< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Завдання побудови віртуального підприємства

Віртуальні підприємства – це мережеві, комп'ютерні опосередковані організаційні структури, що складаються з неоднорідних взаємодіючих агентів, розташованих в різних місцях.

Термін "віртуальна реальність" був запропонований в Массачусетському технологічному інституті (США) в кінці 70-х рр. XX ст. для тривимірних макромоделей, реалізованих за допомогою комп'ютерів, що дозволило виразити ідею присутності людини в просторі, що створюється засобами комп'ютерної техніки. Потім термін почали використовувати в глобальній мережі Internet, а також як деякі метафори ("віртуальні підприємства", "віртуальна корпорація").

Віртуальна реальність – це імітація реальних процесів розробок і виробництва в кібернетичному просторі, який одночасно є і середовищем, і інструментом. Як інструмент вона дозволяє інтуїтивно збудувати складні структури, як середовище – дає можливість в думках представити продукт, будівлі, робочі місця, машини і устаткування до того, як вони знайдуть реальне існування. Людина сприймається при цьому як частина віртуального оточення, яке за допомогою комбінації просторових, звукових і візуальних сигналів формує якісно нове розуміння речей. Шляхом дослідження віртуальної реальності робиться спроба встановити зв'язок між "середовищним" і технічним аспектами інтерактивної комунікації. Основні області використання результатів цих досліджень – створення віртуальних прототипів, а також віртуальне планування праці і виробництва.

Віртуальне підприємство в TEA, на сучасному етапі розвитку АТЗК, слід визнати як інформаційно-пошукову систему (ІПС). Термін ІПС спочатку був застосований лише до систем науково-технічної інформації, проте потім набув поширення на всі види інформаційних систем. Дослідниками запропоновано представляти ІПС у вигляді сукупності чотирьох основних компонентів:

IPS = dcf < LS, D, TS, N >, (3.1)

де IPS – система інформаційно-пошукова;

LS – апарат логіко-семантичний (тобто інформаційно-пошукова мова, правила індексування і критерії видачі);

D – масив пошуковий (тобто певна множина забезпечених пошуковими образами документів, в якій відшукуються необхідні);

TS – засоби технічні (тобто якісь пристосування або пристрої, які необхідні для запису і зберігання пошукових образів, для зберігання документів і здійснення процесу зіставлення пошукових образів документів з пошуковим розпорядженням або пошуковим образом запиту);

N – люди, що взаємодіють з системою (тобто ті, хто користуються даною ІПС і обслуговують її – здійснюють індексування документів і інформаційних запитів, вибирають стратегію пошуку, а також виконують інші інтелектуальні операції, без яких неможливий інформаційний пошук).

Наявність в ІПС логіко-семантичного апарату (LS) і пошукового масиву (D), вказує на те, що ІПС – це, перш за все, логістична інформаційно-пошукова система (ЛІПС), яка повинна виконувати безліч специфічних функцій (рис. 3.1).

Функції логістичної інформаційної системи

Рис. 3.1. Функції логістичної інформаційної системи

Призначена ЛІПС для формування інтегрованого потоку інформації, який в практику МАТП або, наприклад СТО, може бути представлений у вигляді загальної підприємницької схеми, котра приведена на рис. 3.2.

ЛІПС в цілому – це безліч дискретних і зв'язаних між собою підсистем, які з урахуванням підприємницької діяльності системи TEA доцільно представити у вигляді петлі постачання і споживача (рис. 3.3) що забезпечує інтегровану логістичну підтримку (ІЛП) процесів експлуатації.

ІЛП є найважливішим блоком в переліку завдань по підвищенню ефективності постачань, що нерозривно зв'язане з використанням ІПВ-технологій, де ІЛП, по висновку російського науково-дослідного центру "Прикладна логістика", є базовим елементом в концептуальній моделі ІПВ-технологій (рис. 3.4 ).

Інтегрована логістика охоплює різні аспекти кооперації підприємств транспорту, складського і пакувального бізнесу, підприємств машинобудівного комплексу і дистрибьюції.

Інтегрований потік інформації в підприємництві

Рис. 3.2. Інтегрований потік інформації в підприємництві

Петля постачання і споживача в ЛІПС

Рис. 3.3. Петля постачання і споживача в ЛІПС

Концептуальна модель ІПВ-технологій

Рис. 3.4. Концептуальна модель ІПВ-технологій

Сьогоднішнє і майбутнє світової економіки розвивається у напрямі принципово нової економіки і нових взаємин традиційних суб'єктів ринку, де час, якість і гнучкість стають чи не найкритичнішими чинниками в системах логістики.

Сучасна економіка в умовах високих темпів змій шукає точки збалансованості, формування нової платформи ефективності. Сьогодні це об'єднання інформаційних технологій і комунікацій в інтегровану систему, що розкриває, по суті, безмежні можливості для генерування все нових і нових бізнес- застосувань.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >