< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Оцінка вибуття виробничих запасів

Метод оцінки запасів при вибутті

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним із таких методів (рис. 4.2):

  • 1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
  • 2) середньозваженої собівартості;
  • 3) собівартості перших за часом надходження запасів (Fifo); собівартості останніх за часом надходження запасів (Lifo) (цей метод виключено з П(С)БО 9 “Запаси” згідно з наказом Мінфіну України від 28.11.2004 р. №731. Він також вилучений з МСБО;
  • 4) нормативних затрат;
  • 5) ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної1) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Класифікація методів оцінки запасів

Рис. 4.2. Класифікація методів оцінки запасів

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з Балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Оцінка запасів на дату Балансу

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату Балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Визначення чистої вартості реалізації запасів

Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів за вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списується на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодовувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату Балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

У зв'язку з тим, що транспортно-заготівельні витрати змінюються залежно від партії вантажів, виду використовуваного транспорту, способу навантаження, зміни географії постачальників та інших факторів, змінюється також і фактурна вартість. Тому на практиці фактична заготівельна собівартість матеріальних цінностей визначається як середньозважена величина.

Закупівельні ціни, їх особливості

Закупівельними цінами можуть бути: договірні, ціни зі скидкою або надбавкою. До закупівельних цін можна віднести і фактурні ціни, тобто вартість матеріальних цінностей, що витікає із рахунка-фактури постачальника. Фактурні ціни визначаються за договором із включенням різних націнок, скидок, вартості допоміжних послуг, транспортних витрат. Фактурна вартість одержаних матеріальних цінностей буде різною залежно від методики включення до неї залізнодорожного тарифу. Так, ціни франко-вагон-станція призначення включають залізнодорожний тариф, що сплачується постачальником за рахунок своїх коштів, а ціни франко-вагон-станція відправлення передбачають, що залізнодорожний тариф включається до фактурної вартості товару понад прейскурантну або договірну ціну і сплачується покупцем.

Підприємство, яке використовує оцінку матеріальних цінностей за закупівельними цінами, відображає їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку за фактурними цінами, а всі інші витрати, що виникають додатково, відносяться до накладних витрат того періоду, у якому вони виникли.

Норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 9 “Запаси” не поширюються на:

  • – незавершені роботи за будівельними контрактами з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;
  • – фінансові активи;
  • – молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >