ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

12.1. Визначення та класифікація інформації
12.2. Джерела інформації в бухгалтерських наукових дослідженнях
12.3. Методика пошуку джерел наукової інформації
12.4. Аналіз, інтерпретація та узагальнення наукової інформації

Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

– класифікації інформації та її джерела для здійснення бухгалтерських наукових досліджень;
– критерії та методики пошуку джерел інформації у бухгалтерських наукових дослідженнях;
– основні етапи аналізу та інтерпретації інформації у бухгалтерських наукових дослідженнях.

Визначення та класифікація інформації

Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті процесів пізнання. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково- технічних проблем на 90% залежить від наявної інформації і тільки на 10% – від інтуїції.

Інформація

Інформація – це певні відомості про об'єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих учених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорій, гіпотез. Інформація є загальнонау- ковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та обробку отриманих даних. Отримання, поширення й використання інформації суттєво впливають на розвиток науки.

Вітчизняні та зарубіжні вчені по-різному трактують поняття інформації (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Дефініції "інформація"

Учений (учені)	Визначення(пояснення)	Джерело
Η. М. Малюга	Інформація – це знання, відомості, дані, які отримують та нагромаджують в процесі розвитку науки та в практичній діяльності людей	Малюга Η. М. Наукові дослідження в бухгалтерському обліку: навч. посів. для студ. вищих навч. закл. / Η. М. Малюга; за ред. проф. Ф.Ф. Бу- тинця. – Житомир: ПП "Рута", 2003. – 476 с.
Т. П. Круп'як	Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі	Круп'як Т.П. Аналіз інформаційних потреб підприємства // Т.П. Круп'як // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 1. – С. 220-227.
Норберт Вінер	Інформація – це частина знань, що використовується для орієнтування, активної дії, керування, збереження чи розвитку системи	Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине / Н. Винер; под ред• Г. Н. Поварова; пер. с англ. И. В. Соловьева и Г.Н. Поварова. – 2-е изд. – М.: Наука; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. – 344 с.
А. И. Борг, А. Г. Спиркин	Інформація – це як ніби деяка “сила”, спрямована проти дезорганізації й хаосу; в цьому сенсі інформація невіддільна від структурованості, організованості матеріальних систем	Берг А. И. Кибернетика и диалектико-материалистическая философия / А. И. Берг, А. Г. Спиркин II Проблемы философии и методологии современного естествознания. – М., 1973.-С. 296
В. Б. Вяткін	Інформація – будь-яка форма відображення матерії і її атрибутів	Вяткин В. Б. Введение в синергетическую теорию информации / В. Б. Вяткин II Информационные технологии. – 2010. – Na 12. – С. 67-73.
К. К. Колин	Інформація – це не плід нашої уяви, не продукт діяльності свідомості, а реальний фізичний феномен, що характеризує стан і рух матерії або енергії	Колин К. К. Природа информации и философские основы информатики / К. К. Колин II Открытое образование. – 2005. – № 2. – С. 43-51.

У сучасних умовах, із посиленням вимог до обґрунтованості наукових досліджень, зростає і роль інформації. Вона важлива на всіх етапах дослідження: при виборі і конкретизації теми, вивченні історії питання, створенні гіпотези і т.д. Але найбільшу роль відіграє інформація у формуванні змісту майбутньої роботи. Залежно від складу зібраної інформації може змінюватись не тільки план роботи, але і напрям самого дослідження. У зв'язку з цим не будь-яка інформація може бути корисною для дослідження. Саме тому підбір найбільш значущої для дослідження інформації, вміння визначати її місце в ньому – необхідні умови правильного вибору змісту інформації.

Таблиця 12.2

Класифікація інформації

№ з/п	Класифікаційна ознака	Види інформації
1	За характером, призначенням, сферами виникнення, та формами закріплення (фіксації)	Науково-технічна, управлінська, обліково-статистична
2	За функціональною ознакою	Планова, координаційна, облікова, контрольна
3	За рівневою ознакою	Командна, повідомна, універсальна (горизонтальна)
4	За змістовною ознакою	За об'єктами відображення, за галузями діяльності, за типами відносин
5	За організаційною ознакою	Систематизована, несистематизована
6	За формою відображення	Візуальна (графіки, таблиці, табло та ін.), аудіоінформація (сприймається на слух завдяки звукозапису), аудіовізуальна (поєднує інформацію у формі зображення і звуку)
7	За формою подання	Цифрова, буквена і кодована
8	За порядком виникнення	Первинна і похідна
9	За характером носіїв інформації	Документована і недокументована
10	За призначенням	Директивна (розпорядча), звітна і довідково-нормативна
11	За напрямом руху	Вхідна і вихідна
12	За стабільністю	Умовно-змінна, умовно-постійна
13	За способом відображення	Текстова (алфавітна, алфавітно-цифрова) і графічна (креслення, діаграми, схеми, графіки)
14	За способом обробки	Що піддається і що не піддається механізованій обробці

Основна роль інформації в дослідженнях полягає в тому, щоб виключити суб'єктивні висновки, мати можливість отримати оптимальне рішення проблеми. Рівень наукових досліджень залежить від достовірності, ступеня використання інформації і здатності дослідника переробити її.