< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Заходи зі зниження рівня негативного впливу лісопромислового комплексу на довкілля та його попередження, нові екологічно безпечні технології

Для охорони повітряного басейну від забруднення газовими викидами необхідне встановлення сучасного газоочисного обладнання, попередження забруднення гідросфери здійснюється шляхом встановлення ефективних установок очищення стоків.

Основними напрямками ресурсозбереження в лісовій промисловості є раціональне використання деревини, а також розширення використання та переробки відходів деревини як замінника ділової деревини. Це дозволяє досягнути значного екологічного ефекту, який полягає в скороченні вирубаних лісових площ, збереженні природного середовища тощо.

Основною проблемою лісової промисловості є безконтрольна вирубка лісів та необхідність скорочення втрат деревинної сировини в процесі заготовки та переробки. Мається на увазі зниження об'ємів утворюваних відходів, а також ліквідація недорубів та втрат заготовленої деревини від несвоєчасного вивезення, недосконалих методів транспортування тощо.

Проблема раціонального використання відходів у зв'язку із зростаючими масштабами виробництва в лісопромисловому комплексі займає чільне місце в системі ресурсозбереження.

Перспективним напрямком використання твердих відходів лісопильно-деревопереробного виробництва є переробка їх на технологічну тріску для целюлозно-паперової промисловості, виробництва деревних плит та гідролізу. Другим перспективним напрямком використання великих кускових відходів є виготовлення клеєної пилопродукції.

Дрібні кускові відходи у всіх випадках доцільно переробляти на технологічну тирсу. Стружка широко використовується як пакувальний матеріал та під час виробництва деревостружкових плит. Тирса використовується ще не повністю. Частково використовується в гідролізному виробництві, виробництві деревної муки, деревостружкових плит та як паливо. Перспективним є також використання тирси та стружки у виробництві будівельних матеріалів (арболітів, ксилолітів, деревобетонів). Деревну кору та тирсу після відповідної обробки, можна ефективно використовувати як комплексні добрива в сільському та лісовому господарстві.

Всі види відходів лісопильно-деревообробного виробництва можна використовувати для хімічної переробки (для гідролізу, сухої перегонки, газифікації). Але основна частина відходів, яка за різними даними становить до 40% (а це переважно тирса, стружка та кора), не використовується в технологічних цілях та може бути використана як паливо. Розширене їх виробництво стримує низька транспортабельність та складність під час дозування та зберігання. Покращити ці властивості можна шляхом їх гранулювання.

На рис.8.3 наведені основні галузі використання деревних відходів.

Використання відходів деревини у виробництві біопалива

Біомаса є четвертим за значенням паливом в світі і замінює сьогодні 1250 млн т умовного палива. Вона становить приблизно 15% первинних енергоносіїв у світі. Перевагою біомаси як палива є:

Галузі використання деревних відходів

Рис. 8.3. Галузі використання деревних відходів.

  • • відновлювальний характер;
  • • низька зольність;
  • • незначна кількість викидів;
  • • збереження рівноваги вуглекислого газу в атмосфері.

Енергетичні продукти переробки біомаси можуть використовуватися в звичайних енергетичних установках, виступаючи як традиційне паливо. Одним із поширених видів біомаси органічного походження є деревина. Під час розкладу на основні енергетичні елементи, які знаходяться в деревині, отримуємо приблизно 50% вуглецю, 6% водню та 44% кисню. Теплотворна здатність деревини становить від 14 до 17 МДж/кг. На сьогодні світові запаси деревини становлять 360• 109 м3, що майже відповідає енергетичному вмісту 175•109 т умовного палива.

Щорічний обсяг заготовлення деревини в Україні становить 10308,7 тис м3, з них 7300 тис м3 (4391,5 тис т) не використовують, і їх можна застосувати для виробництва теплової енергії. Зараз незначна частина їх використовується як паливо для обігріву виробничих та житлових будівель, а основна частина в кращому випадку вивозиться на звалища, а в гіршому – висипається біля підприємства. Це призводить до несанкціонованих звалищ, які у вітряну погоду забруднюють атмосферу. Під час такого “захоронения” деревина починає розкладатись із виділенням парникових газів, а також приманює комах. А це в свою чергу може стати джерелом хвороб.

Під час переробки деревини на різних технологічних етапах утворюється така кількість відходів:

  • • 13% – під час заготовки лісу (як правило, залишаються в лісі та не враховуються під час визначення валової кількості заготовленої деревини);
  • • 30% – під час розпилювання кругляка на пиломатеріали (продається населенню для використання як палива);
  • • 35% – під час виготовлення готових виробів з пиломатеріалів;
  • • 60% – від утворених відходів деревини використовуються

іншими секторами економіки (виробництвом деревоволокнистої плити, паперовою промисловістю). Єдиний шлях для повної утилізації утворених відходів є використання невикористаної їх частини як палива. Але під час використання такого матеріалу виникають незручності пов'язані із його транспортуванням, дозуванням та зберіганням. Одним із перспективних шляхів вирішення цієї проблеми є процес гранулювання. Гранулювання полягає в отриманні гранул, в яких за умов мінімального об'єму концентрується максимальна кількість деревної речовини, що суттєво підвищує їх корисні властивості, зокрема теплоутворюючі. Завдяки цьому також зменшується ємність для транспортування та зберігання. Необхідною умовою гранулювання є вміст у його складі певної частки в'яжучого, що забезпечується або витискуванням лігніну із деревної маси щляхом створення високих тисків гранулювання, або внесенням цього в'яжучого в композицію гранули. Як в'яжуче, яке вноситься в композицію гранули, можна використати відходи целюлозно-паперового виробництва – сульфатне мило. Сульфатне мило утворюється під час виробництва паперової продукції із деревини. Відходи накопичуються у шламовідстійниках та забруднюють водне середовище.

Загалом, за умови розвиненої системи збору та утилізації біомаси, можна в значній мірі економити традиційне паливо, а також зменшити навантаження на природне середовище в цілому.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >