< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі.

Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім'ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 р., закінчивши українське відділення філологічного факультету Львівського університету, почав працювати в обласному архіві: спочатку архіваріусом, а згодом – старшим науковим співробітником.

Творчий доробок І. Калинин становить 17 поетичних збірок, що згруповані у двох циклах: "Пробуджена муза" (9 збірок) і "Невольнича муза" (8 збірок).

Перша збірка віршів поета "Вогонь Купала" побачила світ у видавництві "Молодь" 1966 року і була прихильно зустрінута критикою.

За громадянську непокору в тематиці віршів був репресований радянською владою: отримав 6 років суворих таборів і 3 роки заслання, які відбув на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув'язненні поет працював токарем і кочегаром. Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури. У 1991 р. у Варшаві вийшов перший том циклу "Пробуджена муза", а в США – другий том "Невольнича муза".

Автор двох томів-фоліантів, куди ввійшли сімнадцять збірок оригінальних поезій (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), Ігор Калинець є почесним членом Міжнародного ПЕН-клубу, лауреатом літературної премії імені І. Франка (Чикаго, США, 1979). У 1992 році отримав премію імені В. Стуса, а за книжку вибраних поезій "Тринадцять аналогій" був удостоєний Національної премії України імені Т. Шевченка. Книжка "Слово триваюче" вийшла друком у Харкові в 1997 р.

У доробку поета чимало творів і для дітей, наприклад, "Книжечка для Дзвінки", видана в Києві в 1991 році. Дзвінка –це ім'я коханої видатного карпатського ватажка опришків Олекси Довбуша, пам'ять якого й досі вшановують на Західній Україні. Також ім'ям Дзвінка Ігор Калинець назвав свою доньку. Дружина Ігоря Калинця – відома українська поетеса Ірина Калинець.

У поезії "Писанки" поет змальовує образ найдорожчої для кожного людини – мами. А в першій книжечці для Дзвінки – "Дивосвіт" – автор оживлює образи Стежечки, Блискавки, Веселки, Диму тощо, примушуючи читача замилуватись красою природи і пробудити любов до неї.

Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.

За визначні заслуги в утвердженні національної ідеї, широку пропаганду українського слова 2005 року відомому поетові та громадському діячеві Ігореві Калинцю було присвоєно звання почесного громадянина Львова.

АБРАМ КАЦНЕЛЬСОН (1915-2004)

Абрам Ісаакович Кацнельсон народився 1 січня 1914 р. на Чернігівщині в с. Городів у родині вчителя. У цих місцях говорили трьома рівноправними мовами – українською, російською та єврейською мовою їдиш. Маленькому Абраші з дитинства полюбилася співуча українська мова, якій він був вірний усе подальше життя.

У сім'ї любили поезію. Батько – вчитель математики, закоханий у цю точну науку, іноді писав вірші. На столику біля маминого ліжка завжди лежала книжечка поезій. Близькою подругою матері була вчителька мови і літератури Євгенія Гнатівна.

Часто в хаті Кацнельсонів збиралися городнянські вчителі (навіть ті, хто викладав географію, історію та інші предмети), декламували вірші Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, російських класиків. З учителів та учнів старших класів був організований хор, який виконував переважно народні пісні. Збереглася в Абрама Ісааковича фотографія матері в українському національному костюмі, яка теж співала в цьому хорі.

Вірші хлопець почав писати ще в шкільні роки, але, за порадою батька, вступив на фізико-математичний факультет Чернігівського педінституту. Юнак із задоволенням вивчав вищу математику і продовжував писати вірші, які друкував в обласній газеті (перші вірші "Календарні листки" і "В музеї" з'явилися у пресі в 1930 році).

А. Кацнельсон закінчив Київський університет і аспірантуру з теорії літератури. У роки Вітчизняної війни він був кореспондентом армійської газети. Нагороджений багатьма бойовими орденами і медалями.

Перша книга віршів "Краплі сонця" вийшла в 1936 р. Після неї побачило світ безліч книг, зігрітих щедрою ліричною душею і неабияким талантом: "Передній край", і "В ім'я життя", "З тобою поруч", "Ракети і солов'ї", "Янтар", "Атоми душі", "Троянди на снігу", "Вибране" і багато інших. Поет багато зробив також в царині поетичного перекладу, теорії і критики поезії. Особливостям віршованої мови присвячені книги "Врода і сила поетичного слова", "Правдива іскра Прометея" та інші. Але особливе місце в житті письменника посідала турбота про молоде літературне покоління, про виховання поетичної зміни.

У ганебні роки так називаної "боротьби з космополітизмом" поет чимало пережив, але виявив велику людську гідність і мужність. Він не став змінювати своє ім'я на Олексія або Аркадія, як робили деякі слабкодухі колеги, а залишився Абрамом. Коли в 1980-і роки видавництво "Дніпро" запропонувало йому видати двотомник, А. Кацнельсон обмежився одним томом оригінальних віршів, віддавши другий том перекладам з єврейської поезії.

Абрамові Кацнельсону не могли пробачити його імені, чесних книг про рідну Україну і пронизливих віршів про долю єврейського народу, про Бабин Яр. Влаштовувалися антисемітські акції: у 1994 році було підпалено його квартиру в Києві, у письменницькому будинку на вулиці Суворова. Заслуженому українському поетові, фронтовикові облили бензином дверей квартири і підпалили, написавши поруч антисемітські гасла. Але навіть цей жорстокий замах не зламав духу поета. Він відповідав новими творами.

Потім був повторний підпал, і старий поет вирішив виїхати в США. Але й в еміграції він продовжував напружено працювати, писати нові чудові вірші й видавати нові книги. Деякі його поезії перекладені російською мовою. Кілька творів покладено на музику.

Багатостраждальне серце поета зупинилося 2004 року в Лос-Анджелесі. Але вдячні читачі на Батьківщині та за кордоном назавжди збережуть у душі пам'ять про мужню людину, кристально чесного письменника, мудрого й талановитого патріарха української та єврейської літератур.

Лауреат літературних премій імені Максима Рильського й Івана Кошелівця, Член Міжнародного ПЕН-клуба, автор більш як двадцяти поетичних збірок, Абрам Кацнельсон віртуозно володів словом. Він вкладав у свої вірші все різноманіття і красу української мови. Талант Абрама Ісааковича був величезний, і недарма в різних куточках України його с величезною повагою згадують нинішні українські літератори.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >