< Попер   ЗМІСТ   Наст >

СПОСОБИ ОБРОБКИ ПОВІТРЯ В СИСТЕМАХ КОНДИЦІЮВАННЯ

Нагрівання повітря

Нагрівання повітря може бути зроблено декількома методами:

  • • змішанням зовнішнього повітря з рециркуляційним при наявності в приміщенні теплонадлишків;
  • • нагріванням повітря при контакті його з гарячою водою в промивній камері кондиціонера;
  • • нагріванням повітря в секціях підігріву або калориферах.

Розрахунку секцій підігріву повітря передує побудова в Н,сі-діаграмі процесів для холодного й теплого періодів. Розрахунок на нагрівання повітря

де індекси н і к — початковий і кінцевий стан повітря відповідно.

При незначному вологовмісті повітря можна зневажити витрати тепла на нагрівання водяної пари, що втримується в повітрі, тоді

Погребна поверхня нагрівання секцій: для парового теплообмінника

при нагріванні гарячою водою

При підборі калориферних секцій необхідно приймати запас відсотках): поверхні нагрівання калорифера - 20, опору по повітрю - 10 опору по воді — 20.

Зволоження

Вологовміст зовнішнього повітря взимку при температурі 0...-20 °С становить 0,0049...0,0001 кг/м при повнім насиченні. Відносне вологість близько 80 %. Отже, вологовміст становить

0,003 • 0,8 = 0,0024 кг/м . Якщо повітря нагріти до температури +18°С (вологовміст - 0,0154 кг/м ), то відносна вологість складе

що недостатньо із санітарно-гігієнічної точки зору. Відносна вологість; приміщенні повинна бути 50...70 %, що відповідає його вологовмісту • 0,0154 • 0,6 = 0,0092 кг/м3, тобто майже в 4 рази більше. Тому, щоб у холодний період у приміщенні забезпечити нормальну вологість, повітря необхідне зволожити. Слід зазначити, що перед зволоженням повітря необхідно нагріти.

У системах кондиціювання найбільше поширення одержало зволоження повітря шляхом випару води в потік повітря, що воложить. У цьому випадку циркуляція води відбувається в такий спосіб. Насосом вода забирається з піддона промивної камери й подається під тиском до форсунок, розташованим у камері кондиціонера. Повітря, що проходить через камеру, поглинає частину води, що випарувалася й розпилювалася, а вода, що не випарувалася, стікає в піддон камери, звідки через фільтр знову забирається насосом і подається до форсунок.

Вода проходить по каналі форсунок і надходить по дотичній у циліндричну камеру форсунки, завдяки відцентровій силі одержує обертовий рух і виходить через конічний, що розширюється, отвір у вигляді дрібних крапельок.

Щоб потік повітря не ніс із промивної камери дрібні крапельки води, установлюють каплеуловлювачі, які представляють собою вузькі зигзагоподібні ходи, утворені вертикальними площинами з листового матеріалу. Сепарація звичайно застосовується із двома-трьома рядами площин, установлених під кутом 30...45° до вертикальної площини, паралельній осі камери.

Тільки 2...З % води, що розприскується форсунками в промивній камері, випаровувається й засвоюється (поглинається) повітрям, яке проходить через камеру. Інші 97...98 % води стікають в піддон.

Воду перед форсунками необхідно фільтрувати. Для цього в піддоні встановлюють металеві сітчасті фільтри з латунної сітки (15...25 м '/год на 1 м2 фільтра).

З розрахунку тепловологістної обробки на А,^- діаграмі знаходимо: параметри повітря, що надходить у промивну камеру ('Н,^НЛЛ параметри повітря, що виходить з камери (ік,сік,пк), і кінцеву температуру води, що обробляє повітря в камері (/^к).

Далі визначають коефіцієнт ефективності т] й відповідно до нього вибирають дворядну або трирядну камеру. Потім по потрібній продуктивності кондиціонера визначають фактичну масову швидкість повітря, що проходить через камеру,

Масова швидкість у камері звичайно становить 2,5 кг/(м2с), для форсунок грубого й середнього розпилу - 3,5; тонкого розпилу-1,5.

Теплотехнічний розрахунок промивної камери визначає коефіцієнт зрошення ос, що забезпечує прийняту в розрахунку величину ефективності теплообміну т|.

Далі визначають кількість розпорошеної у камері води,

Вибирають продуктивність однієї форсунки а$ і потрібну кількість форсунок

Потім вибирають промивну камеру.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >