План наукової статті
План наукової статті кожний дослідник складає в довільній формі, але при цьому слід ураховувати, що в ньому має бути зазначена проблема, чітко сформульована тема, визначені цілі та завдання, а також інші елементи понятійного апарату наукового дослідження.
Треба пам'ятати, що план наукової статті слугує основою для її написання, проте не публікується. Хоча в окремих випадках редакції наукових видань вимагають розширеного плану наукової статті, а деякі навіть частково його публікують. План наукової статті має містити низку основних структурних елементів.
При написанні наукових статей для фахових видань, збірників конференцій, наукових журналів необхідно пам'ятати про їх відповідність чинним вимогам Вищої атестаційної комісії України.
Згідно з вимогами ВАК України, оригінальна стаття у фаховому науковому виданні має складатися з таких розділів:
- – УДК;
- – анотація (2–3 речення, до 100 слів);
- – ключові слова;
- – вступ (постановка проблеми, її зв'язок із важливими науковими або практичними завданнями, аналіз попередніх публікацій і досліджень, їх взаємозв'язок із науковою статтею, актуальність проблеми з посиланнями в тексті на використану літературу);
- – постановка завдання, мета статті – випливає з постановки загальної проблеми і огляду раніше виконаних досліджень;
- – результати (виклад основного матеріалу, обґрунтування отриманих результатів та новизна наукового дослідження);
- – висновки (методологічне загальнонаукове або практичне значення, перспектива подальших наукових розробок у галузі);
- – література.
Якщо наукова стаття відображає результати виконання наукової роботи, наведена структура доповнюється компонентами розкриття експериментальної частини дослідження, його теоретичної та практичної вагомості, а також рекомендаціями щодо доцільності використання у практичній діяльності.
План дисертації
Робота дисертанта над дисертаційною роботою на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у галузі бухгалтерського обліку починається зі складання індивідуального плану навчання в аспірантурі або індивідуального плану роботи здобувана.
Такий план є основним керівним документом, що визначає спеціалізацію, зміст, обсяг, терміни навчання в аспірантурі (роботи здобувана) і форми атестації, а також тему майбутнього дисертаційного дослідження. Проте цей план не є планом дисертації, а більше схожий на програму написання дисертаційної роботи.
Від самого початку наукової роботи аспіранту чи здобувачеві треба мати план дисертації, хоча б попередній, такий, що може ще неодноразово коригуватися.
Після визначення проблеми, теми, назви та інших елементів понятійного апарату наукового дослідження аспірант (здобувач) складає попередній план написання дисертаційної роботи, у чому йому зазвичай допомагає науковий керівник.
Наступним етапом є складання робочого плану дисертаційного дослідження, який може мати довільну форму. Зазвичай це план- рубрикатор, що складається з переліку розміщених у стовпчик рубрик, пов'язаних внутрішньою логікою досліджуваної теми. Такий план використовують на перших стадіях дисертаційного дослідження, ескізно уявляючи собі досліджувану проблему в різних варіантах. При цьому іноді доцільно зробити декілька варіантів робочих планів для того, щоб потім синтезувати з них один, оптимальний, з наукового погляду.
На пізніших стадіях роботи складають план-проспект, тобто реферативний виклад розміщених у логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися увесь зібраний фактичний матеріал. Доцільність складання плану-проспекту визначається тим, що шляхом систематичного включення дедалі нових і нових даних його можна довести до заключної структурно-фактологічної схеми дисертаційної роботи.
Складаючи будь-який план, виконавець повинен враховувати свої реальні можливості, бажане не повинне підміняти дійсність.
З урахуванням специфіки творчого процесу до плану дослідження вносять все, що можна заздалегідь передбачити. Звісно, в науці можливі і випадкові відкриття, але не можна будувати наукове дослідження, орієнтуючись на випадковості.
Наукове дослідження неможливо провадити без плану. Тільки планове дослідження дає змогу надійно, крок за кроком глибоко пізнавати нові об'єктивні закономірності навколишньої дійсності.
У творчому науковому дослідженні, яким і є дисертаційна робота, план завжди має динамічний, рухливий характер і не може, не повинен сковувати розвиток ідеї та задуму дослідника, проте має зберігати певний чіткий і визначений науковий напрям роботи.
При написанні дисертації звичайно не користуються таким поняттям, як "затверджений план", більш правильно говорити про попередньо погоджений з керівником план.
Остаточно затвердженим може бути план лише після завершення написання остаточного варіанта дисертаційного дослідження.
Детальний зміст окремих розділів плану дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у галузі бухгалтерського обліку описано далі.
Нижче наведений приклад плану дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у галузі бухгалтерського обліку на тему "Облік витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах лісового господарства".
Вступ
Розділ 1. Концептуальні основи побудови системи обліку і контролю витрат на підприємствах лісового господарства
Сучасний стан і тенденції розвитку підприємств лісового господарства в Україні
Теоретичні засади формування системи обліку і контролю витрат на підприємствах лісового господарства
Класифікація витрат як передумова побудови ефективної системи обліку і контролю витрат в управлінні діяльністю підприємств Розділ 2. Облік витрат на підприємствах лісового господарства Вплив організаційно-технологічних особливостей галузі діяльності на побудову системи обліку
Облік витрат з біологічного перетворення довгострокових активів лісового господарства
Облік витрат лісозаготівель
Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції в системі управління підприємств лісового господарства
Розділ 3. Контроль витрат на підприємствах лісового господарства Внутрішньогосподарський контроль витрат Бюджетування у стратегічному контролі витрат
