлягають амортизації.

Амортизації підлягають:

  • – витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
  • – витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, у тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;
  • – витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації;
  • – витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
  • – капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1) пункту 137.2 статті 137 Податкового кодексу України;
  • – сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу та ін.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

  • – утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;
  • – ліквідацію основних засобів.
  • – придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис гривень театрально-видовищними підприємствами – платниками податку та ін.

Об'єкти, які не підлягають оподаткування згідно ПКУ, стаття 144, п. 144.2, 144.3

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

  • – витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
  • – витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
  • – витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;
  • – вартість гудвілу;
  • – витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих засобів.

Термін “невиробничі основні засоби” означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Амортизація основних засобів проводиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >