ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

Методичні підходи щодо планування банківських кредитів

Ринкові умови господарювання породжують об'єктивну необхідність ефективного використання суб'єктами аграрного бізнесу залучених кредитних ресурсів.

Економічний ефект при банківському кредитуванні мають отримати обидва суб'єкта кредитних відносин: кредитори і позичальники.

Під економічною ефективністю розуміють результативність діяльності банківських установ від здійснення ними кредитних операцій та результативність діяльності аграрних підприємств. Процес кредитування аграрних підприємств забезпечується спільною метою – отримання прибутку. Прибуток від кредитних операцій забезпечується прибутковістю позичальника.

Не меню важливим в цьому процесі є ефективність використання позичених ресурсів, в основі якої є обґрунтоване управлінське рішення підприємця по визначенню потреби в кредитних ресурсах, тобто планування банківських кредитів є ключовою позицією ефективності здійснення підприємницької діяльності.

Отримання економічного ефекту обома суб'єктами кредитних відносин є вигідним для національної економіки, оскільки важливим є здійснення вкладень кредитних ресурсів банківських установ в аграрний сектор економіки як стратегічну і пріоритетну галузь, яка забезпечує продовольчу безпеку та незалежність країни та віддзеркалює роль банківських установ у фінансуванні розвитку економіки України.

З метою підвищення ефективності процесу управління позиковими ресурсами необхідно дотримуватися таких основних принципів як:

• – цільовий характер залучення позикових ресурсів;
• – оптимізація розміру потреби в кредиті та термінів його використання;
• – оптимізація співвідношення позикових та власних джерел фінансування розвитку підприємства;
• – забезпеченість позикових ресурсів наявними активами підприємства у всіх формах.

Отже, удосконалення політики управління залученими кредитними ресурсами аграрного підприємства є одним із головним чинників підвищення ефективності підприємницької діяльності, від якого залежить поліпшення позицій в конкурентному середовищі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток завдяки раціональному використанню наявних ресурсів та забезпечення пошуку фінансових можливостей подальшого розвитку підприємства. Політика управління кредитними ресурсами включає в себе певні послідовні етапи, дотримання яких сприятиме ефективності залучення кредитних ресурсів банківських установ (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Етапи формування і використання кредитних ресурсів аграрними підприємствами

Висококваліфікованість персоналу фінансових служб підприємств агробізнесу необхідна при залученні кредитних ресурсів до супроводу по всіх етапах кредитного процесу (від здатності правильно визначити потребу в кредитах, оцінити свої зобов'язання на весь період до розробки заходів ефективності по підвищенню ефективності використання залучених ресурсів).

Ефективність залучених кредитних ресурсів визначається здатністю підприємства вміло здійснювати планування, аналіз, контроль та регулювання з метою ефективного управління залученими кредитними ресурсами (рис.4.2).

Тому висококваліфікований персонал повинен бути не лише в банківськи установах, а й на підприємствах, де планування потреби в кредитних ресурсах є початковою стадією зародження майбутніх кредитних відносин.

Рис. 4.2. Алгоритм управління кредитними ресурсами аграрних підприємств

Основним критерієм за допомогою якого можна оцінити переваги та недоліки залучення позикового капіталу є прибуток і рентабельність. При цьому слід розрахувати як вплине отримання кредитів на результати діяльності аграрних підприємств, необхідно виходити з того, що рентабельність активів підприємства має перевищувати вартість залучення капіталу, а також враховувати, що зростання частки заборгованості в структурі капіталу в окремих випадках може привести до підвищення прибутковості підприємства, а в інших – до її зниження.

Прийняті управлінські рішення на рівні аграрного підприємства у сфері пошуку джерел фінансування, мають спрямовуються на досягнення основної мети – максимізації прибутку як основного мотиву підприємницької діяльності, оскільки сьогодні в галузі існують проблеми недостатнього самофінансування.

Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 19 вересня 2007 р. № 1158 "Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1390) необхідність в якій зумовлена потребою у невідкладному вжитті заходів для забезпечення розвитку сільського господарства і сільських територій відповідно до обсягів та джерел фінансування.

В Програмі вказуються причини виникнення проблем на селі, серед яких [416]: невизнання при формуванні бюджетної політики об'єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, довготривалістю виробничих циклів і відповідно уповільненим оборотом капіталу; недостатній рівень фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва тощо.

В IV розділі Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року "Фінансове забезпечення аграрного сектору" зазначається, що основними напрямами розвитку системи кредитування аграрного сектору є [416]:

• – формування кредитної інфраструктури: сприяння створенню кооперативної кредитної системи, спрямованої на обслуговування суб'єктів аграрного ринку, малого та середнього бізнесу в сільській місцевості; розширення функцій Фонду підтримки фермерських господарств щодо мікрокредитування особистих селянських господарств та їх об'єднань; стимулювання розвитку сільських кредитних спілок та їх об'єднань;
• – удосконалення кредитних механізмів: запровадження заставних операцій

з використанням складських свідоцтв, закладних та іпотечних облігацій; підвищення гарантій повернення кредитів шляхом створення системи державної реєстрації нерухомості, зокрема земельних ділянок, розвитку оцінної та страхової діяльності, використання заставного майна, удосконалення механізму страхування фінансових ризиків комерційних банків; удосконалення механізму державної підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення відсоткових ставок за користування кредитами; сприяння розвитку мережі кредитного забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції за форвардними і ф'ючерсними контрактами, факторингових операцій з використанням векселів; формування системи реєстрації боргових зобов'язань і застав; здійснення заходів з розвитку ринку боргових зобов'язань і застав, фінансових деривативів та титулів власності сільськогосподарських підприємств; створення системи оформлення боргових зобов'язань у вигляді цінних паперів; удосконалення системи реєстрації складських документів, а також нормативної бази для поширеного використання векселів як платіжних засобів.

Із загальної суми коштів державної підтримки для забезпечення розвитку сільських територій, сільськогосподарського виробництва та аграрного ринку (120750,5 млн. грн.) на фінансове забезпечення аграрного сектору на період 2008-2015 рр. передбачено 14011,6 млн. грн. або 11,6% (таблиця 4.1).

Щодо обсягів залучення кредитів в сільське господарство, то слід констатувати про виконання Державної цільової програми розвитку українського села щодо прогнозованих показників до 2009 року, більше того в 2008 р. обсяг залучених кредитів перевищує прогнозовані показники в 1,2 рази (фактично залучено 20,1 млрд. грн. проти 17 млрд. грн. запланованого обсягу), а обсяг фактично залучених пільгових кредитів в 2006 р. в 2,2 рази перевищує обсяг прогнозованих показників (7 млрд. грн. проти 3,2 млрд. грн. прогнозованих в Державній цільовій програмі), а в 2008 р. фактично залучено було 15,1 млрд. грн. пільгових кредитів проти 10 млрд. грн. або в 1,5 рази більше, ніж прогнозувалось.

Таблиця 4.1.

Надання державної підтримки для забезпечення розвитку сільських територій, сільськогосподарського виробництва та аграрного ринку на період до 2015 року (згідно Державної цільової програми розвитку українського села) *

(млн, гривень)

*Джерело: [416]

В кризовий період характерним є погіршення ситуації щодо виконання прогнозованих показників Державної цільової програми розвитку українського села, оскільки в 2009 р. майже втричі (6,8 млрд. грн. проти прогнозованих 18,5 млрд. грн.) менше було залучено кредитів в сільське господарство, в тому числі пільгових – в 4,6 рази менше прогнозованого обсягу (2,6 млрд. грн. проти 12 млрд. грн. прогнозованих); в 2010 р. – в 1,9 рази менше залучено кредитних ресурсів (10,1 млрд. грн. проти 20 млрд. грн. прогнозованих), а пільгових – в 2,1 рази менше (6,2 млрд. грн. проти 10,1 млрд. грн. прогнозованих) (таблиця 4.2).

Отже, світова фінансова криза внесла свої корективи навіть в Державні програми, які не виконуються і тим самим погіршують макроекономічне середовище впливу на кредитне забезпечення галузі сільського господарства.

Потреба в кредитних ресурсах аграрних підприємств Вінницької області, звісно, зростає щороку, однак наявність об'єктних і суб'єктивних чинників не дає можливостей аграрним підприємствам збільшувати фінансове забезпечення підприємницької діяльності за рахунок кредитних ресурсів, тому стає актуальним необхідність обґрунтовано підходити до розрахунку

прогнозованої потреби в кредитах та оцінка чинників, які мають безпосередній вплив на обсяг виданих кредитів банками підприємствам АПК Вінниччини.

Таблиця 4.2.

Прогнозований та фактично залучений обсяг кредитів та інвестицій у сільське господарство на період до 2015 року

(згідно Державної цільової програми розвитку українського села)

* Дані 2005 року; ** Джерело: [266, с.50].

Для визначення прогнозних рівнів обсягу потреби в кредитах підприємствами АПК Вінницької області використовуємо показники: видано кредитів підприємствам АПК – всього (тис. грн.); видано кредитів на 1 га, тис. грн.

Ступінь інтенсивності використання чинників, що формують розвиток рівня такого економічного явища, як обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в динаміці визначається на основі використання таких показників як: Оборотні активи, Дебіторська заборгованість, Чистий прибуток, Кредиторська заборгованість (які є складовими алгоритму розрахунку потреби в кредитних ресурсах).

Рис. 4.1. Сума виданих кредитів підприємствам АПК Вінницької області за 2002-2012 рр..

Оскільки маємо нерівномірну зміну суми виданих кредитів, тому для розрахунку прогнозного обсягу потреби в кредитах підприємствами АПК на період 2012-2020 рр. обираємо рівняння оберненого гіперболічного тренду:

де – рівняння тренду;

– максимальне значення результативної ознаки; t – значення року;

b – параметр рівняння тренду; d – символ відхилень.

Таблиця 4.4

Визначення параметрів рівняння оберненого гіперболічного тренду для прогнозованої суми виданих кредитів підприємствам АПК

За даними таблиці 4.4 параметри рівняння оберненого тренду складають: тис. грн.

Параметр залежності b:

,

Рівняння тренду набуває вигляду:

У цьому рівнянні тренду параметр b означає, що зі зміною величини відхилень коефіцієнтів порівняння обернених значень інтервального ряду динаміки на одиницю (на один рік) величина відхилень коефіцієнта порівняння результативної ознаки (видано кредитів підприємствам АПК) змінюється у 0,78 рази (b=0,779665).

За даними таблиці 4.4 обчислюємо суму лінійних відхилень теоретичних значень результативної ознаки від їх фактичних (емпіричних) значень (табл.4.5).

Таблиця 4.5

Лінійні відхилення теоретичних та емпіричних значень результативної ознаки (видано кредитів підприємствам АПК)

Визначимо коефіцієнт стійкості тренду на основі даних табл. 4,4, а їх обчислення помістимо у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

!!!Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта стійкості тренду

Звідси,

Так, для визначення прогнозних рівнів обсягу потреби в кредитах підприємствами АПК Вінницької області на 2012-2020 рр. побудуємо табл. 4.7

Таблиця 4.7.

Прогнозні значення обсягів залучених кредитів підприємствами АПК Вінниччини на 2012-2020 рр.

Таким чином, отримані прогнозні значення обсягів залучених кредитів підприємствами АПК Вінниччини на 2012-2020 рр. зобразимо графічно (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Динаміка прогнозних обсягів залучених кредитів підприємствами АПК Вінницької області у 2014-2020 рр..

Отже, впродовж 2014-2020 рр.. передбачається незначне скорочення прогнозованих обсягів залучених кредитів підприємствами АПК з 348549,3 тис. грн. до 318608,1 тис. грн.

2) Здійснимо дослідження такої залежності для розрахунку потреби в кредитах використавши залучення підприємствами Вінницької області кредитів на 1 га.

В такому випадку отримаємо рівняння оберненого гіперболічного тренду: де – рівняння тренду;

– максимальне значення результативної ознаки; t – значення року; b – параметр рівняння тренду; d – символ відхилень.

Для розрахунків побудуємо таблицю 4.8.

Таблиця 4.8

Визначення параметрів рівняння оберненого тренду виданих кредитів на 1 га

За даними таблиці параметри рівняння оберненого тренду складають: тис. грн.

Параметр залежності b визначаємо за формулою:

Рівняння тренду набуває вигляду:

У цьому рівнянні тренду параметр b означає, що зі зміною величини відхилень коефіцієнтів порівняння обернених значень інтервального ряду динаміки на одиницю (на один рік) величина відхилень коефіцієнта порівняння результативної ознаки (видано кредитів на 1 га) змінюється у 0,78 рази (b=0,782243).

Таким чином обчислюємо суму лінійних відхилень теоретичних значень результативної ознаки від їх фактичних (емпіричних) значень (табл. 4.9).

Таблиця 4.9.

Лінійні відхилення теоретичних та емпіричних значень результативної ознаки

Визначимо коефіцієнт стійкості тренду на основі даних табл. 4.8, а їх обчислення помістимо у табл. 4.10.

Таблиця 4.10

Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта стійкості тренду

Звідси,

Для визначення прогнозних рівнів обсягу потреби в кредитах підприємствами АПК Вінницької області на 2012-2020 рр. побудуємо табл. 4.11

Таблиця 4.11.

Прогнозні значення обсягу залучених кредитів підприємствами АПК Вінниччини на 2014-2020 рр.

Таким чином, отримані прогнозні значення обсягу потреби в кредитах на 1 га у 2012-2020 рр. зобразимо графічно (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Прогнозні значення обсягу залучених кредитів в розрахунку на 1 га підприємствами АПК на 2014-2020 рр..

Отже, прогнозні значення потреби в кредитах на 2014-2020 рр. свідчать про різке зниження обсягів кредитних ресурсів в розрахунку на 1 га для аграрних підприємств Вінницької області.

Ступінь інтенсивності використання чинників, що формують розвиток рівня такого економічного явища, як обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в динаміці, визначається відношенням оптимальних рівнів, розрахованих методом статистичних рівнянь залежностей, до фактично досягнутих їх значень за відповідний період. Оптимальний рівень чинника є розрахунковою величиною, яка характеризує ступінь зміни величини відхилень коефіцієнтів порівняння чинникової ознаки, зумовлений зміною величини відхилень коефіцієнтів порівняння результативної ознаки. Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників і їх фактичних значень дає змогу оцінити ступінь інтенсивного (оптимальні рівні чинника перевищують їх фактичні значення) або неінтенсивного (оптимальні рівні чинників менші, ніж їх фактичні значення) використання чинників.

Розглянемо це на основі даних про динаміку рівнів чинників та результативного показника (обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини) в табл. 4.12.

Таблиця 4.12

Динаміка рівнів чинників та обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини за 2005-2011 рр.

За цими даними спочатку обчислимо параметри одночинникових рівнянь для кожного чинника та результативної ознаки.

Розраховані коефіцієнти стійкості зв'язку на основі методики [195] дозволяють визначити параметри багаточинникового рівняння лінійної залежності за формулою:

де – рівняння багаточинникової залежності прямої лінії;

– мінімальне значення результативної ознаки;

В – сукупний параметр багаточинникової залежності;

d – символ відхилень коефіцієнтів порівняння;

– значення чинників;

– мінімальне значення чинників.

Заданими табл.4.11 знаходимо параметри багаточинникового рівняння залежності прямої лінії:

• 1. тис. грн.
• 2. Сукупний параметр багаточинникової залежності:

Рівняння багаточинникової прямолінійної залежності набуде вигляду:

Параметр В цього рівняння означає, що зміна сукупної величини відхилень коефіцієнтів порівняння чинників на одиницю призводить до зміни величини відхилень теоретичних значень обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини (результативної ознаки) в 0,16033 рази.

Таблиця 4.13

Частка впливу чинників, включених до розрахунків на обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини за 2005-2011 рр..

При визначенні частки впливу окремих чинників на обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини (табл. 4.13) можна зробити висновок, що найбільший вплив на обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини 2005-2011 рр. має чинник "Чистий прибуток" (х3), частка його впливу досягає 46,3%. На другому місці – чинник "Дебіторська заборгованість" (х2), частка його впливу складає 23,7%. Такі чинники, як "Оборотні активи" (х1) і "Кредиторська заборгованість" (хд) мають ступінь впливу на обсяг виданих кредитів – 11,5% і 18,6% відповідно.

Найнижчий вплив на обсяг виданих кредитів мають чинник "оборотні активи", а частка залучених кредитів в оборотних коштах аграрних підприємств Вінницької області різко скоротилася з 35% в 2008 р. до 6% в 2010 р., а в 2011 р. ця частка вже збільшилася до 17,7% (табл. 4.14).

Таблиця 4.14

Частка банківських кредитів підприємств агропромислового комплексу Вінницької області в загальній сумі оборотних активів, %

Здійснимо моделювання рівнів чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання для формування розвитку явища – обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини – в динаміці за 2005-2010 рр.:

Різниця від одиниці коефіцієнта порівняння між значенням обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини у 2005 р. та мінімальним значенням результативної ознаки за 2010 р. в рівнянні складає:

Величина відхилень коефіцієнтів порівняння чинників від одиниці з урахуванням параметрів рівняння одночинникових залежностей складають:

– для чинника "Оборотні активи" (x1):

– для чинника "Дебіторська заборгованість" (х2):

– для чинника "Чистий прибуток" (х3):

– для чинника "Кредиторська заборгованість" (x4):

Оптимальні рівні чинників визначимо за формулою:

Отже, оптимальні рівні чинників, які формували розвиток обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в 2005 р. складуть:

для чинника x1 : (1+0,9576)*869576,7 = 1702283 тис. грн.

для чинника х2: (1+1,9818)*695982 = 2075279 тис. грн.

для чинника x3: (1+3,8715)*96150,4 = 468397 тис. грн.

для чинника x4: (1+1,5528)*547284,3 = 1397107 тис. грн.

Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників за 2005 р. запишемо в табл. 4.15.

Таблиця 4.15

Порівняльна таблиця фактичних і оптимальних рівнів чинників за 2005 р.

З наведених даних таблиці 4.1S видно, що всі чинники мають тенденцію до покращення інтенсивності їх використання для формування обсягу виданих кредитів по області.

Здійснимо моделювання рівнів чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання для формування розвитку явища – обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини – в динаміці:

Різниця від одиниці коефіцієнта порівняння між значенням обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини у 2006 р. та мінімальним значенням результативної ознаки за 2010 р. в рівнянні складає:

Величина відхилень коефіцієнтів порівняння чинників від одиниці з урахуванням параметрів рівняння одночинникових залежностей (табл. 4.16) складають:

– для чинника "Оборотні активи" (хі):

– для чинника "Дебіторська заборгованість" (х2):

– для чинника "Чистий прибуток" (хз):

– для чинника "Кредиторська заборгованість" (Х4):

Оптимальні рівні чинників визначимо за формулою:

Отже, оптимальні рівні чинників, які формували розвиток обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в 2006 р. складуть:

• – для чинника x1 : (1+0,9463)*869576,7= 1692457 тис. грн.
• – для чинника х2: (1+1,9583)*695982 = 2058924 тис. грн. для чинника х3: (1+3,8257)*96150,4 = 463993 тис. грн. для чинника x4: (1+1,5344)*547284,3 = 1387037 тис. грн.

Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників за 2006 р. запишемо в табл. 4.17.

Таблиця 4.17

Порівняльна таблиця фактичних і оптимальних рівнів чинників за 2006 р.

З наведених даних видно, що всі чинники мають тенденцію до покрашення інтенсивності їх використання для формування обсягу виданих кредитів по області.

Здійснимо моделювання рівнів чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання для формування розвитку явища – обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини – в динаміці:

Різниця від одиниці коефіцієнта порівняння між значенням обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини у 2007 р. та мінімальним значенням результативної ознаки за 2010 р. в рівнянні складає:

Величина відхилень коефіцієнтів порівняння чинників від одиниці з урахуванням параметрів рівняння одночинникових залежностей складають:

– для чинника "Оборотні активи" (х1):

– для чинника "Дебіторська заборгованість" (х2):

– для чинника "Чистий прибуток" (х3):

– для чинника "Кредиторська заборгованість" (x4):

Оптимальні рівні чинників визначимо за формулою:

Отже, оптимальні рівні чинників, які формували розвиток обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в 2007 р. складуть:

• – для чинника х1: (1+1,1729)*869576,7= 1889503 тис. грн. для чинника х2: (1+2,4273)*695982 = 2385339 тис. грн. для чинника х3: (1+4,7418)*96150,4 = 552076,4 тис. грн.
• – для чинника х4: (1+1,9018)*547284,3 = 1558109,6 тис. грн.

Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників за 2007 р. запишемо в табл. 4.18

Таблиця 4.18

Порівняльна таблиця фактичних і оптимальних рівнів чинників за 2007 р.

Отже, всі чинники мають тенденцію до покрашення інтенсивності їх використання для формування обсягу виданих кредитів по області.

Здійснимо моделювання рівнів чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання для формування розвитку явища – обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини – в динаміці:

Різниця від одиниці коефіцієнта порівняння між значенням обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини у 2008 р. та мінімальним значенням результативної ознаки за 2010 р. в рівнянні складає:

Величина відхилень коефіцієнтів порівняння чинників від одиниці з урахуванням параметрів рівняння одночинникових залежностей складають: для чинника "Оборотні активи" (х1):

– для чинника "Дебіторська заборгованість" (х2):

для чинника "Чистий прибуток" (х3):

– для чинника "Кредиторська заборгованість" (х4):

Оптимальні рівні чинників визначимо за формулою:

Отже, оптимальні рівні чинників, які формували розвиток обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в 2008 р. складуть:

• – для чинника x1: (1+2,5352)*869576,7= 3074127,5 тис. грн. для чинника х2: (1+5,2465)*695982 = 4347451,6 тис. грн.
• – для чинника x3: (1+10,2493)^96150,4 = 1081624,7 тис. грн.
• – для чинника x4: (1+4,11078)*547284,3 = 2797049,7 тис. грн.

Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників за 2008 р. запишемо в табл. 4.19.

Таблиця 4.19

Порівняльна таблиця фактичних і оптимальних рівнів чинників за 2008 р.

Всі чинники мають тенденцію до покращення інтенсивності Їх використання для формування обсягу виданих кредитів по області.

Здійснимо моделювання рівнів чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання д ля формування розвитку явища – обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини – в динаміці:

Різниця від одиниці коефіцієнта порівняння між значенням обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини у 2009 р. та мінімальним значенням результативної ознаки за 2010 р. в рівнянні складає:

Величина відхилень коефіцієнтів порівняння чинників від одиниці з урахуванням параметрів рівняння одночинникових залежностей складають:

– для чинника "Оборотні активи" (х1):

– для чинника "Дебіторська заборгованість" (х2):

– для чинника "Чистий прибуток" (х3):

– для чинника "Кредиторська заборгованість" (х4):

Оптимальні рівні чинників визначимо за формулою:

Отже, оптимальні рівні чинників, які формували розвиток обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в 2009 р. складуть:

– для чинника x1: (1+0,1742)*869576,7= 1021057 тис. грн. для чинника х2: (1+0,3604)*695982 = 946813,9 тис. грн. для чинника x3: (1+0,7097)*96150,4 = 164388,3 тис. грн. для чинника x4: (1+0,2824)*547284,3 = 701837,4 тис. грн.

Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників за 2009 р. запишемо в табл. 4.20

Таблиця 4.20

Порівняльна таблиця фактичних і оптимальних рівнів чинників за 2009 р.

З наведених даних видно, що в 2009 р. всі чинники мають тенденцію до зменшення інтенсивності їх використання для формування обсягу виданих кредитів по області. Тобто, в період світової фінансової кризи, коли банківська система була вкрай важкому стані і практично кредитування було зведено до мінімуму дійсно спостерігається ігнорування будь-якими чинниками при отриманні кредиту.

Здійснимо моделювання рівнів чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання для формування розвитку явища – обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини – в динаміці:

Різниця від одиниці коефіцієнта порівняння між значенням обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини у 2010 р. та мінімальним значенням результативної ознаки також за 2010 р. в рівнянні складає:

Тому, оптимальні і фактичні значення в 2010 р. співпадають.

Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників за 2010 р. запишемо в табл. 4.21

Таблиця 4.21

Порівняльна таблиця фактичних і оптимальних рівнів чинників за 2010 р.

Отже, впродовж 2005-2008 рр. найбільш інтенсивніше використовувалися чинники Дебіторська заборгованість і Чистий прибуток, свідченням чого є те, що оптимальні їх рівні перевищують їх фактичні значення. Тобто, при отриманні кредиту зважали саме найбільше на ці два показники, які стали індикаторами побудови кредитних відносин з тим чи іншим позичальником.

В 2010 р. рівень оптимального показника і фактичного значення по всіх показниках однаковий за рахунок того, що для розрахунку були використанні однакове мінімальне значення.

Здійснимо моделювання рівнів чинників для визначення ступеня інтенсивності їх використання для формування розвитку явища – обсяг виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини – в динаміці, зокрема в 2011 р.:

1) Різниця від одиниці коефіцієнта порівняння між значенням обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини у 2011 р. та мінімальним значенням результативної ознаки за 2006 р. в рівнянні складає:

• 2) Величина відхилень коефіцієнтів порівняння чинників від одиниці з урахуванням параметрів рівняння одночинникових залежностей (табл. 2) складають:
  • – для чинника "Оборотні активи" (x1):

– для чинника "Дебіторська заборгованість" (x2):

– для чинника "Чистий прибуток" (х3):

– для чинника "Кредиторська заборгованість" (x4):

3) Оптимальні рівні чинників визначимо за формулою:

Отже, оптимальні рівні чинників, які формували розвиток обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини в 2011 р. складуть:

– для чинника x1: (1+2,691048)*869576,7= 3209649 тис. грн. для чинника x2: (1 +5,569048)*695982 = 4571939 тис. грн. для чинника x3: (1+10,87946)*96150,4 = 1142215 тис. грн. для чинника x4: (1+4,363539)*547284,3 = 2935381 тис. грн.

Порівняння розрахованих оптимальних рівнів чинників за 2011 р. запишемо в табл. 4.22.

Таблиця 4.22

Порівняльна таблиця фактичних і оптимальних рівнів чинників за 2011 р.

З наведених даних таблиці 4.22 видно, що лише "Чистий прибуток" має тенденцію до зниження ступеня інтенсивності його використання для забезпечення збільшення обсягу виданих кредитів підприємствам АПК Вінниччини^ оскільки оптимальний рівень цього чинника менше від його фактичного рівня. По всіх інших чинниках спостерігається тенденція до покращення інтенсивності їх використання для формування обсягу виданих кредитів.