< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Виробництво диоксиду титану

Існує два способи виробництва пігментного диоксиду титану – хоридний та сульфатний, в Україні використовується сульфатний спосіб. Технологія включає такі основні стадії:

  • – Сушіння, подрібнення титановмісної сировини та її сульфатизація;
  • – Вилуговування отриманих продуктів сульфатизації в присутності металічного відновника;
  • – Очищення сірчанокислого розчину сполук титану та заліза від нерозкладеної частини сировини;
  • – Очищення сірчанокислого розчину сполук титану від залізного купоросу;
  • – Концентрування та гідроліз сірчанокислого розчину сполук титану із використанням анатазу, рутилу або універсальних зародків;
  • – Очищення отриманого титану гідроксиду і обробка його сполуками алюмінію, цинку, калію фосфору;
  • – Прокалювання титану гідроксиду.

Виробництво фосфорних добрив

Найбільш поширеними формами фосфорних добрив є простий суперфосфат та подвійний суперфосфат.

Простий суперфосфат одержують сірчанокислотним розкладом фосфоритів чи апатитів, основним мінералом яких є фторапатит – Ca5F(PO4)3

2Ca5F(PO4)3 + 7H2SO4 + 3H2O = 3Ca(H2PO4)2H2O + 7CaSO4 + 2HF

Утворюваний монокальційфосфат знаходиться спочатку в розчині, після пересичення якого починає кристалізуватися. Дозрівання суперфосфату триває повільно – 6-25 діб.

Подвійний суперфосфат одержують дією екстракційної НзР04 на фторапатит:

Ca5F(PO4)3 + 7НзРO4 + 5Н2O = 5Са(Н2РO4)2 Н2O + HF

Виробництво його швидко зростає, оскільки він містить у 3 рази більше Р2O5, ніж простий. На стадії сушіння та грануляції виділяються основні кількості HF і SiF4, велика кількість пилу.

Виробництво азотних добрив

Найбільш поширеними азотними добривами є аміачна селітра та карбамід.

Основною реакцією отримання аміачної селітри є:

NH3 + HNO3 = ΝΗ4ΝO3 + Q (виділяється)

Рідинні викиди відсутні, оскільки у відкритій системі існують тільки газові потоки.

Утворення карбаміду (сечовини) проходить за такою реакцією:

NH3 + СO2 = (NH2)2CO + Н2O

Процес реалізується за температури 200°С і тиску 20МПа.

Процес грануляції карбаміду аналогічний процесу грануляції аміачної селітри.

Виробництво калійних добрив

Найчастіше у виді добрив застосовують природні речовини (КС1, сильвініт – mKClnNaCl) чи продукти їхньої переробки (КСl, K2SO4).

КСl одержують методами галургії, що засновані на різній розчинності хлоридів Na та К. З підвищенням температури розчинність КСl різко зростає, a NaCl – падає. Розчин КСl відокремлюють, охолоджують, в процесі охолодження з нього випадають кристали КСl. Вихід КСl складає 85,9%.

В процесі збагачення сильвінітових руд у відходи поступає до 80% руди. Одержують глинясто-сольові шлами (до 0,32т/т КСІ або 0,6м/т КСІ), що складують у шламосховищах На 1т KG, виробленого із сильвінітових руд, у відвалах утворюється 3-6 т галітових відходів. Крім основного компоненту – NaCl вони містять КСl, CaSO4, MgCl2, Вr та інші речовини.

Флотаційний метод заснований на різній змочуваності кристалів NaCl і КСl в присутності флотореагентів, що підсилюють селективність розділення. Для флотації застосовують:

  • – депресор – КМЦ (карбоксиметилцелюлоза),
  • – збирач – суміш аліфатичних амінів,
  • – піноутворювач – соснова олія,
  • – регулятор піноутворення – відхід виробництва капролактаму.

Виробництво кальцинованої соди

Розсіл, що містить ЗОО-ЗІО г/дм3 NaCl насичують в абсорбційній колоні аміаком, а потім піддають карбонізації в барботажній колоні під тиском. Осад, що випав (NaНСО3), відфільтровують і прожарюють. З фільтрату регенерують аміак за допомогою Са(ОН)2 та пари. Са(ОН)2 одержують гасінням СаО, отриманого в процесі випалу вапняку. У цьому процесі одержують і СО2, який направляється на карбонізацію розчину. Після регенерації NH3 залишається розчин, який містить близько 100 г/дм3 СаСl2 і 50 г/дм3 NaCl, що не прореагував – дистилерна рідина.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >