< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Джерела утворення відходів та їх класифікація

В Україні, накопичено близько 20 млрд. т виробничих та побутових відходів, їх переробка та утилізація є однією з актуальних проблем захисту довкілля від шкідливих речовин. Усі види промислових і побутових відходів поділяють на тверді, рідкі та газоподібні. Тверді відходи класифікують за трьома категоріями: промислові, сільськогосподарські та відходи міського господарства (побутові). Основна маса твердих промислових відходів утворюється на підприємствах:

  • • гірничої та гірничо-хімічної промисловості (шлаки, відвали та ін.);
  • • чорної та кольорової металургії (шлаки, шлами, пил та ін.);
  • • металообробної промисловості (стружка, браковані вироби та ін.);

У лісової та деревообробної промисловості (лісозаготівельні відходи, відходи лісопиляння, деревостружкових, деревоволокнистих плит, шаруватих пластиків, карболітових, королітових плит, відходи клеїв, смол і лакофарбових матеріалів);

  • • енергетичного господарства – теплових електростанцій (зола, шлаки);
  • • хімічної та суміжних галузей промисловості (фосфогіпс, шлаки, шлами, цементний пил, відходи виробництв органічної хімії);
  • • харчової промисловості (кості, шерсть та ін.);

У легкої промисловості (тканини, шкіри, гуми, пластмаси та ін.).

До рідких відходів належать осади стічних вод після їх обробки, а також шлами пилу мінерального та органічного походження в системах мокрого очищення газів. Для повного використання відходів як вторинної сировини розроблена їх промислова класифікація. Наприклад, лом та відходи металів за фізичними ознаками поділяють на класи, за хімічним складом – на групи та марки, за показниками якості – на сорти. Оскільки тверді відходи скидають на ґрунт контрольованих та неконтрольованих звалищ, полігонів та ін. або захороняють у ґрунті, важливе значення мають показники нормативів гранично допустимих концентрацій токсичних речовин у ґрунті (ГДКГ).

Антропогенне забруднення атмосферного повітря в Україні

Згідно з даними "Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2009 році" протягом 2009 року в атмосферу України надійшло 6,4 млн. т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. У сумарній кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 848,8 та 7,1 тис.т. Крім цих речовин, у атмосферу в 2009 р. стаціонарними та пересувними джерелами було викинуто 185,2 млн т диоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Понад 61% забруднюючих речовин, що потрапили у повітря, припало на стаціонарні джерела забруднення промислових підприємств. Від них в атмосферу надійшло 3,9 млн т забруднюючих речовин, що на 0,6 млн т (на 13,2%) менше, ніж у 2008 р.

Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення, у 2009 р. у повітря надійшло 2,5 млн т забруднюючих речовин, переважна частина яких (2285,0 тис. т, або 90,9%) – викиди автомобільного, 52,2 тис. т, або 2,1% – залізничного, 11,8 тис. т, або 0,5% – водного, 10,7 тис. т, або 0,4% – авіаційного транспорту та 155,1 тис. т, або 6,1% – виробничої техніки. Із загальної кількості 1,7 млн т забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Основними токсичними речовинами, якими забруднювалося повітря під час експлуатації транспортних засобів та спеціальної виробничої техніки, були:

  • – оксид вуглецю (74,4%, або 1872,0 тис. т),
  • – диоксид азоту (11,3%, або 282,9 тис. т),
  • – неметанові леткі органічні сполуки (11,6%, або 291,6 тис. т),
  • – сажа (1,2%, або 30,4 тис. т),
  • – діоксид сірки (1,1%, або 27,5 тис. т).

Решта викидів припала на оксид азоту, метан, бенз(а)пірен та аміак (0,4%, або 10,4 тис. т).

Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2009 році можна пояснити світовою економічною кризою та зниженням обсягів промислового виробництва. Найбільшого антропогенного навантаження на атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення зазнали Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Харківська, Івано-Франківська, Запорізька області. Порівняно з попереднім роком збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу виявлено у Черкаській (на 13,0 тис. т, або на 30%), Кіровоградській (на 4,0 тис. т, або на 28%) областях, у Києві (на 16,9 тис. т, або на 63%). Майже в усіх областях спостерігалося зменшення обсягів викидів порівняно з 2008 роком, за винятком Кіровоградської й Черкаської областей та м. Києва.

Порівняно з попереднім роком збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу виявлено у Черкаській (на 13,0 тис. т, або на 30%), Кіровоградській (на 4,0 тис. т, або на 28%) областях, у Києві (на 16,9 тис. т, або на 63%).

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на 1км2 території країни становила 6,5 т забруднюючих речовин, у розрахунку на душу населення – 85,3 кг. Проте, в ряді регіонів ці показники значно перевищили середній рівень в країні. Зокрема, у Донецькій області обсяги викидів у розрахунку на 1 км2 були більшими у 7,5 рази, на душу населення – у 3,4 рази, Дніпропетровській – відповідно у 3,8 та 2,8, Луганській – у 2,9 та 2,6, Івано-Франківській – у 2,4 та 1,8 рази. Підприємствами м. Києва у розрахунку на 1 км2 території було викинуто 52,5 т забруднюючих речовин, що перевищило середній показник у країні у 8 разів. Серед населених пунктів країни найбільшого антропогенного навантаження від стаціонарних джерел забруднення (понад 100 тис. т забруднюючих речовин) зазнала атмосфера цілого ряду промислових міст.

Таблиця 1.7

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2009 році

Регіон (область)

Всього, тис.т

% до 2008р.

Розподіл, %

кг/км

кг/особу

Україна

3928,11

86,8

100

6508,4

85,3

АР Крим

26,36

84,6

0,7

1010,8

13,4

Вінницька

114,34

87,7

2,9

4315,9

69,3

Волинська

7,6

76,1

0,2

377,2

7,3

Дніпропетровська

792,09

83,2

20,2

24812,4

235,4

Донецька

1299,78

84,8

33,1

49016,7

289,9

Житомирська

18,6

97,6

0,5

623,7

14,4

Закарпатська

21,44

92,4

0,5

1680,8

17,2

Запорізька

180,75

82,8

4,6

6649,4

99,5

Івано-Франківська

214,5

88,8

5,5

15401,9

156,3

Київська

101,88

94,9

2,6

3623,1

59,1

Кіровоградська

18,18

127,9

0,5

739,2

17,8

Луганська

506,62

89,5

12,9

18986,6

218,2

Львівська

120,99

95,7

3,1

5542,2

47,4

Миколаївська

24,43

94,8

0,6

993,9

20,5

Одеська

25,88

75,1

0,7

776,8

10,8

Полтавська

82,44

88,2

2,1

2867,3

54,8

Рівненська

9,97

61,5

0,3

497,3

8,7

Сумська

29,19

98,4

0,7

1224,6

24,8

Тернопільська

16,25

84,6

0,4

1175,7

14,9

Харківська

139,44

80,5

3,6

4438,2

50,2

Херсонська

9,44

79,6

0,2

331,6

8,6

Хмельницька

17,78

72,5

0,5

861,8

13,2

Черкаська

56,13

130,0

1,4

2684,3

43,2

Чернівецька

3,44

88,1

0,1

425,4

3,8

Чернігівська

42,98

96,8

1,1

1347,0

38,5

м.Київ

43,91

162,8

1,1

52517,5

15,8

м.Севастополь

3,71

82,6

0,1

4297,1

9,8

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >