< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Токсичність кадмію і його сполук

Кадмій потрапляє до організму людини через дихальний апарат, або через апарат травлення. Він належить до елементів, для яких коренева система рослин не становить ніякої перешкоди. Окрім того, деякі рослини, наприклад, тютюн, акумулюють його в листях. Особи, що палять, або перебувають з тими, хто палить, в одному приміщенні, зазнають негативного впливу аерозолю, який місить кадмій у кількості 0,1÷0,2 мг на кожну випалену цигарку. Ресорбція кадмію і його сполук з дихального апарату є досить високою і сягає навіть 40 %. Значно менші кількості кадмію потрапляють через систему травлення – близько 6 %. Ресорбція може зазнати підвищення за умови низького вмісту в раціоні сполук кальцію і заліза. Кадмій порушує метаболізм білку, обмежує засвоєння заліза, збільшує видалення кальцію. Вищезазначений вплив зумовлений здатністю кадмію до витиснення цинку і міді із сполук з металотіонеїном – білком, що містить ЗО % цистеїну, з групами -SH якого кадмій утворює дуже стійкі сполуки. Легкість заміщення цинку випливає з більшої тривалості гідрат-іону [Cd(H2O4)]2+ порівняно з [Zn(H2O4)]2+. Ця різниця міцності гідрат-іонів, а також сильна подібність до сірки спричиняє той факт, що кадмій сполучається з групами -SH ензимів сильніше, ніж цинк. Унаслідок цього металотіонеїн може містити навіть 11% вагових кадмію. Кадмій в організмі людини зазнає біоакумуляції з періодом піврозпаду, що триває 20-30 років (за іншими даними – 40 років). Звідси випливає також обмеження вмісту кадмію в раціоні – відповідно до ВОЗ цей вміст не повинен перевищувати 0,4÷0,5 мг. Норма ВОЗ наближена до вмісту цього елементу в нормальному раціоні (0,2÷0,4 мг/тиждень).

Специфічною рисою токсикології кадмію є запізнений прояв симптомів отруєння, що стосується як отруєння гострого, так і хронічного. Прояви гострого отруєння шляхом інгаляції димів кадмію (коротке дихання, слабкість, гарячка і навіть недостатність дихання) з'являються навіть через 24 години після контактування з токсином, що дуже ускладнює діагностику. Інгаляція сполук кадмію з концентрацією 5 мг/м3 протягом 8 годин може стати причиною смерті. Отруєння, спричинені димами кадмію проявляються емфіземами легенів та ушкодженнями нирок (білкова сечовина).

Докладне дослідження симптомів хронічного отруєння сполуками кадмію, що потрапляють до раціону, було зумовлено екологічною катастрофою в Японії, що її викликало споживання рису, який був уражений кадмієм. Відома в літературі хвороба itai-itai, окрім ураження нирок виявляється в розм'якшенні кісток (остеомаляція) та в зростанні їхньої ламкості (остеопороз). У хворих людей спостерігається порушення метаболізму кальцію, фосфору, вітаміну D, а також цукрова сечовина.

Епідеміологічні дослідження робітників, які працюють у виробництві з переробки кадмію, виявляли збільшений прояв захворювань на рак, зокрема на рак простати.

Допустимі концентрації кадмію

Вміст кадмію в повітрі, що його називають середньорічною концентрацією, за польськими стандартами не може перевищувати 0,01 µг/м3. У питній воді допустимою є концентрація кадмію не більша ніж 0,005 µг/м3. У стокових водах, призначених для сільськогосподарського використання, нормою є вміст цього елементу на рівні 10 мг/кг s.m.

Таблиця 2.18

ГДК для кадмію, що діють на теренах СНД за С.С. Юфітом [14]

У воді питних

і культурно-побутових водоймищ, мг/л:

0,01

цукор-пісок

0,005

молоко

0,03

масло вершкове

0,03

У продуктах харчування (вибірково), мг/кг:

масло рослинне

0,05

овочі

0,03

зернові і зернобобові

0,1

м'ясо

0,05

хліб

0,05

риба

0,2

сіль

0,1

чай

1,0

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >