< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Використовувані АПК ресурси

Сільське господарство використовує такі природні ресурси: – ґрунти;

  • – вода;
  • – сонячна енергія;
  • – повітря (атмосфера).

Окрім того значним є використання ресурсів – продуктів антропогенної діяльності, до найбільш значних слід віднести: - мінеральні добрива;

  • – пестициди.
  • – енергоносії (нафтопродукти);

Основою агропромислового виробництва є земельні ресурси. Всі землі України незалежно від їх цільового призначення, господарського використання та особливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави. Геополітичне положення України та її високий земельно-ресурсний потенціал обумовлюють провідну роль земельного фонду як одного з важливих ресурсів держави, що виступає первинним фактором виробництва і своєрідним фундаментом економічного розвитку. Господарське освоєння території здійснено на 92%. Сільськогосподарське освоєння земель перевищує 70% і є найвищим у світі. Розораність території України складає 57%, пасовища та сіножаті займають майже 12%; сади та виноградники – майже 2%. Частка ріллі в загальній площі сільськогосподарських угідь складає 79%. Структура сільськогосподарських угідь визначається природно-кліматичними умовами, в останні роки намітилась тенденція до зменшення частки орних земель та збільшення частки багаторічних насаджень, сіножатей та пасовищ.

Тенденція до скорочення площ сільськогосподарських земель спостерігається у багатьох розвинутих країнах: у США площа земельних угідь скоротилася з 540 млн.га в 1960р до 492 млн.га в 1987р, у Франції – з 39 до 35 млн.га, в Італії – з 22 до 20 млн.га.

Поточні втрати продуктивних ґрунтів у світі в даний час складають близько 6,6 млн.га. Значний збиток сільськогосподарському виробництву наноситься вилученням продуктивних земель для несільськогосподарських потреб (табл. 9.2):

Таблиця 9.2

Оцінка вилученням продуктивних земель для несільськогосподарських потреб

Види використання земель

Питома займана площа, га

Автостради, дороги, лінії зв'язку, на 1 км2

2

Трубопроводи різні, на 1 км2

4

Нафтові свердловини, на 1 км2

2,5

Електростанції, на 1 млн.кВт'год

10-15

Ґрунт є найбільш уразливою частиною агроекосистеми. Оранка та інша механічна обробка змінюють його склад та структуру, мікробіологічні процеси, що протікають у ньому, рослинний та тваринний світ. Наприклад, тракторна оранка спричиняє ущільнення ґрунту колесами (гусеницями), роздавлювання колесами (гусеницями) організмів, перекидання ґрунту плугом, розрізування організмів плугом, вібраційний вплив на ґрунти, забруднення пально- мастильними матеріалами, забруднення атмосфери вихлопними газами, шумовий вплив на навколишнє середовище. В результаті порушується сформований кругообіг речовин.

З продукцією рослинництва відбувається вилучення з ґрунту багатьох хімічних елементів, відбувається виснаження ґрунтів (табл. 9.3):

Вода. Землеробство переходить на зрошення вирощуваних культур. Сумарні витрати на зрошення залежать від площі земель, питомого водоспоживання, виду сільськогосподарських культур та кількості поворотних вод. Світовий водозабір на зрошення складає від 1700 до 2500 км3/рік (табл. 9.4). У деяких районах забір води складає до 20 і навіть до 50% (Середня Азія) від загального річкового стоку.

Використовувані АПК ресурси

Сільське господарство використовує такі природні ресурси:

– ґрунти;

  • – вода;
  • – сонячна енергія;
  • – повітря (атмосфера).

Окрім того значним є використання ресурсів – продуктів антропогенної діяльності, до найбільш значних слід віднести: - мінеральні добрива;

  • – пестициди.
  • – енергоносії (нафтопродукти);

Основою агропромислового виробництва є земельні ресурси. Всі землі України незалежно від їх цільового призначення, господарського використання та особливостей правового режиму відносяться до земельних ресурсів і складають єдиний земельний фонд держави. Геополітичне положення України та її високий земельно-ресурсний потенціал обумовлюють провідну роль земельного фонду як одного з важливих ресурсів держави, що виступає первинним фактором виробництва і своєрідним фундаментом економічного розвитку. Господарське освоєння території здійснено на 92%. Сільськогосподарське освоєння земель перевищує 70% і є найвищим у світі. Розораність території України складає 57%, пасовища та сіножаті займають майже 12%; сади та виноградники – майже 2%. Частка ріллі в загальній площі сільськогосподарських угідь складає 79%. Структура сільськогосподарських угідь визначається природно-кліматичними умовами, в останні роки намітилась тенденція до зменшення частки орних земель та збільшення частки багаторічних насаджень, сіножатей та пасовищ.

Тенденція до скорочення площ сільськогосподарських земель спостерігається у багатьох розвинутих країнах: у США площа земельних угідь скоротилася з 540 млн.га в 1960р до 492 млн.га в 1987р, у Франції – з 39 до 35 млн.га, в Італії – з 22 до 20 млн.га.

Поточні втрати продуктивних ґрунтів у світі в даний час складають близько 6,6 млн.га. Значний збиток сільськогосподарському виробництву наноситься вилученням продуктивних земель для несільськогосподарських потреб (табл. 9.2):

Таблиця 9.2

Оцінка вилученням продуктивних земель для несільськогосподарських потреб

Види використання земель

Питома займана площа, га

Автостради, дороги, лінії зв'язку, на 1 км''

2

Трубопроводи різні, на 1 км2

4

Нафтові свердловини, на 1 км"

2,5

Електростанції, на 1 млн.кВт'год

10-15

Ґрунт є найбільш уразливою частиною агроекосистеми. Оранка та інша механічна обробка змінюють його склад та структуру, мікробіологічні процеси, що протікають у ньому, рослинний та тваринний світ. Наприклад, тракторна оранка спричиняє ущільнення ґрунту колесами (гусеницями), роздавлювання колесами (гусеницями) організмів, перекидання ґрунту плугом, розрізування організмів плугом, вібраційний вплив на ґрунти, забруднення пально- мастильними матеріалами, забруднення атмосфери вихлопними газами, шумовий вплив на навколишнє середовище. В результаті порушується сформований кругообіг речовин.

З продукцією рослинництва відбувається вилучення з ґрунту багатьох хімічних елементів, відбувається виснаження фунтів (табл. 9.3):

Вода. Землеробство переходить на зрошення вирощуваних культур. Сумарні витрати на зрошення залежать від площі земель, питомого водоспоживання, виду сільськогосподарських культур та кількості поворотних вод. Світовий водозабір на зрошення складає від 1700 до 2500 км3/рік (табл. 9.4). У деяких районах забір води складає до 20 і навіть до 50% (Середня Азія) від загального річкового стоку.

Характерними е величезні безповоротні втрати: від 20 до 60% від водозабору.

Негативний вплив зрошення полягає у вимиванні солей зі зрошуваних земель, що приводить до підвищення мінералізації водойм, зміні Їхнього хімічного складу (винос солей досягає десятків і сотень тонн з І га). На малих водозборах забір води на зрошення практично цілком йде на випаровування, що різко змінює стік малих рік. Можливе засолення ґрунтів, зв'язане з підйомом мінералізованих ґрунтових вод до критичної глибини порядку 2-3 м від поверхні землі через порушення водного балансу території фільтраційними водами зрошувальної мережі та зрошуваних полів.

Таблиця 9.3

Винос хімічних елементів із сільськогосподарською продукцією кг/(гарік)

Продукція

Елементи, що виносяться з ґрунтів із сільськогосподарською продукцією

N

Р

К

Са

Mg

Пшениця

70

5

20

6

6

Бобові

60

7

32

20

4

Кукурудза

зо

4

зо

9

3

Картопля

90

8

70

35

8

Люцерна

50

8

45

50

8

Цукровий буряк

45

7

55

10

9

Сіяні трави

50

7

45

20

6

Таблиця 9.4

Питоме водоспоживання для різних культур (м3/га):

Сільськогосподарська культура

Питоме водоспоживання

рис

8000-15000

бавовна

5000-8000

багаторічні трави

2000-8000

цукровий буряк

2500-6000

зернові

1500-3500

Цей процес поширюється і на прилеглі незрошувані площі. Ґрунтові води, що містять розчинені солі, починають інтенсивно випаровуватися з поверхні, поступово створюючи в ґрунті надлишок солей. У результаті концентрація солей у ґрунті може виявитися в 50- 100 разів вищою, ніж у зрошувальній воді.

Використання мінеральних добрив дозволяє різко збільшити об'єми продукції за незмінних посівних площ. Так, раціональне використання 1 ц N-P-K-добрив забезпечує приріст врожаю зернових культур на 1,5-2, цукрового буряка – на 11-15, овочів – до 22, кормових культур – на 10 ц/га. До мінеральних добрив відносяться: азотні, нітратні, амонійно-нітратні, амідні, змішані; фосфорні (суперфосфат); калійні (хлоридні та сульфатні); комплексні (амофос, діамофос, калієва селітра, нітрофоска, нітроамофоска нітрофос, сульфат марганцю, суперфосфат, бура, борна кислота, молібдат амонію, сульфат цинку, сульфат міді та ін.). На жаль, мінеральні добрива містять не лише елементи, необхідні для живлення рослин, а ще й різні домішки, серед яких є і важкі метали. До органічних добрив відносяться: гній (суміш твердих виділень тварин, сечі і підстилкової соломи); пташиний послід, сапропель (продукт відкладень озер і ставків), зелене добриво (бобові культури, рапс, віка, гірчиця); торф і торфокомпоста; біогумус; гноївка (зброджена сеча тварин), солома та ін.

Пестициди – це хімічні речовини із токсичними властивостями стосовно тих чи інших живих організмів: від бактерій і грибків до рослин та шкідливих теплокровних тварин. Такі речовини застосовувалися в невеликих масштабах і сотні років тому, причому перші пестициди включали сполуки миш'яку, вапняно-сірчані суміші, солі міді. Однак широке використання пестицидів характерно для другої половини минулого століття. Асортимент їх за цей час сильно змінився. Раніше використовувані неорганічні хімічні речовини були замінені синтетичними органічними сполуками, більшість з який була спеціально розроблена відповідно до заданих токсикологічних властивостей. Первісне широке використання нових пестицидів було зустрінуте з великим ентузіазмом: вони мали велику швидкість впливу та високу ефективність проти різних шкідників. Застосування цих речовин дозволило цілком запобігти захворюванням тифом та малярією 1 сприяло збільшенню виробництва харчових продуктів. Однак, через багато років з'ясувалося, що ефективність пестицидів супроводжувалася і негативними наслідками. У середньому у світовій практиці витрата пестицидів складає 2-3 кг/га, але в реальності – від 2 до 12 кг/га і вище. У результаті хімічних та біологічних процесів, що протікають у ґрунті, вміст пестицидів у ґрунті зменшується, але їх залишкові кількості коливаються від сотих часток до десятків мкг на 1 кг ґрунту.

В даний час існує близько 10000 різних пестицидів, що класифікуються відповідно до їхнього призначення на такі категорії (табл. 9.5).

Пестициди підрозділяють також залежно від шляху надходження в організм цільового об'єкта (препарати контактної, кишкової і фумігаційної дії; системні – які поширюються судинною системою рослин у випадку нанесення на будь-яку його частину і зумовлюючі токсичність усіх його органів для комах і збудників хвороб рослин).

Пестициди мають різну хімічну природу і тому підрозділяються на класи:

  • – фосфорорганічні,
  • – хлорорганічні,
  • – препарати міді,
  • – препарати сірки і т.д.

За здатністю накопичуватися в організмі:

  • – понадакумулятивні,
  • – з вираженою акумуляцією,
  • – з помірною акумуляцією
  • – зі слабко вираженою акумуляцією.

За ступенем токсичності:

  • – сильнодіючі – ЛД50 менше 50мг/кг,
  • – високотоксичні – ЛД50 50-200мг/кг,
  • – середньотоксичні – ЛД50 200-1000мг/кг,
  • – малотоксичні-ЛД5о понад 1000 мг/кг.

За ступенем летючості:

  • – дуже небезпечні,
  • 4S0
  • – небезпечні,
  • – малонебезпечні.

Таблиця 9.5

Класифікація пестицидів за виробничим призначенням

Найменування

пестициду

Призначення

Акарициди

Знищення кліщів, що вражають рослини, сільськогосподарських тварин, – переносників захворювань людини

Альгіциди

Знищення водоростей і іншої бур'янистої рослинності у водоймах

Антирезистенти

Зниження резистентності комах до окремих речовин

Антисептики

Знищення мікроорганізмів, що руйнують деревину й інші неметалеві вироби

Арборициди

Знищення небажаної деревної і чагарникової рослинності

Атраканти

Залучення комах для їхнього знищення

Афіциди

Знищення попелиць

Бактерициди

Знищення збудників бактеріальних хвороб рослин

Гаметоциди

Стерилізація рослин (головним чином, чоловічого пилку)

Гербіциди

Знищення бур'янистої рослинності

Десиканти

Підсушування рослин перед механізованим збиранням

Дефоліанти

Видалення листя перед механізованим збиранням і перед пересадженням дерев

Зооциди (родентициди)

Знищення гризунів

Інсектициди

Знищення комах

Іхтіоциди

Знищення смітних порід риб

Лімациди (молюскоциди)

Знищення молюсків

Ларвициди

Знищення личинок комах

Нематоциди

Знищення круглих хробаків (нематод)

Овіциди

Знищення яєць комах, кліщів та шкідників рослин

Регулятори росту

Вплив на процеси росту і розвитку рослин

Репеленти

Відлякування шкідливих тварин

Ретарданта

Уповільнення росту рослин у висоту без зміни термінів їхнього дозрівання

Синергисти

Посилення дії пестицидів різного призначення

Фуміганти

Газоподібні речовини, що знищують шкідливих комах, збудників хвороб

Фунгіциди

Знищення збудників грибкових захворювань

За стійкістю:

  • – дуже стійкі – час розкладання на нетоксичні компоненти – більше 2 років,
  • – стійкі – час розкладання на нетоксичні компоненти – 0,5-2 роки,
  • – помірно стійкі – час розкладання на нетоксичні компоненти – Ιό місяців,
  • – малостійкі – час розкладання на нетоксичні компоненти до 1 місяця.

Пестициди майже ніколи не застосовують у чистому вигляді. На їхній основі готують порошки, що змочуються, концентрати, емульсії, дуети, розчини, гранули, мікрокапсули, аерозольні препарати. Порошки, що змочуються, або емульсії розбавляють водою і використовують для обприскування рослин, дуети (порошки) використовують для напилення. До складу препаратів вводять тверді чи рідкі розріджувачі, ПАР та спеціальні добавки: приклеювані, антиокислювачі, антивипарники, згущувачі.

Під дією світла, повітря і води пестициди, що знаходяться в ґрунті, розкладаються, часто з утворенням токсичних продуктів. У ряду змочуваних (дуст (порошки) → рідини, що змішуються, → емульсії → гранули) стійкість у ґрунті зростає.

Необхідно також відзначити, що нараховується близько 420 видів комах, більше 100 видів шкідливих грибків і бактерій, ряд видів бур'янистих рослин, що пристосувалися до отрутохімікатів, більше 500 видів комах, стійких до дії інсектицидів, що вимагає розробки та застосування нових видів отрут.

Енергоносії. У сільському господарстві витрачається 40 – 45% дизельного пального, 30 – 35% бензину та 9% електроенергії від загальних витрат в Україні. Найбільш енергоємними операціями в процесі вирощування просапних і технічних культур є обробіток ґрунту та збирання врожаю – вони складають 60-75% енерговитрат.

Як ресурси підприємства харчової та легкої промисловості використовують продукцію агропромислового комплексу (як рослинництва, так і тваринництва, рибальства, вівчарства, мисливства, вирощування диких звірів і т.п.).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >