< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Матеріальний та енергетичний баланс промислово-виробничого об'єкту

Можна виділити матеріальні, енергетичні та трудові ресурси ПВ. Для аналізу та визначення якісних та кількісних характеристик, необхідних для оцінки ефективності матеріально-енергетичних ресурсів ПВ, застосовують балансовий метод. Структурна схема матеріального балансу промислового виробництва (рис. 1.2) дозволяє за рівнянням матеріального • балансу промислово-виробничого об'єкта розраховувати витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції,., що випускається. Такі розрахунки використовують, зокрема, для розробки та оформлення екологічного паспорту промислового об'єкту.

Схема матеріального балансу промислового виробництва.

Рис. 1.2. Схема матеріального балансу промислового виробництва.

За кожним видом ресурсів ИВ визначаються обсяги їх використання для виготовлення готової продукції, а також втрати сировини та енергії з викидами, скидами та відходами виробництва. Дефіцит балансу характеризує невраховані втрати матеріальних ресурсів.

Для конкретного виду ресурсів формула матеріального балансу має вигляд:

(1.1)

де: - матеріальні ресурси на вході процесу виробництва;

- матеріальні ресурси в складі готової продукції;

- матеріальні ресурси в уловлених або складованих відходах;

- матеріальні ресурси, які втрачені через, викиди, скиди тощо. Аналіз матеріального балансу дозволяє отримати дані для оцінки ступеня впливу промислового виробництва на навколишнє середовище та ефективність використання ресурсів.

Невід'ємною складовою промислового виробництва є різні енергетичні ресурси. В загальному випадку енергетичні ресурси у технологічному процесі ПВ можуть брати участь або у вигляді електроенергії, гарячої води, пари, повітря високого тиску тощо, або у вигляді енергетичної сировини (вугілля, нафта, нафтопродукти, природний газ, ядерне паливо тощо).

Загальний енергетичний баланс(в умовних одиницях) визначається за рівнянням:

(1.2)

де: – витрати енергетичних ресурсів на вході виробництва;

– витрати енергетичних ресурсів на виробництво готової продукції;

– витрати на утворення вторинних енергетичних ресурсів;

- втрати енергетичних ресурсів.

Очевидно, що чим більше утворених вторинних енергетичних ресурсів, тим менша ефективність використання первинних

енергетичних ресурсів. Резервом росту ефективності використання енергетичних ресурсів є не тільки підвищення ККД технологічного обладнання, але можливість утилізації та рекуперації вторинних енергетичних ресурсів.

Процес обміну речовиною та енергією між матеріальним виробництвом та навколишнім середовищем (тобто процес їх взаємодії) призводить до появи в природних компонентах нових речовин та нових видів енергії, які виділяються із технологічного процесу виробництва. Якщо ця речовина та енергія, частково включається у природний процес та не приводить до якісних змін у навколишньому середовищі, такий процес носить позитивний характер взаємодії навколишнього середовища з промислово-виробничим об'єктом.

У разі коли обмін речовиною та енергією між матеріальним виробництвом та навколишнім середовищем носить негативний характер, то речовина та енергія виступає в ролі шкідливих чинників довкілля та створює або посилює умови техногенного характеру.

Оцінка ступеня техногенного навантаження на довкілля

Критерій техногенної дії, за допомогою якого можна оцінити ступінь впливу на довкілля виробництва визначають за формулою:

(1.3)

де: – теоретичний вплив на довкілля, який визначається впровадженою технологією виробництва;

– фактичний вплив на довкілля цього підприємства;

– додатковий вплив, який залежить від ступеня реалізації екологічно чистих технологій на конкретному підприємстві.

Максимальне значення , визначається за умови тобто коли фактичний вплив відповідає теоретичному. Він досягається впровадженням чистих екологічних технологій.

До показників екологічної ефективності технологічних процесів відносять: екологоємність процесу , його ресурсоємність , та коефіцієнт екологічності об'єкта Кео. Коефіцієнт екологічності визначають за формулою:

(1.4)

де:

– величина шкідливого впливу на довкілля;

– втрати енергії, води, повітря, земельних та інших природних ресурсів;

– питома одиниця корисної продукції або послуги.

Коефіцієнт екологічності характеризує ступінь замкнутості об'єкта щодо довкілля. За умови , порушується природний потенціал без отримання корисного ефекту. При в технологічному процесі відсутні неутилізовані відходи виробництва, тобто має місце 100% замкнутість процесу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >