Політика розподілу і поведінка споживачів
Натепер спостерігаються тенденції якісних змін як у сфері комунікацій, так і в сфері розподілу товарів. Підприємства можуть залишати за собою найважливіші види діяльності з метою забезпечення максимальної відповідності запитам і побажанням споживачів та мінімізації операційних витрат, а інші функції передавати постачальникам, партнерам і філіям. Такі функції, як розподіл і логістика, мають виконувати спеціалізовані фірми, але за тісної співпраці з виробниками. Така спільна робота допоможе забезпечити високий рівень якості товарів.
Розвиваючи більш тісні відносини з учасниками товаропросування, підприємства одночасно укріплюють зв'язки зі споживачами, а це, в свою чергу, дає змогу забезпечити якість насамперед споживачу, а не лише виробникам. Це дуже важливий момент, оскільки не можна продати такий товар, якість якого задовольняє інтереси лише інженерів і маркетологів. Споживачі можуть визначити якість товару за власними оцінками. Тому необхідно покращувати інформаційні потоки між виробниками, споживачами і всіма учасниками товаропросування.
Функцію розподілу можна розглядати як функцію, яка додає цінності товару в результаті його переміщення від постачальника до виробника, посередників і кінцевих споживачів. Також вона забезпечує вигоди споживачам, надаючи товари "в необхідний час і в необхідному місці".
У нових ринкових умовах українці почали більше цінувати час, цей факт слід враховувати маркетологам при розробленні політики розподілу. Своєчасність розміщення товарів, їх доступність, можливість здійснювати покупки в одному місці і за один раз, торгівля за каталогами, застосування кредитних карток – усі ці заходи використовуються для мінімізації зусиль покупців при здійсненні покупок.
Більш популярними стають торгові марки, які належать роздрібним мережам. Знання споживачів і постачальників дає змогу роздрібним торговцям диктувати своїм постачальникам кількісні та якісні характеристики товарів.
У роздрібній торгівлі відбуваються зміни, які можна описати як перехід від торгівлі до маркетингу. Торговельні підприємства приділяють більше уваги закупівлі товарів, оптимальному їх розміщенню на торгових і складських площах, встановленню належної ціни, впровадженню своєчасних знижок.
Деякі торговельні підприємства зосереджуються на самому процесі купівлі. Досліджуючи поведінку покупців на етапі здійснення купівлі, маркетологи виявили деякі чинники, які впливають на їх остаточне рішення:
- – зручне розташування для самообслуговування, простота процедури повернення товару, кредитування і загальний рівень сервісу;
- – відсутність черги в касу, зручне паркування, атмосфера магазину;
- – оформлення, чистота, освітлення, кольорові рішення підштовхують покупців залишатися і купувати;
- – неголосна музика, що сприяє більш відвертій розмові з торговельним персоналом (швидка або повільна може вплинути на те, скільки часу людина проведе в магазині, а класична музика може надати магазину іміджу фешенебельного);
- – кольорова гама.
Найдієвішим методом підвищення цінності товару є ефективне сервісне обслуговування споживачів у точці продажу. Сервіс – це комплекс програм, які покращують і спрощують процес купівлі. Покупець оцінює рівень сервісу з огляду на знання, здобуті у процесі попередніх купівель, і отриманий при цьому сервіс або на основі інформації від референтних груп. Так у споживача формується певне уявлення про рівень сервісу, яке втілюється у вимоги до обслуговування.
Рівень обслуговування оцінюється насамперед за результатом взаємодії між покупцем і продавцем, а також ступенем задоволеності покупця самим процесом продажу. Визначальну роль у цьому оцінюванні відіграє кваліфікація продавця, яка дає змогу скоротити розрив між очікуваним і отримуваним рівнем сервісу.
