< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Заходи зі зниження рівня негативного впливу гірничовидобувного комплексу на навколишнє середовище та його попередження

Видобування корисних копалин відкритим способом

Під час розробки кар'єрів із ціллю зменшення впливу пилу, який є небезпечним забрудником атмосфери, ефективним є дотримання засобів захисту від пилу, впровадження систем пилеподавалення, застосування захисних систем пилеосадження.

Згідно із кодексом України "Про надра" користувачі надр зобов'язані приводити земельні ділянки, порушені в процесі користування надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві. Це завдання може бути вирішене як поверненням їх в область користування, яка була властива цим ділянкам до початку користування надрами шляхом рекультивації, так і наданням їм нової області суспільного користування (заліснення, створення штучних озер).

У ході зростання кількості хімічних та гірничих підприємств і формування розвинутого гірничодобувного комплексу негативні регіональні зміни стану довкілля стали все більше відчутними. Порушення природного стану земель в процесі проведення гірничих робіт в основному пов'язане із видобутком кам'яного вугілля, рудних та нерудних корисних копалин, будівництвом трубопроводів. Значні площі займають відвали розкривних порід, терикони пустої породи та хвостосховища збагачувальних фабрик. Загальна площа порушених гірничими роботами земель в Україні складає понад 2,8 тис.км2, з них близько 1,3 тис. км2 знаходяться в експлуатації і 1,5 тис. км2 підлягають рекультивації.

Рекультивація – це не обов'язково повернення земельних ділянок до їх первісного стану. Адже в ряді випадків, наприклад на місці кар'єру, це неможливо. В широкому розумінні рекультивація – це приведення ділянок землі в той стан, який дозволяє використовувати їх надалі в сільському господарстві, для Лісових посадок, для будівництва, для створення зон відпочинку. В ряді випадків мова йде про створення штучних, але гармонійних ландшафтів, які доповнюють природні. Найпоширенішим типом порушень земної поверхні є відвали. їх техногенні форми дуже різноманітні: конічні, гребенеподібні, плоскі, платоподібні. Іншим типом порушень є прогини та провали земної поверхні, що утворюються над шахтними полями, а також власне котловани кар'єрів. Серед останніх виділяються мульдоподібні з пологими схилами, циркоподібні, трапецієподібні, сухі і затоплені підземними та поверхневими водами. Найважливішими етапами відновлення порушених земель є гірничотехнічна та біологічна рекультивація.

Гірничотехнічна рекультивація передбачає гасіння териконів, формування плоских відвалів, згладжування схилів, створення терас, засипання понижень. Сплановані поверхні перекриваються глинистою породою, будь-якою ґрунтоутворюючою породою (лес, супісок) та ґрунтом. Породи ґрунтового покриву ще до початку гірничих робіт зрізаються і зберігаються в спеціальних відвалах.

Біологічна рекультивація включає в себе заходи щодо відновлення ґрунтів або створення на породних відвалах умов, що можуть забезпечити їх родючість. З цією метою підбираються найбільш стійкі види рослин і створюються стійкі біоценози. На землях, які звільняються від гірничих робіт, створюють орні землі, сінокоси, пасовища (сільськогосподарська рекультивація), ведеться насадження лісу (лісогосподарська рекультивація). Іноді відроблені глибокі кар'єри використовують під водосховища, ставки (водогосподарська рекультивація). Біологічну рекультивацію земель, порушених в процесі добування марганцевих руд, здійснюють у Дніпропетровській області, в процесі добування залізних руд – в Кримській області, вугілля, нерудних корисних копалин – в Донбасі. Гірничими роботами щодня порушуються площі земель, що вимірюються гектарами. Однак після того, як корисні копалини вибираються, кар'єр заповнюється розкривними породами і після планування поверхні засипається чорноземом, що зберігається в спеціальних відвалах-запасниках.

Використання відпрацьованих земель для вирощування сільськогосподарських культур чи запровадження промислового рибальства пов'язане із значним ризиком – адже досить часто землі забруднені продуктами попередньої гірничохімічної діяльності. Тому оптимальним шляхом є заповідання відпрацьованих земель з одночасним проведенням ремедіації, внаслідок якої здійснюється очищення ґрунтів та водних середовищ від забруднювачів. Ремедіація – це очищення території від небезпечних забруднювачів або стримування їх розповсюдження з допомогою природних чи штучних мікроорганізмів чи рослин. Відомі приклади застосування ремедіації для очищення від нафтових забруднень, важких металів, екотоксикантів, органічних сполук, металоорганічних сполук і т.д. Внаслідок реалізації комплексного підходу – заповідання Відпрацьованих земель з одночасним проведенням ремедіації вдається через певний період часу реалізувати природне самовідновлення порушених земель і повернення їх в природний стан. Прикладами успішного відновлення відпрацьованих земель є створення штучної водойми та зони рекреації на базі Яворівського сірчаного кар'єру та створення штучної водойми та ландшафтного парку на базі Подорожнянського сірчаного кар'єру.

Шахтне об'єднання "Павлоградвугілля" веде роботи із рекультивації порушених земель, використовуючи для засипки ділянок земної поверхні, які просіли, шахтну породу, що утворюється в результаті діяльності підприємства. Після цього територія покривається родючим шаром і на ній висаджується рослинність. У 2009 році було рекультивовано і передано в землі запасу 15,1 га земель. Вартість робіт склала 4,3 млн. грн. Крім того, "Павлоградвугілля". здійснює захист лісових масивів і сільськогосподарських угідь від затоплення за допомогою дренажних систем. Води боліт, озер, ставків, струмків і річок відводять за межі гірничого відводу. Для відводу річок споруджують відвідний канал за контуром гірничого відводу, а для спускання води з інших водних об'єктів будують канали з стоком в сторону знижених ділянок рельєфу.

Система осушення родовища повинна забезпечувати нормальні умови ведення гірничо-капітальних та експлуатаційних робіт в кар'єрі. Заходи щодо осушення передбачають огородження кар'єру від притоку поверхневих та підземних вод шляхом проведення спеціальних виробок та організації водовідливу. Спосіб осушення кар'єру вибирають в залежності від водно-фізичних властивостей гірничих порід, числа розміщення, потужності водоносних горизонтів. Розрізняють поверхневий, підземний та комбінований спосіб осушення. Вода, яка відкачується з кар'єру, повинна скидатися в найближчий водотік або водозбірник і не повинна знову проникати в кар'єр через тріщини, провали або водопроникні породи. Не повинне відбуватись заболочування території, яка примикає до кар'єру. Передбачаються також заходи щодо збереження ресурсів підземних вод, які виключають забруднення та мінералізацію джерел водозабезпечення і водоймищ зон відпочинку. Протягом розробки родовища система осушення кар'єру змінюється, створюються нові контури водознижуючих свердловин, підземні виробки, водозбірники тощо.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >